Діхтяренко А.В. Особливості вирощування саджанців лимонника китайського із зелених стеблових живців в умовах Правобережного Лісостепу України

Короткий зміст

Особливості вирощування садивного матеріалу лимонника китайського (огляд літератури). Відомості з літератури свідчать про недостатнє вивчення агротехнічних заходів вирощування саджанців лимонника китайського із зелених стеблових живців. Обґрунтовано необхідність поглибленого вивчення здатності сортів і форм лимонника до розмноження зеленими стебловими живцями в умовах Правобережного Лісостепу України.

Умови, об’єкти та методика проведення досліджень. Дослідження з вивчення питань вегетативного розмноження і вирощування садивного матеріалу лимонника китайського проводились протягом 2002–2004 рр. у розсадниках Уманського державного аграрного університету та Національного дендрологічного парку „Софіївка” — НДІ НАН України, що знаходяться в південній частині Правобережного Лісостепу.

Це зона помірно-континентального клімату з нестійким зволоженням, середньорічною температурою повітря +7,1...+8,6°С, з абсолютним мінімумом у січні-лютому близько -36°С і липнево-серпневим максимумом до +36...+39°С. Середньобагаторічна сума опадів за рік складає 633 мм. Вологість повітря коливається в межах 64–88% з максимумом у пізньоосінній та мінімумом у пізньовесняний і ранньолітній періоди. Сума активних температур вище +5°С становить близько 3000, а температур вищих +10°С — 2500–2800. Гідротермічний коефіцієнт в середньому дорівнює 1,18 і значно коливається за роками й періодами вегетації. Безморозний період складає 160–170 діб, а період з середньодобовою температурою вище +5°С — 205–210 діб.

Ґрунт дослідної ділянки –– чорнозем опідзолений важкосуглинковий з розвиненим гумусним горизонтом завтовшки 40–45 см. В орному шарі ґрунту 3,0% гумусу, 0,3% загального азоту, 0,1% фосфору та 2% калію, рН сольової витяжки складає 5,9, а сума поглинених основ –– 26,2 мг-екв./100г ґрунту. У цьому шарі міститься 108 мг/кг ґрунту азоту, що легко гідролізується (за методом Корнфілда), рухомих сполук фосфору і калію відповідно 11,9 і 10,1 мг/100 г ґрунту (за методом Чирікова). Щільність ґрунту складає 1,18–1,20 г/см³, найменша польова вологоємність – 30,3% в орному і 28,6% –– у підорному шарах. Рельєф дослідної ділянки рівнинний зі слабким схилом у східному напрямку.

Для вкорінювання живців використовували теплицю сезонного використання, покриту склом товщиною 4 мм. В ній розміщували гряди 1,0–1,2 м завширшки і 10 м завдовжки. Для створення оптимального мікроклімату використовували автоматизовану туманоутворювальну установку, що забезпечувала необхідні режими зволоження шляхом дрібнодисперсного розпилу води над укорінюваними живцями.

Субстрат для вкорінення — суміш торфу і річкового піску у співвідношенні 1:3 за об’ємом зі слабо кислою реакцією (рН водної витяжки 6,2–6,5). У споруді для живцювання підтримували температуру повітря на рівні +25...+30°С і вологість 80–90%, а вологість субстрату — 60–65% польової вологоємності.

У середовищі вкорінення підтримували 80–90% вологість повітря шляхом обприскувань водою в межах 2–45 сек. з інтервалом між ними в межах 1–40 хв. Оптимальна інтенсивність світла в туманоутворювальній споруді для коренеутворення у живців лимонника китайського становить 150–200 Дж·м²/сек. У сонячну, жарку погоду, поряд з постійним зволоженням, живці притіняли для зниження транспірації.

Схема дослідів включала варіанти, де факторами мінливості були сорти і форми лимонника китайського, строки висаджування живців на вкорінювання (1–10. VІ, 1–10. VІІ, 1–10. VІІІ), частини пагона (апікальна, медіальна, базальна), метамерність живцевого матеріалу (одно-, дво-, три- і чотиривузлові живці), кількість листкових пластинок, вік маточної рослини та фізіолгічно-активні речовини ауксинової природи — β-індолилмасляна кислота (β-ІМК) і 10% розчин калійної солі α-нафтилоцтової кислоти (КАНО), строки пересаджування живців на дорощування.

Дослід І. Вивчення строків живцювання сортів і форм лимонника китайського, заготовлених з апікальної (А), медіальної (М) і базальної (Б) частин пагона:

-          сорти Садовий 1 і Дачний 7 і форми — 1, 2, 3, 4 і 5 живцювали у період інтенсивного росту пагонів (1–10 червня, 1–10 липня);

-          те ж, у період уповільненого росту пагонів (1–10 серпня).

Обліковували вихід укорінених живців, число коренів першого, другого і третього порядків галуження, довжину коренів тих же порядків галуження та приріст надземної частини (М.Т. Тарасенко, 1991).

Дослід ІІ. Вивчення впливу кількості вузлів і наявності листків на вкорінюваність та ріст кореневласних рослин сорту Садовий 1:

-          живцювання у період інтенсивного росту пагонів. Живці заготовляли з апікальної, медіальної і базальної частин пагона з одним, двома, трьома і чотирма вузлами без видалення, видаленими на 50% та повністю видаленими листками (з черешками);

-          обліковували те ж, у період уповільненого росту пагонів (М.Т. Тарасенко, 1991).

Дослід ІІІ. Вивчення впливу віку маточних рослини на вкорінюваність і ріст рослин із зелених живців. Сорт Садовий 1, та форми 1, 2, 3, 4, 5 живцювали у період інтенсивного росту пагонів. Живці заготовляли з апікальної частини пагона. Маточні рослини використовували 1, 2, 3, 4 і 5-річного віку.

Дослід ІV. Вивчення впливу фізіологічно-активних речовин ауксинової природи на вкорінюваність і ріст рослин із зелених живців, для чого використовували β-індолилмасляну кислоту (β-ІМК) і КАНО (10% розчин калійної солі α-нафтилоцтової кислоти):

-          сорти Садовий 1, Дачний 7 та форми 1, 2, 3, 4, 5 живцювали у період інтенсивного росту пагонів. Живці заготовляли з апікальної, медіальної і базальної частин пагона, обробляли β-ІМК в концентраціях водного розчину 5, 10, 15, 20, 25, 30 мг/л і 10% розчином КАНО з нормою витрати 5, 10, 15, 20, 25, 30 мл/л. В контрольному варіанті досліду живці обробляли водою;

-        обліковували те ж, у період уповільненого росту пагонів (М.Т Тарасенко, 1991).

Дослід V. Вивчення впливу строків пересаджування на дорощування вкорінених живців сортів Садовий 1, Дачний 7 та форм 1, 2, 3, 4, 5.

1. Дорощування вкорінених живців на місці вкорінення, без пересаджування (контроль). Укорінені живці не викопували, а залишали на ділянках укорінення, де й дорощували їх протягом наступного вегетаційного періоду.

2. Весняне пересаджування (1–10 квітня) вкорінених живців на дорощування. Вкорінені живці, що перезимували на ділянках укорінення висаджували на дорощування в пластикові контейнери з сумішшю перегнійного ґрунту і річкового піску у пропорції 10:1 з мульчуванням тирсою. Дорощування проводили до кінця вегетаційного періоду.

3. Аналогічно пункту 2, пересаджування осіннє (1–10 жовтня) на дорощування.

Кожен варіант включає 10 кореневласних рослин у чотириразовій повторності для всіх досліджуваних сортів і форм. Проводили обліки приживлюваності живців, а також загибелі живців під час перезимівлі і окремо протягом вегетаційного періоду. В динаміці вели спостереження за ростом надземної частини та кореневої системи дорощуваних рослин усіх досліджуваних сортів та форм (М.Т. Тарасенко, 1991).

Під час сортування саджанців лимонника до першого сорту відносили рослини з висотою надземної частини не менше 30 см, діаметром умовної кореневої шийки не менше 8 мм, до другого сорту відносили рослини з висотою надземної частини не менше 25 см, діаметром умовної кореневої шийки не менше 5,0 мм (Проект ДСТУ «Саджанці лимонника китайського», 2005).

Статистичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу (Б.О. Доспєхов, 1985) з використанням комп’ютерних програм. Побудову графіків проводили за програмою Microsoft Excel.

Економічну ефективність розраховували згідно методики Інституту садівництва УААН (2002) для тривузлових стеблових живців.