Урденко Н.О. Удосконалення елементів сортової агротехніки унікального сорту винограду Мускат чорний в умовах Південного берега Криму

Короткий зміст

Огляд літератури. Аналіз вітчизняної і іноземної наукової літератури присвячений відомостям про сорт винограду Мускат чорний і системи його нормованого навантаження кущів і довжини обрізки лоз з метою одержання сировини для виробництва десертного вина в умовах ПБК. У результаті пошуку з'ясувалося, що даний сорт винограду по агробіологічній характеристиці відрізняється від сортів Мускат білий і Мускат рожевий; він дає виноробам кожний рік досить стабільний по якості виноматеріал, що не спостерігається у сортів Мускат білий і Мускат рожевий.

Агротехнічні дослідження сорту Мускат чорний раніше були проведені ще до впровадження у виробництво прогресивної технології оброблення винограду (3,0х1,5 м формування – кордон на середньому штамбі), на підставі чого зроблено висновок, що відсутність досліджень про нормовану агротехніку сорту винограду Мускат чорний при прийнятій для Південного берега Криму схемі посадки з метою одержання стабільних, високих урожаїв при сприятливому сполученні якості виявило необхідність постановки таких досліджень.

Умови, об'єкти і методика досліджень. Дослідження проводилися у 2003-2005 роках на сорті винограду Мускат чорний на винограднику ДП "Лівадія", НВАО "Масандра". Сорт щеплений на підщепі Берландієрі х Рипаріа Кобер 5ББ. Формування – двуплечий горизонтальний кордон на середньому штамбі. Схема посадки – 3,0х1,5 м. Досліджена ділянка має південну експозицію.

Розрахункове навантаження визначали по формулі А.С. Мержаниана з наступним порівнянням загально біологічних закономірностей методом А.Й. Цейко "Магарач-CN" для підтвердження правильності визначення розрахункового навантаження і застосування цього методу стосовно до прийнятій на ПБК схемі посадки.

Випробовувалися три рівні градації навантаження куща: (18, 36, 54 вічка) для короткої і середньої довжини обрізки лоз і (36 і 52 вічка) для довгої, а також три рівні градації довжини обрізки лоз: 3 вічка – коротка, 4-6 – середня і 10 вічок – довга. У досліді вісім варіантів. Через кожні два досліджених ряди залишали один ряд, де застосовувалася обрізка, прийнята в господарстві (контроль) Б.А. Доспехов (1986), що проводилася без обліку закладки суцвіть у плодових бруньках і сили росту. Для визначення навантаження на кущ не застосовувався жоден з існуючих методів розрахунку.

Агробіологічні обліки і фенологічни спостереження проводилися за методикою М.А. Лазаревського (1963 р.). Плодоносність зимуючих вічок кожної бруньки виноградної лози визначали мікроскопіруванням (мікроскоп МБС-10). Підрахунок повноцінних пагонів вели прямим підрахунком за методикою А.Й. Цейко (1959 р.), вимір довжини і діаметра пагонів – прямим виміром; визначення маси лози – методом зважування; визначали силу росту кущів в динаміці, а ступінь визрівання однолітніх пагонів – наприкінці  вегетації (лінійним методом). Урожай визначали покустно зважуванням, урожайність – розрахунковим шляхом. Масову концентрацію цукрів визначали в динаміці: рефрактометром – у польових умовах, ареометром – у лабораторії (ДСТ 27198-87); зміст титруємих кислот – прямим титруванням 0,1N розчином NaOH (ДСТ 25555-82). Механічний аналіз грона визначали за методикою М.М. Простосердова (1963 р.). Біологічну продуктивність куща визначали за методикою А.Г. Амирджанова (1992 р.). Оцінку фітосанітарного стану ділянки проводили по методичних вказівках ", визначення ступеня розвитку шкідників і хвороб на промислових виноградних насадженнях". Визначення коефіцієнта адаптації – по методу Є.Н. Губіна (1984 р.). Статистичну обробку даних проводили за методикою Б.А. Доспехова (1986 р.). Розрахунок економічної ефективності виробництва винограду по досліджуваних варіантах досліду виробляли по фактично сформованих витратах за методикою А.Ф. Чернявского (1983 р.) з урахуванням системи стимулювання виробника за якість сировини.