Качура Є.В. Агроекологічне обгрунтування технології вирощування ярого пивоварного ячменю в умовах Правобережного Лісостепу України




  • скачать файл:
Назва:
Качура Є.В. Агроекологічне обгрунтування технології вирощування ярого пивоварного ячменю в умовах Правобережного Лісостепу України
Альтернативное Название: Качура Е.В. Агроэкологическое обоснование технологии выращивания ярового пивоваренного ячменя в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ


У розділі наведено аналіз результатів наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів, що висвітлюють сучасний стан та перспективи виробництва ярого пивоварного ячменю в світі та в Україні. Представлено короткий огляд результатів досліджень з вивчення біологічних особливостей росту й розвитку рослин та впливу технологічних факторів на продуктивність культури.


 


Умови та методика ПРОВЕДЕННЯ досліджень


 


Дослідження проводилися впродовж 2003–2005 років у стаціонарній польовій зерно-буряковій сівозміні кафедри рослинництва та кормовиробництва (Агрономічна дослідна станція) Національного аграрного університету (с. Пшеничне, Васильківського району, Київської області) та наукових лабораторіях кафедри рослинництва та кормовиробництва. Попередник – цукрові буряки.


Ґрунт – чорнозем типовий малогумусний, крупнопилувато-середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,34–4,68 %, рН – 6,8–7,3, ємність вбирання – 30,7–32,5 мг-екв/100 г ґрунту. Легкогідролізованого азоту міститься 10,6–11,4 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору – 6,2–6,5, обмінного калію  –  8,9–10,6 мг/100 г ґрунту.


Погодні умови за основними показниками (сума активних температур, опади та їх розподіл протягом періоду вегетації) відрізнялись за роками проведення досліджень та мали значні відхилення від середніх багаторічних показників, що суттєво впливало на ріст, розвиток та продуктивність рослин ярого пивоварного ячменю і дозволило ідентифікувати вплив окремих екстремальних параметрів погодних факторів на розвиток рослин


 


Трифакторний польовий дослід проводили за схемою:


 











Фактор А. Сорт:


Оболонь (контроль);


Європрестиж;


Роланд;


Цезар;


Толар.



Фактор В. Норма добрив:


1. Контроль (без добрив);


2. N30 P60 K60;


3. N60 P60 K60;


4. N90 P60 K60.



Фактор С. Норма висіву:


3 млн. схожих насінин/га;


4 млн. схожих насінин/га;


5 млн. схожих насінин/га



 


Площа облікової ділянки 50 м2. Дослід закладався за методом розщеплених ділянок. У блоках першого порядку – норми добрив, другого порядку – сорти  і третього – норма висіву. Ділянки першого порядку розміщувалися систематично окремими блоками другого і третього порядків - систематично блоками у дві смуги. Повторність досліду - чотириразова.


Фосфорні і калійні добрива вносились восени під основний обробіток ґрунту, азотні – під передпосівний обробіток ґрунту.


Фенологічні спостереження за рослинами ячменю проводили за Методикою держкомісії по сортовипробуванню сільськогосподарських культур (2000).


Вміст у ґрунті нітратного азоту визначали за Грандваль–Ляжу, рухомих фосфатів та обмінного калію – за Б.М. Мачигіним.


Нітратний азот в повітряно-сухих зразках рослин - за методом Грандваль-Ляжу, рухомих форм фосфору за Мачигіним, калію – колориметрично-гідрозиновим методом на полум’яному фотометрі.


Визначення вологості ґрунту та запасів доступної рослинам вологи проводили балансово-розрахунковим методом.


Фотосинтетичний потенціал та чисту продуктивність фотосинтезу оцінювали за методикою А.А.Ничипоровича (1955).


Вміст хлорофілу визначали біохімічним методом з використанням спектрофотометра.


Облік урожаю проводили методом суцільного обмолоту кожної ділянки з наступним перерахунком на 100% чистоту та 14% вологість.


Вміст білку у зерні ячменю визначали за методом К’єльдаля, жиру – за Рушковським, крохмалю – за Еверсом.


Фракційний склад білків у зерні визначали шляхом послідовної екстракції наважки в 5% водному розчині сірчанокислого калію (лейкозини + едистини), 70% етиловим спиртом (гордеїни) і 0,25% їдким натрієм (глютеліни).


Статистичний аналіз результатів досліджень проводили кореляційно-регресійним та дисперсійним методами (Доспєхов, 1985).


 


Економічну ефективність елементів технології вирощування ячменю розраховували за технологічними картами вирощування культур та „Методичними вказівками по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями” (1999).

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)