Кулик М.І. Вплив агроекологічних факторів на врожайність і якість зерна озимої м\'якої пшениці в центральній частині Лісостепу України

Короткий зміст

ВПЛИВ ПОГОДНИХ ФАКТОРІВ І АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ОЗИМОЇ  ПШЕНИЦІ (огляд літератури)

Викладено аналіз основних наукових досліджень щодо формування врожайності і якості зерна озимої пшениці залежно від агроекологічних факторів і агротехнічних заходів вирощування, наведено їх переваги. Обґрунтована необхідність вирощування озимої пшениці з урахуванням погодних умов року, що забезпечить велику врожайність, високу економічну ефективність і поліпшення якості продукції.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили протягом 2002-2006 років на дослідному полі НДГ „Ювілейний” Полтавської державної аграрної академії на чорноземі опідзоленому за схемою одно- і багатофакторних дослідів з сортами озимої м’якої пшениці: Українка полтавська, Левада, Фора і Манжелія. Облікова площа ділянки становила 50 м², повторність – чотириразова. Чергування варіантів у повторенні було послідовне або рендомізоване. Польові досліди закладали і виконували з урахуванням усіх вимог методики дослідної справи за Б.А. Доспєховим (1985). Агротехніка в дослідах загальноприйнята для зони Лісостепу, крім факторів, що вивчали.

Схема досліду:

1. Вивчення впливу доз мінеральних добрив і норм висіву насіння на врожайність і якість зерна озимої пшениці. Сорт Українка полтавська. Попередник – чорний пар. Варіанти: без добрив; Р₆₀К₆₀; N₃₀Р₆₀К₆₀; N₆₀Р₆₀К₆₀; N₉₀Р₆₀К₆₀; N₁₂₀Р₆₀К₆₀ внесених в основне удобрення. На фон N₆₀Р₆₀К₆₀ накладали весняне прикореневе підживлення N₃₀ і N_60. Норми висіву 3, 4, 5, 6 і 7 млн. насінин на 1 га.

2. Вивчення впливу позакореневого підживлення рослин у фазі кущіння і колосіння препаратом „Кристалон особливий” (норма внесення препарату – 3 кг/га з витратою робочої рідини 265 л/га) на врожайність, якість зерна і хліба сортів озимої пшениці Українка полтавська, Левада, Фора і Манжелія. Фон добрив (NPK)₆₀

3. Для вивчення строків сівби, озиму пшеницю сорту Українка полтавська висівали 4, 12, 20 вересня та 4 жовтня.

Супутні аналізи зразків рослинного матеріалу проводили за загальноприйнятими методиками: польову схожість, густоту рослин в осінній період, виживання рослин у процесі перезимівлі, густоту рослин перед збиранням визначали на закріплених ділянках площею 0,25 м² у чотирьох місцях по діагоналі ділянки, що в сумі становило 1м²; відбір снопового матеріалу проводили за одну-дві доби до початку збирання врожаю з площі 0,25м² у чотирьох місцях ділянки; аналізували структуру врожайності за „Методикою державного випробування сільськогосподарських культур”; натуру зерна визначали за державним стандартом 10840-64; склоподібність зерна встановлювали за державним стандартом 10987-76; визначення маси 1000 зерен проводили за державним стандартом 10842-82; вміст в зерні клейковини та її якість визначали за державним стандартом 113586.1-68; вміст загального азоту в зерні встановлювали за методом К’єльдаля згідно стандарту 10846-91;

Облік урожайності проводили методом поділянкового обмолоту озимої пшениці комбайном „Сампо 500” з наступною очисткою зерна і перерахунком на 100% чистоту та на 14% вологість.

Математичний аналіз результатів польових дослідів проводили за допомогою дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу із застосуванням ліцензійної комп’ютерної програми „Statistica 6,0”.

Економічну ефективність досліджуваних агрозаходів вирощування сортів озимої пшениці оцінювали за загальноприйнятою методикою – за витратами на 1 га, умовним чистим доходом, собівартістю 1 т зерна і рівнем рентабельності.