Тараненко О.Г. Продуктивність кущів винограду під впливом підживлення комплексом мікроелементів (Ni, Cr, Mn, Ti) на півдні України

Короткий зміст

Літературний огляд. Аналіз літературних джерел по питанням застосування позакореневого і кореневого підживлення у комплексі свідчить, що практично відсутні дані по впливу мікроелементів окрема і, тим паче, у комплексі на продуктивність молодих і плодоносних кущів винограду. Відсутні також дані по впливу комплексу мікроелементів на якісні показники виноматеріалів.

Умови, об’єкти і методика проведення досліджень. Досліди проводили у СВК „Лиманський” Очаківського району Миколаївський області протягом 2001-2005 роках на сортах Шардоне і Піно чорний починаючи з 3-х річного віку до 7-ми річного віку. Підщепа – сорт Ріпаріа х Рупестріс 101-14. Схема садіння 3 х 1 м, форма куща – двоплечій Гюйо, шпалера одноплоскосна вертикальна, висота штамбу 80 см.

Дослідна ділянка розташована на темно-каштанових залишково-слабосолоцюватих крупнопильовато-середнєсуглиністих ґрунтах на лесах. Дослід проводили по наступний схемі.

Дослід. Вплив кореневого і позакореневого підживлення кущів комплексом мікроелементів на продуктивність сортів винограду Шардоне і Піно чорний. Варіант 1. Контроль (без підживлення). Варіант 2. Позакореневе підживлення кущів комплексом мікроелементів 0,03% (Ni, Cr, Mn, Ti) за допомогою ранцевого обприскувача. Варіант 3. Кореневе підживлення кущів комплексом мікроелементів 0,03% (Ni, Cr, Mn, Ti) за допомогою гідробура. Варіант 4. Позакореневе і кореневе підживлення кущів комплексом мікроелементів 0,03% (Ni, Cr, Mn, Ti). Схема закладання досліду на ділянці: 2001 рік – виноградник 3 року вегетації; 2002 рік – виноградник 4 року вегетації; 2003 рік – виноградник 5 року вегетації; 2004 рік – виноградник 6 року вегетації. У кожному із названих років на окремих ділянках закладали дослід по вказаній схемі досліду, вивчали дію комплексу мікроелементів. На цих же ділянках у 2002-2005 роках вивчали післядію.

Позакореневе підживлення кущів комплексом мікроелементів проводиться за допомогою ранцевого обприскувача  у 3 строки: на початку цвітіння, при розміру ягоди з горошину, на початку достигання ягід технічної зрілості.

Кореневе підживлення кущів комплексом мікроелементів проводиться за допомогою гідробура у 3 строки: на початку сокоруху, на початку цвітіння, при розміру ягоди з горошину . За допомогою гідробура роблять по 2 скважини на 50 см від куща з обох сторін вдовж ряду.

У комплексі мікроелементів були солі Ni, Cr, Mn і Ti, а саме: нікель хлористий, марганець хлористий, амоній хромовокислий і титан чотирьох хлористий. Робочий розчин готують наступним чином: нікель хлористий – 24 г, амоній хромовокислий – 27 г, марганець хлористий – 20 г розчиняють у 10 л води, добре перемішують, а потім додають 16 г титану четирьоххлористого, знову добре перемішують і доводять об’єм до 100 л води. Дослід закладень  у 3^х  - кратній повторності методом рендомізації: I повторність 1,3,4,2; II повторность 2,4,1,3; III повторність 3,1,2,4. 1 ряд заліковий, 2 ряда захисних. У ряду  15 залікових кущів. Всього у досліді по 180 кущів сортів Шардоне і Піно чорний. Агротехніка на дослідній ділянці загально прийнята, згідно агроправил.

По усім варіантам і сортам у трьохкратній повторності проводимо слідуючи обліки, спостереження   і аналізи:

1.       Метеорологічні спостереження по методиці агрометеослужби.

2.       Кількість розвинутих пагонів, у тому числі плодоносних, кількість
суцвіть.

3.       Кількість листків, їх діаметр і площа листової поверхні куща ампелометричним методом С.О. Мельника і В.І. Щигловської (1957) на кущах після припинення росту листків.

4.       Довжина, діаметр  пагонів у середній частині  і їх об’єм методом кубічних вимірів  С.О. Мельника (1953).

5.       Кількість грон на кущі, маса урожаю з куща, маса грон.

6.       Диференціація закладання суцвіть у вічках методом О.П.Диканя (1996).

7.       Характер розвитку коренів по методу Е.І. Хреновськов, М.Д. Волканов та інші (2006).

8.       Масова концентрація в соці ягід: цукрів аєрометричним методом, титрованих кислот  методом прямого титрування (ДСТУ 2366-94, ГОСТ 27198-87).

9.       У виноматеріалі – масова концентрація цукрів методом прямого титрування (ГОСТ 13192 – 73 (СТ СЭВ 4256 – 83).

10.   Масова концентрація титрованих кислот методом титрування за допомогою індикатору (ГОСТ 14252 – 73).

11.   Масова концентрація летучих кислот  методом відгону з водяним паром (ГОСТ 13193 – 73).

12.  Об’ємна доля спирту методом відгону (ГОСТ 13191 – 73).

13.   Вміст вільної та загальної  сірчаної кислоти (ГОСТ 14351 – 73 (СТ СЭВ 4257 – 83).

14.  Масова концентрація заліза (ГОСТ 13195 – 73).

15.  Органолептична оцінка виноматеріалів шляхом дегустації.

Основні результативні показники оброблені статично за допомогою дисперсійного і кореляційного аналізу, викладеного у книзі Б.О. Доспехова (1985).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив комплексу мікроелементів при позакореневому і кореневому підживленні на біометричні показники молодих і плодоносних кущів винограду сортів Шардоне і Піно чорний. Приведені дані у таблиці 1 показують, що під впливом комплексу мікроелементів (КМ) у сорту Піно чорний у середньому на 3-4 рік вегетації збільшується площа листової поверхні куща у варіанті, де проводили тільки позакореневе підживлення на 0,149 м², при кореневому підживленні на 0,187 м², а при позакореневому і кореневому підживленні отримана прибавка по площі листової поверхні на 0,244 м². Під впливом КМ на виноградниках 3-4 року вегетації збільшується об’єм однорічного приросту куща у другому варіанті на 27,8 %, у третьому на 46,2 % і у четвертому на 57,2 %.

По сорту Шардоне по цім показникам також зафіксовані прибавки по варіантам досліду, але у менший ступені. По четвертому варіанті прибавки у середньому за 2 роки по площі листової поверхні куща сягали 0,104 м², а по об’єму однорічного приросту на 25,2 см³ чи на 16,4 % проти контролю.

У 2002-2003 роках вивчали післядію впливу комплексу мікроелементів. Слід визначати, що в усіх дослідних варіантах як по площі листової поверхні, так і по довжині пагонів і об’єму однорічного приросту куща отримані суттєві прибавки. У кращу сторону в оба роки досліджень відрізняються варіанти, де проводили позакореневе і кореневе підживлення комплексом мікроелементів. По площі листової поверхні ці прибавки сягали 1,074 м², а по об’єму однорічного приросту – 443,6 см³ по сорту Піно чорний. По сорту Шардоне, відповідно – 1,098 м² і 568,3 см³.

На плодоносних кущах на 5 і 6 рік вегетації спостерігається збільшення площі листової поверхні в усіх дослідних варіантах під впливом комплексу мікроелементів. Так, по сорту Піно чорний у варіанті, де проводили позакореневе підживлення комплексом мікроелементів площа листової поверхні зросла на 0,469 м². При кореневому підживленні комплексом мікроелементів різниця по площі листової поверхні порівняно з контролем складає 0,45 м². Найбільша різниця порівняно з контролем зафіксована у 4-му варіанті – сумісне застосування позакореневого і кореневого підживлення комплексом мікроелементів. Тут площа листової поверхні збільшилася на 0,625 м² у середньому за 2 роки. Усі різниці статистично доведені, бо вони перевищують найменшу суттєву різницю у 2003 році0,128 м² і 0,15 м² у 2004 році.

Усі дослідні варіанти значно перевищують контроль по довжині пагонів і по об’єму однорічного приросту в обоє роки досліджень. Об’єм однорічного приросту зріс у найкращому варіанті на 28,1 %.

На плодоносних насадженнях сортів Піно чорний і Шардоне чітко простежується післядія комплексу мікроелементів на біометричні показники в усіх дослідних варіантах.

По площі листової поверхні куща найбільші показники були у 4-му варіанті: у сорту Піно чорний 4,637 м²; у сорту Шардоне, відповідно, 4,224 м². У цьому варіанті об’єм однорічного приросту збільшився на 44,8 % по сорту Піно чорний, а по сорту Шардоне на 33,5 %.

Таким чином, у перші роки повного плодоношення досліджуваних сортів дія і післядії комплексу мікроелементів більш стала порівняно з молодими виноградниками 3 – 4 року вегетації.