Ковальова Агробіологічна оцінка та ідентифікація клонів підщепних сортів винограду Автореферат

Проведений аналіз літературних джерел вітчизняних і зарубіжних науковців з питань застосування і результативності клонової селекції в виноградарстві та розсадництві показує, що клонова селекція підщепних сортів знайшла широке використання в країнах з розвиненим виноградарством. Індивідуальний відбір кущів за комплексом позитивних показників на даний час є визнаним у всьому світі методом сортопокращення. При цьому використовуються різні методики виділення і дослідження клонів. У реєстрах сортів багатьох країн підщепні сорти представлені тільки їх клонами. Клони є важливою складовою сучасної технології виробництва сертифікованого садивного матеріалу. В результаті аналізу публікацій зроблено висновок про нестачу досліджень, доцільність і ефективність застосування в виробництві клонів підщепних сортів винограду. В зв’язку с необхідністю створення селекційних категорій садивного матеріалу в Україні нами були проведені дослідження по виділенню і вивченню клонів найбільш поширених в Україні підщепних сортів винограду.

Матеріал, методика і умови проведення досліджень

Матеріал наших досліджень в 2002-2007рр. містить 17 клонів підщепного сорту Р х Р 101-14 і 19 клонів сорту Б х Р Кобер 5ББ, першого та другого вегетативних поколінь, а також 3 інтродукованих клони цих сортів.

Дослідження проводились по триетапній схемі клонової селекції сорту.

I етап - П0- індивідуальний відбір маточних кущів за комплексом біологічних і високих господарських показників. II і III етапи – П1 и П2 – вивчення і оцінка стабільності агробіологічних показників клонів в першому та другому вегетативних поколіннях. Виділення високопродуктивних за комплексом результуючих показників кращих клонів, їх ідентифікація і представлення на державну реєстрацію. Рекомендація для розмноження клонів сорту на сертифікованій основі.

Вивчення агробіологічних і господарсько цінних показників клонів проводилось не менш трьох років повного плодоношення.

Контролем для дослідження і оцінки були взяті середні данні по всім вивченим клонам сорту на певному етапі розмноження та вивчення.

Перший етап селекції – індивідуальний відбір маточних кущів – родоначальників клонів (П0) – був проведений с. н. співробітником лабораторії клонової селекції Центру Чісниковим В.С. в період з 1978 по 1985 рр. в різних виноградарських господарствах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Закарпатської області і АР Крим.

По ряду відмінних ознак було відібрано 563 маточних куща двох сортів.

Другий і третій етап селекції включає вивчення стабільності цінних агробіологічних та морфологічних ознак клонів в першому (П1) і в другому (П2) вегетативному поколінні, а також оцінку інтродукованих клонів (Пі). Вони проведені на клонодослідних ділянках Центра клонової селекції ННЦ "ІВіВ ім. В. Є. Таїрова". Вивчення 39 клонів 2-х підщепних сортів проводили на насадженнях 1981, 1983, 1986 і 1998-2001 рр. закладки, а також на базових маточниках в розсадниках Одеської, Херсонської областей і АР Крим.

На ділянці першого вегетативного покоління (П1) було висаджено 36 клонів по 15-20 кущів в кожній клоносім'ї в одному повторенні.

Інтродуковані клони (Пі) проходили дослідження аналогічно першому вегетативному поколінню.

Контролем служили середні показники обліків і спостережень усіх клонів (П1) даного сорту. Вивчення проводили протягом трьох років повного плодоношення.

Виділені в результаті вивчення П1 перспективні клони даних підщепних сортів, які мали оптимальні агробіологічні показники, розмножили і висадили на ділянці другого вегетативного покоління (П2). Кількість рослин було до 60 кущів кожного клону в трьох рендомізованих повтореннях (до 20 рослин в повторенні). Кількість облікових кущів не менше 10.

Контролем були середні показники обліків і спостережень всіх клонів П2 даного сорту. Вивчення проведено протягом трьох років повного плодоношення, на основі цього були виділені кращі клони кожного сорту.

Лоза кущів перспективних клонів після перевірки на відсутність прихованого ураження шкодочинною інфекцією, була використана для закладання банку клонів (по 20 кущів кожного клону) і базових маточників в місцях виділення або в районах, близьких за кліматичними умовами.

На заключному етапі вивчення клонів, тобто після кінцевого виділення перспективних клонів П2 здійснено ампелографічний опис клонів з використанням дескриптора UPOV і вимог Держслужби по охороні прав на сорти рослин.

Дослідні ділянки знаходяться в центральному регіоні Одеської області, який відноситься до зони недостатнього зволоження. За роки досліджень метеорологічні умови були не достатньо сприятливі для росту і розвитку кущів винограду, в т. ч. клонів підщепних сортів. Стресові метеофактори окремих років і періодів вегетації: 2003 р. – відновлення кущів після морозної зими; 2004 р. – епіфітотії грибних захворювань та листової форми філоксери; 2005 р. – посуха; 2006 р. – ушкодження морозом вічок слугували жорстким фоном для оцінки клонів підщепних сортів та виявлення їх адаптивного потенціалу.

Продуктивність клонів підщепних сортів

Ріпаріа х Рупестріс 101-14 і Берландієрі х Ріпаріа Кобер 5ББ

За результатами вивчення динаміки росту пагонів кущів клонів, на фоні

різних метеорологічних умов в роки досліджень, були виділені клони П1 дослідних підщепних сортів, показники яких перевищували контрольні значення. Різниця в інтенсивності росту пагонів і їх довжині у кущів клонів стабільно зберігалася в роки вивчення їх другого вегетативного покоління.

Так показники клонів 4923 і 1182 сорту Р х Р 101-14 і клонів 9191, 211161 сорту Б х Р Кобер 5ББ в П2 підтвердили, що довжина середнього пагону перевищувала контроль на 52, 70, 87 и 73 см відповідно. Було достовірно доведено, що вище вказані клони різняться від контролю і інших клонів інтенсивністю росту пагонів.

В результаті порівняльного вивчення 17 клонів першого вегетативного покоління сорту Р х Р 101-14 по комплексу цінних агробіологічних показників і спираючись на дані результатів дисперсійного аналізу були виділені в якості перспективних ряд клонів, у яких найбільший вихід півметрових чубуків поєднувався з оптимальним накопиченням запасних поживних речовин.

При проведенні вивчення другого вегетативного покоління клонів сорту Р х Р 101-14, на фоні більш високих контрольних значень, найбільший вихід стандартних півметрових чубуків був з кущів клонів 4923 і 1182. За роки вивчення він склав відповідно 40,8 і 40,3 шт. з куща, що на 9,2 і 8,7 чубуків вище контролю. Варто наголосити на стабільності даного показника за роки досліджень. В середньому з кущів цих клонів, в перерахунку на 1 га незрошуваних насаджень заготовлено 67,8 і 67,1 тисяч чубуків, що на 28,7 – 27,3% вище контрольних значень.

Враховуючи величину приросту пагонів, число пагонів на кущ і кількість заготовлених стандартних чубуків, можна зробити висновок, що у клонів 4923, 1182 та 672 більш високий вихід чубуків обумовлений інтенсивністю росту пагонів. Кущі цих клонів добре розвинені, вирівняні за силою росту, однорідні за приростом. Їх стан протягом років вивчання стабільно оцінювався високими балами (4,6 і 4,5).

В результаті дисперсійного аналізу по продуктивності клони були розподілені на дві групи, достовірно відмінні між собою.

При розрахунку НСР_0,050 клони 4923 і 1182 набувають значення q, достовірно відмінне від контролю. В ряду вивчених клонів вони займають лідируюче положення і визначені літерним позначенням "а"(Таблиця 1.).

Індивідуальне і порівняльне вивчення продуктивності кущів 19 клонів сорту Б х Р Кобер 5ББ першого вегетативного покоління дозволило виділити групу клонів з показниками стабільної продуктивності, більш аніж 76 тисяч чубуків з гектара на богарі, значно перевищуючі контрольні значення.

Високий вихід чубуків у цих клонів співпадав з оптимальним накопиченням запасних поживних речовин і доброю диференціацією тканин.

Вивчення стабільності важливих агробіологічних і господарчих показників клонів в другому вегетативному поколінні підтвердили перспективність виділених клонів і відмінності, відмічені при вивченні першого вегетативного покоління.

Найбільший вихід чубуків отримали з кущів клонів 211161 и 9191. В середньому він склав 60,5 і 58,4 шт. а в перерахунку на 1 га незрошуваних насаджень – 100,8 и 97,3 тис. чубуків, що вище контролю на19,3 и 15,1%. Високою продуктивністю відрізнявся також клон 21192.

Вимірювання діаметру пагонів показали відповідність їх стандарту і підтвердили, що навантаження кущів пагонами для богарних умов було оптимальним. Відповідно, збільшення виходу півметрових чубуків у перспективних клонів проходить за рахунок більшої довжини пагонів.

Проведений дисперсійний аналіз клонів сорту Б х Р Кобер 5ББ за основними показниками продуктивності виявив ті клони, у яких за роки досліджень значення даних показників були достовірно вищі контролю, а мінливість не значною.