Проведено аналіз літературних джерел вітчизняних і зарубіжних науковців з питань застосування різних підщеп та систем ведення підщепних кущів в виноградарстві та виноградному розсадництві. Розглянуті дані про вплив добре вже відомих формувань та систем ведення підщепних кущів винограду на якість лози та продуктивність маточників підщепних лоз. В результаті аналізу публікацій зроблено висновок про нестачу досліджень, доцільність і ефективність застосування штамбових формувань кущів для підвищення продуктивності маточників підщепних сортів і одержання високоякісної лози для щеплення в тому числі і нового підщепного сорту Таїровський 1.
Методика, методи і умови проведення досліджень
Дослідження проводили на протязі 1998-2001 та 2003-2005 років в лабораторії фізіології та відділі розсадництва ННЦ "Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова" та його дослідних ділянках. Вивчали агробіологічні особливості розвитку кущів, анатомо-морфологічні і фізіологічні показники тканин та регенераційну здатність чубуків перспективного підщепного сорту Таїровський 1 при різних способах формування і системі ведення однорічного приросту, а також особливості калюсування і коренеутворення щеп, ріст і розвиток їх в шкілці, вихід і якість саджанців винограду.
Схемою дослідів передбачені такі варіанти формувань:
Варіант 1. – Двоштамбовий вертикальний кордон з однією ланкою лозоношення на кожному штамбі різної висоти:
- висота штамбів 40 і 80 см (1-2 дріт);
- висота штамбів 120 і 160 см (3-4 дріт).
Варіант 2. – Одноштамбовий вертикальний кордон з двома ланками лозоношення. Варіант передбачає чергування кущів з розташуванням ланок лозоношення на різних відстанях від поверхні ґрунту:
- відстань від поверхні ґрунту 40 і 80 см (1-2 дріт);
- відстань від поверхні ґрунту 120 і 160 см (3-4 дріт).
Варіант 3 (контроль). – Ведення кущів у розстилочній культурі при короткорукавному формуванні.
Навантаження кущів по варіантах досліду складало 6-8 пагонів. За вегетацію робили3
пасинкування і стільки ж підв'язувань.
Матеріалом для досліджень були однорічні пагони підщепи, щепи та щеплені саджанці винограду.
На підщепних кущах винограду проводили агробіологічні обліки: кількість пагонів, залишених після обламування на кущах (шт.); розвиток пасинків на кінець вегетації (шт., см ); динаміку росту пагонів у варіантах досліду; об'єм загального та визрілого приросту методом "кубічних вимірювань"; вихід стандартних підщепних чубуків (шт.).
Основні фізіологічні, біохімічні та агробіологічні визначення та аналізи виконані з використанням загальноприйнятих методів. Вміст цукрів в пагонах визначали за методом Бертрана в модифікації Л.В. Милованової [1967] для винограду. Кількість крохмалю - колориметричним методом поХ.М. Починку [1976]. Із параметрів водного режиму вивчали вміст води в тканинах термостатно-ваговим методом.
Вивчення анатомо- морфологічної структури визрілих пагонів проводили на зрізах товщиною 10 мкм, виготовлених за допомогою мікротому. Вимірювання здійснювали на черевній і жолобковій сторонах пагону за трьома міжпроменевими пучками. На поперечних зрізах пагонів вимірювали: загальний діаметр пагону (мм); загальний діаметр серцевини (мм); товщину флоеми (мм); товщину ксилеми (мм); кількість шарів твердого лубу (шт.); відстань шарів твердого лубу від камбію (мм); кількість серцевинних променів (шт.); кількість провідних судин (шт.) і їх діаметр (мм). По кожному зрізу визначали співвідношення товщини деревини до товщини серцевини на жолобковій і черевній сторонах пагону.
Інтенсивність калюсо- і коренеутворення на чубуках підщепного сорту визначали після проходження ними всіх технологічних етапів процесу cтратифікації в лабораторних умовах та умовах виробництва. Оцінювали утворення калюсу по периметру пагона; сиру і суху масу калюсу (мг); інтенсивність коренеутворення (кількість корінців, шт.); масу корінців (мг); довжину корінців (см).
З метою можливого покращення регенераційних процесів тканин підщепи проводили порівняльне вивчення дії нових регуляторів росту Раді – стим концентрацією в розчині 1%, 2%, 3%, Йодіс 0,2% та Агростимулін 0,1% в порівнянні з 0,005% a- НОК. Для цього попередньо вимочені двовічкові чубуки обробляли протягом 1,0-1,5 секунд регуляторами росту при 3-кратному повторенні. На оброблених чубуках після стратифікації визначали інтенсивність калюсо- та коренеутворення.
На щепах проводили агробіологічні обліки: оцінювали утворення калюсу; його масу (мг); інтенсивність коренеутворення щеп (кількість корінців на одну щепу, шт.); масу корінців (мг). Щепи висаджували в шкілку, де після приживлювання визначали: ріст пагонів щеп в динаміці; довжину пагонів (см); діаметр пагонів (мм); площу листкової поверхні і облиств'янність пагонів за ампелометричним методом С.О. Мельника, В.І. Щигловської [1951]; вихід стандартних саджанців (%); розвиток кореневої системи саджанців (кількість коренів, шт.).
Весь цифровий матеріал, одержаний в результаті досліджень, обробляли методами варіаційної статистики [Б.О. Доспехов, 1985].
Метеорологічні умови років досліджень були типовими для півдня України. Клімат регіону помірно континентальний, із значним впливом моря. Дослідні ділянки знаходяться в центральному дуже теплому регіоні Одеської області, який відноситься до зони недостатнього зволоження. Середня кількість опадів за рік складала 470,0 мм, середньорічна температура повітря – 11,7°С, максимальна - 37,7 °С, мінімальна – мінус 18,0 °С. Сума активних температур за вегетаційний період дорівнювала в середньому 3490,3 °С. Виключенням були деякі сезони років досліджень. Так, літо 1998 року було сухе і жарке, особливо в кінці липня і на початку серпня. Відносно високий температурний режим в серпні – вересні і відсутність в цей період ефективних опадів зумовили низький рівень запасів продуктивної вологи в ґрунті 60 – 65% НВ.
Агробіологічні показники кущів підщепи Таїровський 1 під впливом системи ведення і формування
Культура маточних насаджень підщепи винограду потребує застосування прийомів, спрямованих на інтенсифікацію росту, розвитку та підвищення якості однорічних пагонів. Встановлено, що застосування на маточних насадженнях підщепного сорту Таїровський 1 формувань типу одно- та двоштамбового вертикальних кордонів з горизонтальним веденням однорічного приросту забезпечує, порівняно з розстилом, більш інтенсивний ріст пагонів і розвиток листкової поверхні (табл.1). Так, формування типу штамбових вертикальних кордонів сприяло збільшенню порівняно з розстилочною культурою площі листя куща на 50,2 – 61,7%. При цьому загальна довжина пагонів куща зростала на 34,9 – 42,5 %, а визріла частина – на 85,8 – 92,4 %, що і обумовило одержання більшої кількості придатних для щеплення чубуків по відношенню до загальної довжини – 40,2 – 47,6%, при 32,4% у контролі. Кущі варіанту одноштамбовий вертикальний кордон мали об’єм загального приросту 1805,3 см3, та визрілого приросту – 1480,3 см3 або більше порівняно з розстилом відповідно в 1,6 та 2,3 рази. Подібні результати отримані і в варіанті двоштамбовий вертикальний кордон.
Найбільше чубуків одержали з кущів при формуванні двоштамбовий вертикальний кордон з однією ланкою лозоношення, дещо менше – при одноштамбовому вертикальному кордоні з двома ланками лозоношення. Кількість чубуків в цих варіантах становила 38,7 та 34,2 шт. з куща і перевищувала контроль в 1,7 – 1,9 разів.
