Поташова Л.М. Екологічно безпечна технологія вирощування квасолі на чорноземах Східного Лісостепу України

Короткий зміст

У першому розділі  “Біологічні прийоми удосконалення технології вирощування бобових культур (огляд  літератури)” показано, що виробництво екологічно чистої продукції зернобобових культур, у тому числі квасолі, дозволяє значною мірою вирішувати проблему дефіциту білка. Як свідчать результати досліджень, наведені в монографії А.О.Бабича (1993), ефективні технології вирощування зернобобових культур забезпечують одержання продукції з високим вмістом протеїну і незамінних амінокислот.

Аналіз робіт Є.М. Мішустіна, В.К. Шильникової, О.О. Берестецького,  Л.М. Доросинського, Г.Ф. Наумова, І.А.Тихоновича, В.П.Патики, М.З.Толкачова та інших дослідників показав, що впровадження екологічно чистих технологій забезпечення сільськогосподарських рослин біологічно зв’язаним азотом є надійним шляхом підвищення якості зернобобових культур. Значне місце серед цих технологій належить мікробіологічній фіксації атмосферного азоту, яка, крім того, є ще й енергозберігаючою, оскільки здійснюється за рахунок енергії Сонця.

Досягти високоефективного функціонування симбіотичної системи і її стабільності неможливо без вивчення алелопатичних взаємовідносин рослин і бульбочкових бактерій при біологічній фіксації азоту повітря і використання цього процесу в селекційній  роботі та одержанні високоякісної продукції

У другому розділі  “Об’єкти, умови  і  методи  досліджень” наведені основні методи, які використовувались у дослідах з вивчення ефективності біологічної фіксації азоту квасолею,  математичної обробки одержаних результатів та біоенергетичної і економічної оцінки запропонованої технології передпосівної підготовки насіння.

Польові дослідження проводили у 1993-1997 рр. на дослідному полі Харківського державного аграрного університету, що знаходиться у східній частині Лісостепу України. Грунт дослідного поля – чорнозем типовий з вмістом: гумусу (за Тюріним) - 5,5% ; легкогідролізного азоту (за Корнфілдом) – 8,1, рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) – 12,6 і 20,5 мг/100 г грунту; рН сол. – 6,2-6,4; рН вод. 6,9-7,1.

Об’єктами досліджень були районовані сорти квасолі української селекції – Харківська штамбова, Первомайська і перспективний сортономер 86-117; штами бульбочкових бактерій 2624, 2625, 2626, 2627, 2631, надані Південним філіалом Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН; фізіологічно активний пшеничний екстракт, одержаний за методикою Г.Наумова та ін. (1987).

Сівбу насіння проводили селекційною сівалкою з шириною міжрядь 45 см і глибиною загортання насіння 4-5 см. Норма висіву 500 тис. схожого насіння на гектар. Польові досліди закладали за методикою Б.Доспєхова (1985), повторюваність – чотириразова, облікова площа ділянки 20 м2, розміщення - систематичне.

Протягом вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження за динамікою росту рослин у висоту, нагромадженням сирої і сухої маси та площі листової поверхні (Г.Посипанов, 1991), визначали вміст хлорофілу (Х.Починок, 1976), розчинних сахаридів, азоту, фосфору (Г.Лясковський та ін., 1966, 1969, 1970) і калію (П.Полуектов, 1967) в рослинному матеріалі. Накопичення біологічного азоту визначали за методикою С.Трепачова (1979), масу бульбочок за методикою Г.Посипанова (1991), нітрогеназну активність ацетиленовим  методом за О.Теппер (1987). Чисельність мікроорганізмів різних фізіологічних груп визначали на агаризованих середовищах згідно з методиками О.Теппер та ін. (1987).  Ідентифікацію мікроорганізмів здійснювали за допомогою визначника А.Берджі (1974). Збирання врожаю проводили роздільним способом з наступним обмолотом. Посівні якості насіння визначали згідно з ГОСТ 12038-84 і ГОСТ 12042-80. Математичну  обробку одержаних результатів проводили за методикою Б.Доспєхова (1985) в обчислювальному центрі Харківського ДАУ. Енергетичний коефіцієнт розраховували відповідно до методики біоенергетичної оцінки технологій виробництва продукції рослинництва (Е.Базаров,  Е.Глинка, 1983), показники економічної ефективності за методикою В.Мартьянова (1996).

У третьому розділі  “Результати та їх обговорення” зроблено аналіз ефективності інокуляції квасолі як селекційними штамами Rh. phaseoli, так і виділеними з місцевої популяції, досліджено біостимулюючу активність екстракту пшениці та ефективність спільної передпосівної обробки насіння квасолі фізіологічно активним екстрактом і бульбочковими бактеріями.

Реакція сортів квасолі на інокуляцію насіння бульбочковими бактеріями Rhizobium phaseoli. Показано, що передпосівна інокуляція насіння штамами Rh.phaseoli  сприяє підвищенню польової схожості на 2-5%, помітно збільшується в динаміці висота рослин,  їх сира і суха маса, а також накопичення моно-, дисахаридів і азоту в корінні. При цьому наприкінці вегетації вміст азоту підвищується, а вміст розчинних  цукрів зменшується, що можна пояснити гальмуванням росту кореневої системи і уповільненням відтоку асимілятів.

Спостереження за розвитком симбіотичної системи у рослин свідчать про те, що, незважаючи на наявність спонтанної інокуляції квасолі аборигенними бульбочковими бактеріями, передпосівна обробка насіння штамами  Rh.phaseoli  сприяє інтенсивній їх нодуляції, збільшенню кількості бульбочок, їх сирої маси в 1,3-1,6 рази.