Пустова З.В. Оптимізація елементів технології вирощування проса для умов південно-західного Лісостепу України

Короткий зміст

У першому розділі зроблено огляд літератури результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань біологічних особливостей культури проса та впливу екологічних факторів на показники його продуктивності при вирощуванні за різних технологій та строків сівби. На його основі розроблено програму досліджень за темою дисертації.

Умови, методика та матеріал досліджень.

Дослідження проводили у період з 1998 по 2002 рік у Науково-дослідному інституті круп’яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету.

Основним типом ґрунтів дослідного поля, де закладали досліди, є чорнозем глибокий малогумусний, середньовилугуваний на карбонатних лесованих суглинках. За даними досліджень Проблемної науково-дослідної лабораторії з обробітку ґрунту ПДАТУ щільність твердої фази його верхніх шарів становить 2,58 г/см³, щільність складення – 1,17-1,25 г/см³, загальна пористість – 51,6-54,7 %, вміст гумусу (за Тюріним) – 3,8-4,4 %, лужногідролізованого азоту (за Корнфільдом) – 122-126, вміст рухомого фосфору за Чириковим – 90-120, обмінного калію – 190-230 мг на кг ґрунту, ємність поглинання і сума поглинутих основ відповідно 32-34 і 30-33 мг/екв. на 100 г ґрунту. рН сольової витяжки 6,6-6,7. Гідролітична кислотність складає 2,3-2,8 мг/екв. на 100 г ґрунту, а ступінь насичення основами – близький до абсолютного і становить 94,7-99,0 %.

Клімат південної частини Західного Лісостепу помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим вологим літом. Сума активних температур, в середньому, складає 2765 ˚С. Кількість опадів в регіоні коливається у межах 495-645 мм.

Погодні умови вегетаційного періоду років досліджень були різними. Для весняних строків сівби найбільш сприятливими були погодні умови 2000 року. Майже весь період вегетації рослин проса характеризувався підвищеними температурами на фоні достатньої кількості опадів, а під час наливу зерна, навіть надмірної (229,5 мм), порівняно з середньою багаторічною цього періоду (83,2 мм).

Для літніх строків сівби найбільш сприятливим за погодними умовами був вегетаційний період 2001 року. Він був забезпечений вологою на 115 % (467,5 мм, середня багаторічна – 406,6 мм) на фоні нормальних для цього періоду температур (16,6-22,0 ˚С, середня багаторічна 17,6-19,3 ˚С).

Експериментальну роботу виконували шляхом проведення лабораторних, польових та виробничих дослідів. Польові досліди закладали за трифакторною схемою (Доспехов Б.А., 1985). Схема досліду включала два строки сівби: весняний та літній. Весняний строк сівби – І декада травня, літній – І декада червня. Загальна площа ділянки 82,08 м², облікова – 50 м², повторність – чотириразова. Дослід закладався методом рендомізованих розщеплених ділянок. Загальна площа досліду – 3,15 га, облікова площа досліду – 1,92 га.

Добрива (фактор А) (аміачна селітра, простий суперфосфат, калімагнезія) вносили під передпосівну культивацію. Норми добрив розраховували на заплановану врожайність за балансовою методикою на основі показників виносу просом основних елементів живлення з ґрунту, забезпеченості ґрунту азотом, фосфором та калієм з врахуванням коефіцієнтів засвоєння рослиною елементів живлення з ґрунту та добрив (табл. 1).

Проти дводольних бур’янів на посівах обох строків сівби застосовували гербіциди (фактор В): агрітокс (0,7-1,7 л/га), 2,4-Д (0,9-1,7 л/га), лонтрел 300 (0,4-0,5 л/га). Гербіциди вносили у фазу кущіння рослин проса нормами, рекомендованими “Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”. Результати зменшення кількості бур’янів під дією гербіцидів порівнювали з контролем, на якому гербіциди не використовували.