Полторецька Н.М. Наукове обгрунтування строків, способів сівби та удобрення різних сортів гречки в правобережному Лісостепу України

Короткий зміст

Особливості формування високопродуктивних посівів гречки

(огляд літератури)

У розділі подано відомості про еколого-біологічні причини нестабільної врожайності гречки. Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку технологій її вирощування. Визначено мету й завдання досліджень: взаємозв’язок умов вирощування у поєднанні з біологічними властивостями; виявлення умов, що сприяють максимальній реалізації генетичного потенціалу продуктивності сучасних сортів.

Умови та методика досліджень

Експериментальну частину роботи виконували впродовж 2003-2005 років на дослідному полі УДАУ в умовах помірно-континентального клімату підзони нестійкого зволоження правобережного Лісостепу України.

Середня температура повітря в травні-червні сягає 18-22°С, а в липні-серпні – 23-25°С. Характерною рисою клімату даного району є помітна нестійкість температур по роках і в тому числі значні відхилення від середніх показників температури повітря по місяцях та періодах. Сума активних температур (понад 10°С) у середньому становить 2600°С, що забезпечує дозрівання практично всіх польових культур. Вегетаційний період в умовах Черкаської області триває в середньому 205 днів, а з температурою вище плюс 10°С – 160-165 днів. Середньорічна сума опадів становить 633 мм., проте в окремі роки бувають значні відхилення. Найчастіше опади влітку носять зливовий характер, а тому погано засвоюються ґрунтом, так як основна їх маса втрачається через поверхневе стікання або випаровування. Погодні умови в роки досліджень були сприятливими для росту і розвитку гречки, хоча окремі періоди по роках відрізнялися за сумою опадів і температурним режимом від середніх багаторічних даних – посушливе жарке літо у 2003 та надмірна сума опадів у серпні 2004 років.

Ґрунт дослідного поля – чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі. Товща ґрунтового профілю, включаючи горизонт Р(h)k, становить 140-160 см. Будова профілю ґрунту помірно щільна, гранулометричний склад однорідний. Ступінь насичення основами становить 87-97%. Потенційна кислотність коливається від 1,8 до 4,2 смоль/кг грунту. Максимальна ємність поглинання у верхньому горизонті – 28-35 смоль/кг грунту. Ґрунт характеризується середнім, інколи низьким вмістом рухомих форм фосфору і калію та недостатнім – легкогідролізованого азоту.

Польові досліди закладали на дослідному полі УДАУ в польовій сівозміні кафедри рослинництва.

Дослід 1. Урожайність і якість зерна гречки залежно від фону основного удобрення та роздрібного підживлення азотом. Схема досліду наведена в таблиці 1.

Площа облікової ділянки 50 м², повторностей чотири, розміщення варіантів рендомізоване. Попередник – озима пшениця. Висівали гречку сорту Вікторія. Спосіб сівби – широкорядний з шириною міжрядь 45 см і нормою висіву 2,0 млн. схожих насінин на гектар. Фосфорні і калійні добрива вносили під основний обробіток грунту у формі суперфосфату гранульованого і калійної солі, азотні у формі аміачної селітри – весною під передпосівну культивацію і згідно схеми досліду в підживлення.

Дослід 2. Вплив строку та способу сівби на продуктивність сортів гречки.

Площа облікової ділянки 4 м², повторностей шість, розміщення варіантів рендомізоване. Попередник – озима пшениця. Добрива під гречку не вносили. Сівбу гречки сортів Зеленоквіткова 90, Вікторія і Кара-Даг проводили ручною парниковою сівалкою широкорядно з міжряддями 45 см і нормою висіву 2,0 млн. та звичайним рядковим способом з міжряддями 15 см і нормою висіву 3,6 млн. схожих насінин на гектар. Строки сівби: перший – третя декада квітня, другий – перша декада травня і третій – друга декада травня.

Обліки, спостереження та аналізи в дослідах проводили за методикою державного сортовипробування та іншими загальноприйнятими методиками (Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О., 1994; Роде А.А., 1969; Куперман Ф.М., 1957; Ничипорович А.А., 1961; Гриценко В.В., Калошина З.М., 1984; Доспехов Б.А., 1985; Грицаєнко З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко В.П., 2003.).

Гречку в дослідах вирощували за загальноприйнятою технологією з врахуванням заходів, що вивчали. Збір врожаю у першому досліді проводили переобладнаним комбайном “Нива”, а в другому – вручну, з обмолотом сноповою молотаркою МС 400.

УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА ГРЕЧКИ ЗАЛЕЖНО ВІД ФОНУ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ

Динаміка зміни густоти посіву гречки Суттєвий вплив на густоту рослин гречки мали норми внесення мінеральних добрив. Внесення N₄₅P₄₅K₄₅ та N₉₀P₉₀K₉₀ під основний обробіток ґрунту знижувало густоту рослин на початку вегетації в середньому по досліду на 4,2-6,7%, а в кінці вегетації – відповідно на 4,2-11,1%. Необхідно відмітити, що в умовах посушливої весни 2003 року ця тенденція була найпомітнішою. Таке зниження густоти рослин під впливом удобрення за М.К. Їжиком (1976) зумовлюється плазмолізом частини корінців рослин під дією високої концентрації ґрунтового розчину. Встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок (r = 0,87-0,91) між густотою рослин у кінці вегетації та польовою схожістю, виживанням і повнотою сходів рослин.

Якщо внесення основного удобрення в цілому негативно впливало на польову схожість, виживання та густоту рослин, то азотне підживлення (N₂₀), особливо у фазі бутонізації, сприяло збільшенню кількості рослин на 1 м² в кінці вегетації на 3,1-4,9 пункти і забезпечило найвище в середньому за роки досліджень виживання рослин – 91,1% проти 88,4-88,9% у інших варіантах. Слід відмітити також, що за сприятливих умов вегетаційного періоду вплив підживлення на густоту стеблостою зменшувався.

Таким чином, основне удобрення негативно впливало на виживання рослин, а підживлення азотними добривами в дозі N₂₀ у фазі бутонізації – позитивно.

Формування і робота асиміляційного апарату посівів гречки Встановлено значний вплив роздрібного підживлення азотом на площу листкової поверхні. Так, у фазі початку побуріння плодів площа листків однієї рослини у варіанті поєднання основного повного мінерального добрива в дозі N₄₅P₄₅K₄₅ з азотним підживленням N₂₀ у фазі бутонізації досягла максимуму – 457 см², а при внесенні подвійної дози основного добрива (N₉₀P₉₀K₉₀) з роздрібними азотними підживленнями (N₁₀ у фазі бутонізації + N₁₀ у фазі початку цвітіння) – 500 см².

На початку цвітіння і під час побуріння плодів найбільший вміст хлорофілу в листках був у варіантах поєднання основного повного мінерального добрива в дозах N₄₅P₄₅K₄₅ і N₉₀P₉₀K₉₀ з азотними підживленнями N₂₀, досягаючи відповідно 2,81-2,90% і 2,18-2,43%.

У середньому за вегетаційний період найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу були відмічені у варіантах поєднання основного удобрення в дозі N₄₅P₄₅K₄₅ з роздрібними азотними підживленнями по N₁₀ у фазі бутонізації та N₁₀ у фазі початку цвітіння або одноразовим дозою N₂₀ у фазі початку цвітіння – відповідно 4,22 і 4,52 г/м² за добу.

Встановлено середньої сили прямий кореляційний зв’язок між чистою продуктивністю фотосинтезу (ЧПФ) та вмістом хлорофілу в листках та стеблах рослин у генеративний період розвитку гречки (r = 0,51-0,79).

Врожайність гречки та її структура Спроби домогтися підвищення врожайності шляхом внесення високих доз добрив за нестійких погодних умов у правобережному Лісостепу – є неефективними. Тут значно підвищують урожайність рядкове азотно-фосфорне добриво або підживлення у фазі цвітіння перед плодоутворенням (Грищенко Р.Є., 2003 та ін).