Петкевич З.З. Агроекологічна оцінка сортів рису різних груп стиглості в умовах півдня України

Короткий зміст

У вступі розкрито актуальність дисертаційної роботи, сформульовано мету завдання, предмет та об’єкт досліджень, зазначено наукову новизну одержаних результатів, показано їх практичне значення..

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ДОСЛІДЖУВАНИХ ПИТАНЬ

У розділі проаналізований стан вивченості питань та результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених щодо встановлення реакції рослин рису на різні метеорологічні умови, вплив погодних умов на їх ріст і розвиток, формування врожаю та якості зерна залежно від агрометеорологічних умов вегетації. Наведені результати літературних відомостей, які охоплюють великий проміжок часу, відображають сучасний стан досліджень за даною темою. На основі узагальнення обґрунтовано доцільність проведення досліджень з даних питань в умовах півдня України. Визначені недостатньо розроблені питання з зазначеної проблеми та обґрунтовано вибір напрямку досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові досліди, лабораторні та аналітичні дослідження виконувалися протягом 1965-2007 рр. в Інституті рису УААН (до 2003 р. – Дослідна станція рису УААН), розташованому в 0,5 км від центральної садиби с. Антонівка та в 1,5 км від

узбережжя Джарилгацької затоки Чорного моря. В роботі використані матеріали метеорологічних спостережень Скадовського метеопоста за період 1965-2007 рр.

Польові дослідження проводилися на лучно-каштанових різного ступеня солонцюватості в комплексі з солонцями ґрунтах типових для рисосіючих господарств. Кількість гумусу – 2,1-2,4%. Забезпеченість ґрунту елементами живлення характеризувалася такими агрохімічними показниками: вміст легкогідролізованого азоту – 4,5-7,1; рухомих сполук фосфору – 6,8-8,9, калію – 29,4-36,5 мг/100 г ґрунту. У розділі наведена коротка характеристика сортів рису.

У дисертаційній роботі зроблений аналіз часових рядів і розраховані кореляційні зв’язки між сумою активних температур, середньодобовою температурою повітря, тривалістю міжфазних періодів і урожайністю сортів рису різних груп стиглості. Представлені матеріали досліджень у двофакторних дослідах: Дослід №1 – пустозерність різних сортів рису залежно від температурних умов: фактор А – сорти рису (ранньостиглі, середньо- та пізньостиглі); фактор В - роки досліджень (2002–2006 рр.); Дослід №2 – характеристика елементів продуктивності рису та особливості їх зміни в часі: – фактор А –сорт (Агат, Пам’яті Гічкіна, Антей), фактор В – роки досліджень (2003 – 2005 рр.). Агротехніка вирощування рису – рекомендована для використання в рисосіючих господарствах. Спостереження за ростовими та продуційними процесами рослин виконувалися за загальноприйнятими методиками. Збирали врожай шляхом прямого комбайнування з наступним доведенням зерна до стандартних показників. Економічну ефективність та енергетичну оцінку вирощування сортів рису різних груп стиглості розраховували за загальноприйнятими методиками на основі діючих нормативів. Статистичну обробку результатів досліджень проводили методами дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізів.

ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РОСЛИНАМИ РИСУ

Встановлено, що найкраще природний енергетичний потенціал півдня України використовують середньостиглі сорти рису. Пізні сорти рису, при майже рівній урожайності із середньостиглими, а ранньостиглі з меншою врожайністю на 11 ц/га, не використовують значну кількість надходячої ФАР, тобто використовують не в повній мірі природній енергетичний потенціал.

ТЕМПЕРАТУРНИЙ РЕЖИМ І ПРОДУКТИВНІСТЬ РИСУ

На півдні України щорічно формується певний температурний режим в період вегетації рису, який впливає на реалізацію потенціалу продуктивності посівів рису. У свою чергу блок чинників навколишнього середовища містить підблоки: перший – радіаційний та водно-тепловий режим посівів; другий – вплив температури повітря та вологозабезпеченості на фотосинтез; третій – комплекс оцінок умов формування врожайності в окремі міжфазні періоди.

Кількісна оцінка агрометеорологічних умов формування врожаю рису розглядалася в три періоди: затоплення – сходи; сходи – викидання волоті; викидання волоті – повна стиглість. Тривалість міжфазних періодів є показником, який змінюється залежно від умов року. Аналіз результатів спостережень дозволив

дійти висновку, що міжфазний період затоплення – сходи в середньому становив 22-23 доби, а сума активних температур 374-392ºС для сортів рису різних груп стиглості; період сходи – викидання волоті коливався від 60 до 72 діб з сумою активних температур 1270-1569ºС; а період викидання волоті – повна стиглість становив 33-42 доби при сумі температур 720-817ºС. У середньому за роки досліджень період вегетації становив 115-138 діб, а сума активних температур повітря склала 2370-2760ºС залежно від групи стиглості сортів рису.