Дербаль Ю.М. Біологічні та агротехнічні основи вирощування ехінацеї пурпурової в умовах гірської зони Карпат

Короткий зміст

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕХІНАЦЕЇ ПУРПУРОВОЇ.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ В РІЗНИХ ЗОНАХ

(огляд літератури)

Проаналізовано стан вивчення біологічних особливостей представників роду Echinacea Moench при вирощуванні в різних грунтово-кліматичних зонах. Розглядається історія введення в культуру ехінацеї пурпурової, вивчення її біохімічного складу. Аналізуються технологічні прийоми вирощування ехінацеї пурпурової в різних грунтово-кліматичних умовах.

Обгрунтовано необхідність інтродукції ехінацеї  пурпурової в гірській зоні Карпат та розробки адаптованої для цих умов технології її вирощування.

УМОВИ, ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові досліди проводили у 1991–1995 рр., виробничу перевірку та впровадження – у 1997-2000 рр. на базі Гірсько-Карпатської дослідної станції. Це нижній (800–250 м над рівнем моря) помірно теплий кліматичний пояс із сумою активних температур, залежно від рельєфу та експозиції, від 1600 до 2350 градусів. Період з середньодобовою температурою понад 10⁰С  коливається в межах 115–165 днів.

За роки досліджень спостерігались значні відхилення метеорологічних показників від середньобагаторічних рівнів. У 1991 році вегетаційний період характеризувався підвищеною вологістю та пониженими температурами повітря. У 1992 році середня температура влітку була близькою до норми, але опадів випало на 35% більше багаторічної норми. У 1993 році вегетація відновилася на 18 днів раніше, ніж у 1992 році; вегетаційний період був теплий і сухий з середньою температурою повітря близькою до норми. У 1994 році вегетація багаторічних рослин розпочалася в кінці березня. Перша половина літа характеризувалася високою температурою повітря та зниженням кількості опадів. У 1995 році за вегетаційний період опадів випало на  188 мм більше багаторічної норми, при цьому за другу половину вегетації їх було вдвічі більше, ніж за першу.

Грунтовий покрив дослідних ділянок представлений типовими для гірсько-лісового поясу Українських Карпат бурими гірсько-лісовими слабо змитими грунтами середнього ступеня окультуреності. За гранулометричним складом вони середньо суглинкові. Верхній горизонт характеризується агрономічно цінною зернистою структурою. Вони бідні на загальний азот (0,57) і фосфор (1,89), але багаті на калій - 18.8 мг/100 г. Вміст гумусу в шарі 0–20 см 5,2%. Материнською породою є елювіальні та елювіально-делювіальні відклади. Верхній шар диференціюється на елювіальний та ілювіальний горизонти. Гідролітична кислотність досягає великих значень і зумовлюється високим вмістом іонів алюмінію – від 1,5–2 до 5–8 мг/екв на 100 г грунту. Ступінь насиченості основами менше 50%.

Дослідження проводили в колекційному розсаднику та польових дослідах.

Дослід 1. “Порівняльна характеристика перспективних кормових культур”. У колекційному розсаднику порівнювали продуктивність таких культур і перспективних рослин, як амарант, вайда, головатень круглоголовий, гірчак Вейріха, ехінацея пурпурова, катран серцелистий, козлятник східний, мальва мелюка, сіда багаторічна, сільфія пронизанолиста, топінамбур - із сумішкою конюшини лучної з тимофіївкою лучною (контроль) по фону внесення у підживлення восени Р₉₀К₆₀, навесні – N₆₀.

У польових дослідах вивчали реакцію ехінацеї пурпурової (сорт Поліська красуня) на удобрення, строки сівби, густоту стояння рослин, строки використання травостою з метою розробки технології вирощування адаптованої для умов гірської зони Карпат.

Дослід 2. “Залежність посівних характеристик насіння від тривалості його зберігання “.

Дослід 3. “Вплив строків сівби (весняні, літні, осінні, підзимній) на показники схожості “.

Дослід 4. “Вплив тривалості замочування на лабораторну схожість насіння “.

Дослід 5. “Вплив глибини загортання насіння на польову схожість та урожайність надземної і підземної маси “.

Дослід 6. “Залежність кількості сходів та продуктивності надземної маси від норми висіву“.

Дослід 7. “Вплив площі живлення на морфологічні характеристики рослин ехінацеї пурпурової; на урожайність надземної маси, кореневищ з коренями та структуру урожаю “.

Дослід 8. “Урожайність надземної та підземної маси залежно від ширини міжрядь “.

Дослід 9. “Вплив мінеральних добрив на урожайність надземної маси, кореневищ з коренями та біохімічний склад надземної маси “.

Площа посівної ділянки 30 м², облікової – 20 м²; повторність чотириразова.

Крім того, в модельних дослідах вивчали можливість використання для розмноження ехінацеї та ремонту плантацій розсади, ювенільних рослин та кореневищ за різних строків висаджування.

Восени при підготовці грунту проводилося дискування, внесення мінеральних добрив, зяблева оранка на 20–22 см; навесні – передпосівна культивація. Насіння висівали овочевою сівалкою   СКОН – 4,2 згідно схем дослідів. У зв’язку з повільним початковим ростом ехінацеї пурпурової, необхідною умовою було ручне прополювання в рядках. На другий і наступні роки вегетації двічі за вегетаційний період проводили міжрядні обробітки. Мінеральні добрива вносили восени (Р₆₀К₆₀) та навесні (N₆₀).

Польові дослідження виконували згідно загальноприйнятих методик. Урожайність зеленої маси, кореневищ з коренями та насіння визначали методом суцільного обліку. Оцінювали насіннєву продуктивність: кількість плодів (сім’янок), розміри, масу 1000 шт., лабораторну схожість. Хімічний склад і поживну цінність зеленої маси визначали згідно методик повного зоотехнічного аналізу.

У грунті визначали: гумус за методом Тюріна, рН на потенціометрі ЛПС – 02, гідролітичну кислотність за Каппеном, рухомі форми азоту за Тюріним, рухомий фосфор за Кірсановим, рухомий калій за Бровкіною на полум’яному фотометрі.

Математичний аналіз результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу за Б.А.Доспєховим (1968).