Леус В.В. Способи вирощування і стимулювання кроноутворення у саджанців яблуні для інтенсивних насаджень у правобережній частині Західного Лісостепу України

Короткий зміст

Умови та місце ведення досліджень. Дослідження виконано протягом 2002...2004 рр. в плодорозсаднику навчально-наукової станції Уманського державного аграрного університету в двох польових дослідах без стаціонарного зрошення.

Клімат Уманського району помірно-континентальний з нестійким зволоженням та нерівномірним розподілом атмосферних опадів і температури повітря. Середньорічна температура коливається в межах +7,9…+8,9°С, мінімальна температура повітря припадає на грудень-січень і становить -34,4...-34,7°C, а максимальна спостерігається у серпні (+37,5°С). Період із сумою середньодобової температури повітря вище 5°С триває 205...210 діб, а вище 10°С – 160...170 діб. Навесні приморозки можуть бути до 25 квітня (24.III–25.IV), хоч останні приморозки іноді спостерігаються в 2–3 декадах травня. Середньорічна кількість опадів у період вегетації складає 633 мм з максимальним значенням у червні – липні. Середньорічна вологість повітря складає 76%.

За роки досліджень спостерігалася значна зміна метеорологічних умов відносно багаторічних даних у сторону потепління. У 2002 та 2003 рр. початок літа був з високою температурою, що негативно позначилося на формуванні надземної частини і кроноутворення саджанців.

Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений важкосуглинковий з вмістом гумусу 3,5%. Орний шар містить 108 мг/кг лужногідролізованого азоту (за методом Корнфілда), рухомих сполук фосфору і калію за методом Чирикова, відповідно, 441 і 420 мг/кг. Щільність ґрунту – 1,2 г/см³, найменша польова вологоємність в орному шарі – 24% від маси сухого ґрунту.

Методика досліджень. Дослідження проводили протягом 2002–2004 рр. у двох польових дослідах. Схеми дослідів розробили доктор с.-г. наук, професор О.В. Мельник та кандидат с.-г. наук В.П. Майборода. Схема садіння рослин у чергових полях розсадника 1,0 х 0,33 м (30,3 тис. шт./га).

Дослід 1. Вирощування однорічних саджанців яблуні сортів Джонаголд (з високою здатністю до утворення крони) та Глостер (кронується важко) на карликовій клоновій підщепі М9 і напівкарликовій М26 способами окулірування (контроль), “спляче” вічко і зимове щеплення без заходів стимулювання кроноутворення. Трифакторний дослід з 24 варіантами в чотириразовій повторності. Варіанти розміщено методом рендомізованих повторень з 40 обліковими рослинами на ділянці.

При вирощуванні способом “спляче” вічко підщепи у розсаднику висаджували за схемою 0,7 х 0,08 м, окулірували в загальноприйняті строки й викопували восени. Після зимового зберігання в підвалі їх висаджували навесні за схемою 1,0 х 0,33 м, зрізували на “вічко” й отримували одно- та дворічні саджанці.

Дослід 2. Вирощування  дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) сортів Джонаголд і Глостер на клонових підщепах М9 і М26 способами окулірування (контроль), “спляче” вічко і зимове щеплення із хімічним та механічним стимулюванням кроноутворення. Дослід чотирьохфакторний з 36 варіантами. Повторність досліду чотириразова, варіанти розміщено методом рендомізованих повторень з 10 обліковими рослинами на ділянці.

механічне стимулювання кроноутворення – прищипування верхівкового листя без пошкодження точки росту, розпочинали з досягненням провідником довжини 10 см, повторюючи через 5-7 днів по мірі відростання верхівкового листя, а хімічне – обприскування 20-30 см верхівки водним розчином препарату 6–бензилоамінопурин з концентрацією 25 мл/л – з досягненням однорічним пагоном – провідником – довжини 40 см вище місця кронування (в другій декаді червня).

Окулірування і зимове щеплення виконували, відповідно, способами вприклад і поліпшене копулірування за загальноприйнятою технологією.

Садіння і догляд за рослинами здійснювали згідно загальноприйнятих рекомендацій підв’язуючи культурну частину рослин до бамбукових підпор.

Ріст і розвиток рослин досліджували загальноприйнятими методами. Визначали площу листкової платівки (метод висічок) і загальної листкової поверхні, діаметр штамба, висоту саджанців, довжину гілок у кроні, кількість бічних гілок, кути відходження бічних гілок від стовбура, сумарну і середню довжину гілок (Кондратенко П.В., Бублик М.О., 1996; Карпенчук Г.К., Мельник О.В., 1987); вміст хлорофілу (Годнєв Т.Н., 1957). Кореневу систему вивчали за методом скелету (Колесніков В.А., 1972).

Товарну якість однорічних саджанців яблуні визначали за ОСТ 10126 – 88.

При сортуванні дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) використовували методику (В.П. Майборода, В.В. Леус):

– для сортів, що сильно галузяться – Джонаголд до першого товарного сорту відносили саджанці з такими мінімальними показниками: діаметр штамба не менше 15 мм, 7 гілок довжиною не менше 20 см з генеративними утвореннями на кінцях; до другого товарного сорту – з діаметром штамба не менше 12 мм і 4 гілками довжиною по 60 см;

– для сортів, що слабко галузяться (Глостер), мінімальні параметри для  першого товарного сорту – діаметр штамба не менше 15 мм, 5 гілок довжиною не менше 20 см з наявністю генеративних утворень на кінцях; другий товарний сорт – діаметр штамба не менше 12 мм, 3 гілки довжиною по 60 см.

Статистичну обробку одержаних даних проводили методом дисперсійного чотирьохфакторного аналізу (Майборода В.П., 2002). Економічну ефективність вирощування саджанців яблуні визначали на основі технологічних карт за методикою Інституту садівництва УААН за редакцією О.М. Шестопаля (2002).

ОЦІНКА СПОСОБІВ ВИРОЩУВАННЯ ОДНОРІЧНИХ
САДЖАНЦІВ ЯБЛУНІ

Встановлено залежність фітометричних показників надземної частини та якості однорічних саджанців яблуні досліджуваних сортопідщепних комбінувань від способу їх вирощування.

Показники росту. Збільшення діаметра штамба однорічних саджанців яблуні (табл. 1) позитивно корелювало з висотою (r=0,97±0,07) і площею листкової поверхні (r=0,94±0,10).