Фази вегетацii Данi багаторiчних фенологiчних спостережень дозволяють вивести середнi багаторiчнi данi, якi використовуються для складання плану агротехнiчних засобiв. Середнi багаторiчнi спостереження за фазами вегетацii дозволяють мiркувати про вiд

Короткий зміст

Огляд літератури. Для виконання досліджень потрібно було проаналізувати обширну наукову, довідкову та іншу літературу, присвячену досліджуваним питанням, у тому числі  праці  Акімцева В.В., Давітая Ф.Ф., Фрегоні М., Гавріїлова М.П., Годельмана Я.М., Негруля О.М., Голодриги П.Я., Болгарєва П.Т., Мелконяна М.В., Бондаренка С.Г., Скворцова О.П., Дженєєва С.Ю., Чернявського О.Ф., Фурси Д.І., Охременка М.С.,  Борисовського Н.Я., Лянного О.Д.,  Vignes D., Чичинадзе Ж.А., Williams C., Vignes D. та інших авторів. На підставі проведеного аналізу літератури визначено основні напрями, методичні та змістові елементи виконаних досліджень з визначення раціональних параметрів ампелоекологічного середовища, які забезпечують виробництво ринково значущої виноробної продукції, використання нових селекційних сортів, їх розміщення на території АР Крим, прогнозування розвитку виноградарства республіки у перспективі до 2015 р.

ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Генеральними об’єктами досліджень були виноградарство Автономної Республіки Крим та його ампелоекологічні ресурси, особливості розміщення, функціонального стану та ефективності ведення насаджень. Зокрема об’єктами досліджень були: виноградовиробні підприємства Криму, вирощувані  у них насадження старих і виведених у селекційних установах України та інших країн нових сортів; сорти і клони винограду селекції ІВіВ  “Магарач” та інших установ; урожаї дослідних рослин і насаджень; види продукції, одержаної з винограду; матеріальні, пально-енергетичні і трудові ресурси, що витрачаються для їх одержання.  Функціональними об’єктами вивчення розміщення, стану та ефективності виробництва винограду і вина в Автономній Республіці Крим були дані річної звітності виноградо-виноробних підприємств, виробничих об’єднань  “Кримрадгоспвинпром”,  “Масандра”, АТ  “Алькадар”, а також дані торгової статистики підприємств і об’єднань, що реалізують винопродукцію підприємств АР Крим.

Методичною основою досліджень були: а) системний аналіз структури розміщення виноградників Криму; б) аналіз продуктивності та ефективність вирощування виноградних насаджень; в) аналіз агробіологічних особливостей і продуктивності нових селекційних сортів винограду у польових умовах; г) математико-статистичний аналіз впливу ампелоекологічних і технологічних факторів на продуктивність рослин і насаджень, напрями використання урожаїв;    д) енергетичний аналіз технологій та окремих прийомів їх ведення; е) динамічне прогнозування і програмування перспективного розвитку галузі з урахуванням впливу природних і антропогенних факторів.

Для детального вивчення впливу природних ампелоекологічних, біотичних і технологічних факторів на врожайність виноградників, якість одержаних урожаїв і напрями їх використання за період 1995-1999 рр., відібрали господарства-представники. У степовій частині Криму - колективне аграрно-промислове підприємство (КАПП)  “Ізумрудний”, у передгірській частині - радгосп-завод  “Заповітне”, у східному гірсько-долинно-приморському районі - радгосп-завод “Коктебель”, на Південному березі Криму – радгосп-завод  “Тавріда”, у західному передгірсько-приморському районі - Агрофірма (АФ)  “Золота балка”.

Системна оцінка стану, структури, продуктивність насаджень господарств-представників та ефективності ведення виноградарства виконана розрахунково-аналітичним методом за даними обліків і спостережень на існуючих виноградниках господарств-представників, даними річної звітності агрономічних служб підприємств.

Оцінку властивого господарствам та їхнім насадженням природного ампелоекологічного потенціалу провели відповідно до Рекомендацій 575/46.00334830.002-94  “Оптимізація розміщення виноградних насаджень у Криму” - ІВіВ  “Магарач”, Ялта, 1993, для усіх ділянок плодоносних виноградних насаджень за показниками: місцезнаходження і загальна площа; сортова належність, вік, спосіб розміщення рослин, спосіб закладання і вирощування насаджень, врожайність, якість урожаїв і напрями їх використання за 1995-1999 рр.; рельєфні особливості денної поверхні ділянки, у тому числі: експозиція і крутизна схилу, абсолютні максимальні і мінімальні висоти ділянки над рівнем моря, наявність і напрям (азимут) долини, вододілу; грунтові умови - потенційна грунтова родючість, вміст карбонатів (загальний і активних), наявність та інтенсивність засолення, наявність скелета; географічне положення ділянок: найкоротша відстань до найближчої морської берегової лінії, відстань до найближчих внутрішніх водоймищ.

Рівень врожайності елементарних ділянок, якість урожаїв що надходять на переробку, і напрями їх використання визначали за матеріалами обліку надходження винограду на переробку, вироблення виноматеріалів, звітами винзаводів, що приймали виноград про сезони виноробства 1995-1999 рр., за формами 2,3,4,5 (66-тп).

Оцінювали напрями використання урожаїв за такою бальною шкалою: 1 - столові марочні вина; 2 - міцні марочні; 3 - десертні марочні;  4 - ігристі вина; 5 - столові ординарні вина; 6 - міцні ординарні вина; 7 - десертні ординарні; 8 - містелі; 9 - сокоматеріали; 10 - сульфосусло; 11 - коньячні виноматеріали; 12 - виноматеріали на спирт-сирець; 13 - свіжий виноград; 14 - виноград для зберігання у холодильнику.

Зібрані дані обробляли на ЕОМ з використанням типових прикладних програм  “Coplot” у режимі  “MULTIPLE REGGRESSION” для побудови математико-статистичних регресійних моделей, що відображають інтенсивність і напрям координованих зв’язків між ампелоекологічними параметрами ділянок, вирощуваними сортами, технологіями розміщення, закладання і ведення насаджень, з одного боку, їх врожайністю, якістю і напрямами використання урожаїв, з іншого. За нульову гіпотезу приймали відсутність достовірно значущих зв’язків між залежними і незалежними змінними.

Щільність зв’язків, що досліджуються,  а також значущість одержаних рівнянь регресії оцінювали за коефіцієнтом множинної детермінації і фактичним значенням критерію Фішера (F-критерій) порівняно з теоретичним при заданому числі ступенів свободи. Істотність частинних коефіцієнтів регресії оцінювали за характерними для кожного з них частинними значеннями F-критерію при заданому числі ступенів свободи. Напрям впливу частинного незалежного фактора визначали за знаком при відповідному йому коефіцієнті регресії. Загальні характеристики розмірності розроблених моделей наведено у табл.1.

Оцінювали енергомісткість використовуваних технологій вирощування насаджень і тих, що проектуються, за методикою ІВіВ ім. В.Е.Таїрова (Одеса, 1993 р.). Агробіологічні властивості нових сортів вивчали у польових умовах за загальноприйнятими у селекції і сортознавстві методами. Оцінювали адаптивність сортів у промислових насадженнях за методом Є.Н.Губіна (1984).