Курило В.Л. Агротехнические основы процессов механизированного выращивания семян сахарной свеклы
Тип:
Автореферат
Короткий зміст:
У першому розділі „Стан досліджень технологічних процесів механізованого виробництва насіння цукрових буряків” розглянуті основні етапи розвитку досліджень з технології і засобів механізації виробництва насіння. Викладені технологічні особливості і недоліки сучасних способів вирощування і збирання маточних буряків і насінників, а також робочих органів і машин, що застосовуються для механізації основних технологічних процесів виробництва насіння.
Застосування механізованих технологій відіграло важливу роль у підвищенні продуктивності праці, зменшенні затрат праці і коштів на виробництво насіння цукрових буряків. Але до цього часу ще залишається не достатньо висока врожайність насіння, значні його втрати при збиранні і висока собівартість, особливо за умов, що склалися в сільському господарстві України в результаті підвищення цін на технічні засоби, паливно-мастильні матеріали, насіння, добрива, пестициди та інше.
одним із основних факторів, що впливають на врожайність, а також умови і якість роботи збиральних машин і, в зв’язку з цим, втрати насіння, є забезпечення оптимальної густоти і рівномірності розміщення рослин. В минулі роки визначено межі оптимальної густоти рослин за безвисадкового і висадкового способів вирощування, які забезпечують можливість отримання максимального урожаю насіння. Однак попередніми дослідженнями недостатньо вивчені інші агрофізичні властивості насінників у зв’язку з механізацією їх збирання. Зокрема недостатньо вивчено агрофізичні властивості насіннєвих рослин залежно від густоти стояння і параметрів маточних коренеплодів, що значно впливає на якість виконання технологічного процесу збирання насінників. Недостатньо вивчено вплив нерівномірності розміщення рослин на продуктивність та агрофізичні властивості насінників цукрових буряків на якість роботи збиральних машин і, в зв’язку з цим, на втрати насіння.
Отже, аналіз сучасного стану досліджень технологічного і технічного забезпечення насінництва цукрових буряків в Україні свідчить про необхідність комплексного підходу до удосконалення технологічних процесів вирощування і збирання маточних буряків та насінників на основі вивчення закономірностей динаміки густоти і рівномірності розміщення рослин протягом вегетації, а також параметрів агрофізичних властивостей насіннєвих рослин залежно від умов вирощування.
У другому розділі „Умови і методика досліджень” описано грунтово-кліматичні та технологічні умови проведення дослідів; подано методику теоретичних та експериментальних досліджень відповідно з розробленою програмою.
Дослідження закономірностей розміщення насіннєвих рослин на площі, їх агрофізичних властивостей, втрат насіння, а також технологічних операцій при вирощуванні насінників безвисадковим і висадковим способами проводили протягом 1986…2001 років за лабораторним, польовим та виробничим методами. Теоретичні дослідження велися з використанням елементів теорії ймовірностей, теорії надійності та теорії масового обслуговування за методами математичного моделювання, математичної статистики та розрахунків оптимальних варіантів на електронно–обчислювальних машинах. Програми створено у TURBO PASCAL, Excel і реалізовано на персональному комп’ютері IBM PC.
Дослідження проводили за загальноприйнятою методикою польових дослідів (Б.А.Доспехов, 1985), методикою досліджень ВНІЦ (Київ, 1986), а також методиками з вивчення посівних властивостей, агрофізичних параметрів і умов вирощування сільськогосподарських рослин; досліджень технологічних операцій щодо якості роботи різних робочих органів та машин (ВІМ, ВІСГОМ, ВНДІМОЖ) та ін.
Якість насіння визначали за методами, що викладені у відповідних стандартах. Техніко-економічні показники визначали за методичними рекомендаціями „Методика определения экономической эффективности законченных научно-исследовательских и проектно-конструкторских работ по сельскому хозяйству ” (ВАСХНИЛ, 1977).
Польові досліди з безвисадкового способу вирощування насінників проводили в сільськогосподарському підприємстві “Авангард” Сакського району Автономної Республіки Крим, яке належить до західного кримського сухого Степу і за грунтово-кліматичними умовами характерне для зони вирощування насінників цукрових буряків безвисадковим способом. Ґрунт — чорнозем південний карбонатний важко суглинковий; вміст гумусу в орному шарі 2,1…3,0%; рН сольової витяжки 7,7…8,1. Погодні умови за температурою повітря, кількістю опадів і розподілом їх протягом вегетації відрізнялись за роками проведення досліджень, але в основному були сприятливими для росту і розвитку рослин. У посушливі 1990 та 1992 роки проводили додаткові вегетаційні поливи. Розміщення насінників у сівозміні, агротехніку вирощування (обробіток ґрунту, режим зрошення, удобрення, сівбу елітного насіння, догляд за рослинами та захист їх від бур’янів, шкідників і хвороб) проводили відповідно до існуючої технології вирощування насінників цукрових буряків безвисадковим способом.
Польові досліди з вивчення агрофізичних властивостей висадкових насінників і технологічних процесів вирощування насіння висадковим способом проводили в дослідно-виробничому відділку “Чорниші” Саливінківського дослідного господарства Інституту цукрових буряків (Васильківський район Київської області), грунтово-кліматичні умови якого характерні для основної зони вирощування насінників буряків висадковим способом у центральному Лісостепу України. Ґрунт — чорнозем малогумусний середньосуглинковий (вміст гумусу 4,56…4,6%, рН сольової витяжки 6,5). Погодні умови за кількістю тепла, вологи та розподілу їх протягом вегетації насінників забезпечували нормальний ріст і розвиток рослин, хоча і відрізнялись у роки проведення досліджень. Досліди проводили у зерно-буряковій сівозміні. Агротехніка була загальноприйнятою для вирощування насінників цукрових буряків висадковим способом.
Упродовж вегетаційного періоду насінників визначали зрідженість, густоту і рівномірність розміщення рослин на площі; встановлювали термін і фактори зрідженості посівів (насаджень) під час вирощування насінників безвисадковим і висадковим способами. За результатами досліджень розробляли математичні моделі розміщення насіннєвих рослин залежно від норми висіву насіння і рівномірності площі живлення (при безвисадковому способі вирощування) або густоти садіння коренеплодів і рівномірності площі живлення (при висадковому способі вирощування); та залежно від динаміки зрідженості посівів (насаджень) протягом вегетації насінників.
На початку збирання насінників визначали біологічну врожайність, якість насіння і основні параметри агрофізичних властивостей насіннєвих рослин, вирощених безвисадковим та висадковим способами, показники яких впливають на якість роботи збиральних машин і втрати врожаю при збиранні. Визначали функціональні залежності показників агрофізичних властивостей від площі живлення рослин і параметрів маточних коренеплодів. Коефіцієнти кореляційних рівнянь визначали за методом найменших квадратів. На основі результатів досліджень розробляли математичні моделі врожайності і періоду дозрівання насіння, розподілу його по висоті рослин, маси і вологості надземної частини насінників залежно від густоти рослин, рівномірності площі живлення та розмірно-масових параметрів маточних коренеплодів, а також математичні моделі сили зв’язку насіння із стеблами залежно від ступеня стиглості і діаметра стебел.
За результатами експериментальних і теоретичних досліджень встановлювали основні фактори зниження врожайності насіння і причини втрат його при збиранні, а також удосконалювали технологічні процеси виробництва насіння при безвисадковому і висадковому способах вирощування насінників. Розробляли макети робочих органів і машин для механізації основних технологічних операцій. Для обґрунтування параметрів і режимів роботи розроблених робочих органів і машин проводили польові досліди з вивчення якості їх роботи у виробничих умовах.
В процесі досліджень проводили узагальнення експериментальних даних, уточнення теоретичних розробок, перевірку закономірностей на практиці. Для порівняння результатів лабораторно-польових і теоретичних досліджень застосовували метод нульової гіпотези. Істинність прийнятої гіпотези перевіряли за критеріями Стьюдента, Фішера, Пірсона, Романовського, Колмогорова, Кохрена.
За визначеними агротехнічними та техніко-економічними показниками розробляли технологічні карти, а також вихідні вимоги на технічні засоби для виробництва насіння цукрових буряків безвисадковим та висадковим способами.
У третьому розділі „Закономірності розміщення насінників цукрових буряків на площі” подано результати теоретичних досліджень і польових експериментів про вплив зрідженості насінників на площу живлення насіннєвих рослин, а також результати експериментальних досліджень закономірностей зрідженості посівів безвисадкових насінників і насаджень висадкових насінників протягом періоду вегетації. Математичні моделі дають можливість за показниками розподілу насіння після проведення сівби (безвисадковий спосіб вирощування) або коренеплодів після садіння (висадкововий спосіб вирощування) визначати статистичні характеристики площі живлення насіннєвих рослин на початку збирання насінників.
