Назарчук С.А. Агроекологічне обгрунтування оптимізації живлення суданської трави за вирощування її в основному посіві в умовах зрошення півдня України

Короткий зміст

Стан вивченості питання

У розділі зроблено аналіз та узагальнення літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів з питань народногосподарського значення суданської трави, особливостей формування врожаю та якості зеленої маси, впливу на ці показники основних факторів вирощування. Виявлені вузькі місця та окремі протиріччя щодо досліджуваних положень, обґрунтовано основні напрямки та окремі питання, що лягли в основу досліджень.

Умови проведення дослідів та  методика досліджень

Дослідження проводили протягом 1997-1999 рр. на полях господарства    ім.   Калініна   Чаплинського   району   Херсонської

області, що розташоване в південній зоні України.

Ґрунт дослідних ділянок темно-каштановий середньосуглинковий. В орному шарі його міститься гумусу 2,28%, нітратів – 0,9-1,3, рухомого фосфору 3,2-3,5, обмінного калію 28 мг/100 г ґрунту. рН водної витяжки 7,0-7,2. Щільність зложення 1,30-1,43 г/см³, загальна шпаруватість 45,0%, вологість в’янення – 9,0-9,1% від маси сухого ґрунту.

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень були типовими для південного регіону України. Вони різнилися як за температурним режимом, так і за розподілом опадів.

Закладання та проведення дослідів, відбір зразків ґрунту і рослин, підготовку їх до аналізу проводили згідно методичних вказівок, посібників та ДСТУ. Дослідження проводили з суданською травою сорту Чорноморка. Агротехніка її вирощування – загальноприйнята для зони зрошення півдня України.

Повторення досліду чотириразове, посівна площа ділянок 120, облікова – 50 м². Мінеральні добрива – аміачну селітру, гранульований суперфосфат, калійну сіль вносили врозкид під основний обробіток ґрунту, а також проводили підживлення азотом згідно схеми досліду.

Розрахункову норму добрива визначали для отримання врожайності зеленої маси суданської трави на рівні 450 ц/га за методикою ІЗЗ УААН (Гамаюнова В.В., Філіп’єв І.Д., 1994). У середньому за роки досліджень під суданську траву вносили N₁₃₃Р₀К₀.

В ґрунті визначали вміст нітратного азоту ( за Грандваль-Ляжем), рухомого фосфору - в 1 % вуглецевоамо­нійній витяжці (за Мачигіним), обмінного калію - з цієї ж витяжки на полуменевому фотометрі, вологість ґрунту - термостатно-ваговим мето­дом.

У надземній масі та коренях рослин після їх мокрого озолення за Гінзбург з однієї наважки визначали вміст загальних: азоту - за К'єльдалем, фосфору - варіант Мерфі-Рейлі з  аскорбіновою кислотою, калію - на полуменевому фотометрі. За одержаними даними визначали загальний винос елементів живлення з ґрунту та їх витрати на формування одиниці врожаю.

Протягом вегетації проводили біометричні виміри: висоти рослин, їх облистяність, площі листкової поверхні, чистої продуктивності фото­синтезу, фотосинтетичного потенціалу посіву, наростання сирої та су­хої надземної маси суданської трави, масу коренів. Площу листя визначали методом висічок. Чисту продуктивність фотосинтезу -  за А.А.Нічи­поровичем (1988), згідно формули Кідда-Веста-Бріггса. Повний зоотехнічний аналіз визначали за методикою Петухової Е.А., Бессарабової Р.Ф. та ін. (1981).

Масу коренів визначали методом моноліту в 0-30 см шарі ґрунту після збирання врожаю за допомогою рамки розміром     0,25 м². Масу післяжнивних залишків визначали ваговим методом.

Урожай зеленої маси суданської трави враховували скошуванням її з кожної ділянки досліду з послідуючим зважуванням.

Дані урожаю і результати досліджень оброб­ляли, використовуючи сучасні методи математичної статистики.

Біоенергетичну ефективність вирощування суданської трави визначали за О.К.Медведовським, П.І.Іваненко (1988). При розрахунку економічної ефективності використовували ціни, що прийняті на 1.01.2005 р.