Тіхомірова Н.О. Удосконалення способів щеплення для ефективної реконструкції експлуатаційних насаджень винограду

Короткий зміст

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Дано коротку історію виникнення щеплень у виноградарстві, поширення і мета для яких їх застосовують. Виділено й описані найбільше поширені способи щеплень, виконувані на виноградниках у весняно - літній період. Аналізуються дослідження багатьох учених (Г.І. Гоголь-Яновський 1928 р., О.П. Дикань 2002 р., А.Г. Мішуренко, М.М. Красюк  1987 р., М.А. Пелях 1947 р. і ін.) за строками виконання щеплення, впливу зовнішніх факторів, залежності приживлюваності від фізіологічного стану тканин щеплених компонентів. Показане поширення і застосування зелених щеплень в Україні і за кордоном. При застосуванні зелених щеплень, на думку багатьох авторів (М.Г. Барило 2001 р., М.Я. Борисовский 1998 р., А.А. Броденко 1984 р., Г.П. Малих 2005 р., А.С. Субботович 1977 р., Г.І. Янін 1976 р. і ін.) досягається висока приживлюваність щеплень, відмінне зрощення підщепи із прищепою.

Умови і методика проведення досліджень. Експериментальні дослідження проводилися у 2002 - 2006 рр. на експлуатаційних виноградниках закладеним сортом винограду Мускат білий, АФ "Магарач". Господарство розташовується на Південному березі Криму (ПБК).

Перед закладкою польового досліду на виноградниках ПБК із метою підвищення врожайності обрана ділянка, що підлягає реконструкції, проведена апробація. У нашому досліді для вивчення щеплень виділені вісім варіантів. Як контроль використаються найпоширеніші способи щеплення: у розщіп - контроль 1 (К-1) і окулірування в Т- подібний розріз за кору - контроль 2 (К-2). Дослід, закладений методом рендомізованих повторень, повторність кожного варіанта - трикратна. Елементарною дослідною ділянкою є один ряд промислового винограднику. Польовий дослід має три основних блоки: вивчення способу й техніки щеплення; календарні строки проведення щеплення; вибір і обґрунтування місця щеплення.

Методика проведення досліджень. Проведені в процесі дослідження спостереження полягали в наступному. У порівняльному аналізі даних метеорологічних умов місцевості за період виконання, м. Ялта, с. Нікіта. Хронометраж робочого часу, при різних способах - підрахунком кількості щеплень в одиницю часу. Облік приживлюваності щеплень залежно від способу, строку і місця їхнього виконання - шляхом прямого підрахунку (інвентаризація). Фенологічні спостереження за щепленими рослинами - за методикою Лазаревського М.А. Оцінювалася сила росту і ступінь визрівання однолітніх пагонів у варіантах досліду, лінійним методом. Для вивчення кореневої системи використали метод "моноліту" (В.А. Колесников). Визначали стан спайки на кущах винограду першого і другого років вегетації. Обстеження ступеня сформованості насаджень проводилися залежно від способу щеплення за методикою В.П. Бондарева,
Р.Я. Согояна, Ю.М. Арабханова 1982 р. Визначали економічний ефект від використання щеплення (окулірування) при сортовій (технологічної) реконструкції виноградників. Математичну обробку експериментальних даних проводили по методах викладеним у роботі А.Б. Доспехова 1985 р.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Інвентаризація й апробація призначеної для реконструкції ділянки. Перш ніж приступити до відновлення - омолодження виноградників, проводиться ретельне обстеження - апробування, призначеної для реконструкції ділянки. На ділянці площею 1,2 га при фактичній кількості кущів - 2114 шт. відносно висока продуктивність у 1251 кущів, що становить - 46,88 %, а інші - 53,2 % не дають повноцінний урожай або взагалі не плодоносять. Вивчення результатів інвентаризації й апробації ділянки дало нам підставу на складання плану реконструкції, у якому були визначенні способи щеплення й час їхнього проведення. У нашому випадку ділянка мала - 32,3 % непродуктивних кущів і - 20,9 % зрідженості. Навесні до початку вегетації проводилася ретельна інвентаризація, відзначалися кущі, що підлягають заміні - перещепленню. Визначався спосіб щеплення, що буде використовуватися.

2. Взаємозв'язок строків виконання щеплення залежно від їхніх способів. На основі аналізу температурного режиму в період проведення щеплень було встановлено, що середня температура повітря і сума активних температур за роки досліджень мають незначні відмінності між роками. Відносна вологість повітря і кількість опадів за роки дослідження значно відрізняються по роках. Так, у І декаді травня середня температура за роки досліджень перебуває в межах +14,6...+16,2⁰С. Для каллусоутворення вона була низькою, але слід зазначити, що максимальна температура в цей період склала +22,5...+30,3⁰С и була достатньою для утворення каллуса. Наші досліди показали, що незважаючи на те, що температура повітря в травні коливалася від +14,6⁰С до +20,2⁰С, на каллусоутворення і зрощення щеплених компонентів це не вплинуло. В усі роки дослідження червень характеризувався помірною вологістю повітря 47 – 70 % і температурою повітря +16,5...+24,6⁰С. У цей місяць погодні умови дозволяють робити щеплення протягом  усього дня. Липень характеризувався високими температурами в межах +21,0...+27,4⁰С і відносною вологістю повітря 47 – 66 %. У цей місяць щеплення краще виконувати у ранкові й вечірні години, у полуденну годину із - за високої температури буде відбуватися сильне висушування компонентів щеплення.

3. Вибір і обґрунтування місця щеплення. Велика розмаїтість способів щеплення дозволяє виконувати їх на різних частинах виноградного куща - на штамбі; рукавах (плечах), ріжках, пагонах, лозах. При виконанні щеплень різними способами кращий результат приживлюваності, якості зрощення компонентів щеплення, а також по виходу щеплень, що прижилися, вийшов при проведенні щеплень способом окулірування. Кращий результат приживлюваності у 2002 року при щепленні способом окулірування у вузол – 87 %, при цьому круговий каллус становить 82,6 %, річний приріст у середньому до 50 см. При щепленні окуліруванням в інші місця пагонів відсоток приживлюваності нижче і перебуває в межах 75 – 79 %, однак при цьому утворення кругового каллуса вище, ніж при щепленні у вузол 86,6 - 90,2 %. При щепленнях з видаленням частини куща вище щеплення приживлюваність значно нижче 53 – 61 %, але через те, що прищепні черешки мають не один, а кілька вічок, і відповідно, загальний середній приріст значно вище, ніж при щепленні (окуліруванні) і становить 56 - 60 см. При проведенні щеплень на штамбі без видалення частини куща вище щеплень спостерігається краще утворення кругового каллуса - 90,1 %, приживлюваність – 71 %, при цьому середня довжина приросту досягає 67 см, що значно перевищує приріст інших варіантів щеплення (таблиця 1). У 2003 році, випробовуючи ці ж способи щеплення згідно схеми досліду, приживлюваність щеплень - окулірувань виявилася кращою на міжвузлі над вічком 89 %, зрощення кругового каллуса 89,9 %, середня довжина пагона 50 см. Значення показників цього способу щеплення і їхніх значень перевершують значення при щепленнях, окуліруваннях у вузол, як за приживлюваністю, так і за утворенням кругового каллуса на 10 %. Приживлюваність щеплення зі спилом штамба краща при способі щеплення в розщіп, становить 72 %, круговий каллус 70,9 %, тоді як при щепленні в приклад до штамба приживлюваність усього 54 %, утворення каллуса 74,9 %, різниця по приживлюваності склала 18 %, утворення каллуса в обох варіантах має незначну відмінність.