ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СТЕВІЇ (Огляд літератури)
У розділі наведено аналіз і узагальнення літературних джерел стосовно біологічних особливостей стевії та основних елементів технології її вирощування за впливом на врожайність і якість сировини. Висунуто робочі гіпотези пошуку та обґрунтовано перспективні напрями наукових досліджень.
Умови та методика досліджень
Дослідження проводилися протягом 2001–2003 рр. на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Ґрунт дослідного поля – темно-сірий опідзолений легкосуглинковий на лесовидних суглинках і річкових алювіальних відкладах. В орному шарі ґрунту вміст гумусу (за Тюріним) становить 2,23%, ступінь насичення основами – 71%, рН сольове 5,9; сума ввібраних основ невисока (14–17 мг-екв. /100 г ґрунту). Вміст легкогідролізованого азоту сягав 5,02 мг, рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) – відповідно 12,0 і 5,6 мг/100 г ґрунту.
Показники гідротермічних умов у роки проведення досліджень відрізнялися від середньобагаторічних показників. Так, за середньої багаторічної кількості опадів за вегетацію стевії 308 мм за роки досліджень випало відповідно в 2001р. – 358 мм, 2002 р. – 392 і в 2003 р. – 179 мм. Сума активних температур за ці роки становила відповідно 2800, 2920, 2647 0С (середня багаторічна 21000С).
Методичною базою проведення досліджень були “Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур”(Вовкодав В.В., 2000), “Методика исследований при интродукции лекарственных расте–ний“(Майсурадзе Н.И., 1987).
З метою оптимізації елементів технології вирощування стевії проводили два двофакторних польових досліди.
Дослід 1. Визначити вплив густоти рослин та строку проведення пінцирування на ріст, розвиток і продуктивність стевії.
С х е м а досліду:
Фактор А. Строк проведення пінцирування:
1. Контроль – без проведення пінцирування.
2. При висаджуванні розсади стевії.
3. Через 35 днів після садіння розсади (початок інтенсивного росту рослин).
4. Через 60 днів після садіння розсади (інтенсивний ріст).
5. При висаджуванні розсади і через 60 днів (дворазове).
Фактор Б. Густота рослин (тис. шт. /га) і схема садіння:
1. 65 (40х38 см, ширина міжрядь 40 см, між рослинами у рядку 38 см).
2. 80 (35х35 см, ширина міжрядь 35см, між рослинами у рядку 35 см).
3. 95 (35х30 см, ширина міжрядь 35см, між рослинами у рядку 30 см).
4. 110 (45х20 см, ширина міжрядь 45см, між рослинами у рядку 20 см) – контроль.
Дослід закладали за методом розщеплених ділянок. Розміщення варіантів у блоці першого порядку послідовне, другого – рендомізоване. Площа елементарної облікової ділянки 15 м2. Повторність досліду – чотириразова.
Дослід 2. Визначити вплив густоти рослин та мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою на ріст, розвиток і продуктивність рослин стевії.
С х е м а двофакторного польового досліду:
Фактор А. Мульчування поверхні ґрунту чорною поліетиленовою плівкою:
1. Без проведення мульчування – контроль.
2. Мульчування плівкою.
Фактор Б. Густота рослин (тис. шт. /га) і схема садіння:
1. 65 (40х38 см, ширина міжрядь 40 см, між рослинами у рядку 38 см).
2. 80 (35х35 см, ширина міжрядь 35 см, між рослинами у рядку 35 см).
3. 95 (35х30 см, ширина міжрядь 35 см, між рослинами у рядку 30 см).
4. 110 (45х20 см, ширина міжрядь 45 см, між рослинами у рядку 20 см) – контроль.
Площа елементарної облікової ділянки 25 м2. Повторність досліду – чотириразова.
У дослідах проводилися такі обліки, спостереження і аналізи.
1. Фенологічні спостереження за рослинами стевії проводили за методикою держкомісії з сортовипробування сільськогосподарських культур (Вовкодав В.В., 2000). Початок кожної фази росту й розвитку стевії визначали після настання її у 10 % рослин, масову – у 75% рослин. Фенологічні спостереження проводили за фазами: початок інтенсивного росту, інтенсивний ріст, бутонізація, цвітіння. Фенофази визначали візуально одночасно на ділянках досліду, проводячи підрахунок рослин з характерними для них ознаками.
2. Облік приживаності розсади стевії здійснювали через 10–12 днів після її садіння суцільним підрахунком рослин на облікових ділянках (Бондаренко Г.Л., 2001).
3. Густоту рослин на всіх варіантах досліду визначали двічі – після приживання розсади і перед збиранням врожаю. Обліки проводили суцільним підрахунком рослин на всіх облікових ділянках досліду. Для проведення біометричних вимірювань на кожному варіанті виділяли 10 поряд розміщених рослин стевії, типових для певного варіанта густоти, які помічали кілочками (Майсурадзе Н.И., 1987).
4. Висоту рослин, довжину пагонів другого порядку, діаметр кущів, кількість пагонів визначали на тих же облікових 10 рослинах. Висоту вимірювали від поверхні ґрунту до верхньої частини рослини (Доспехов Б.А., 1985). Кількість бічних пагонів різного порядку на рослинах встановлювали відповідними підрахунками і виведенням середнього арифметичного (Бондаренко Г.Л., 2001).
5. Площу листкової поверхні стевії визначали на 10 типових для варіанта рослинах за методом висічок (Ничипорович А.А., 1956).
6. Вміст сухої речовини встановлювали термостатно-ваговим методом висушуванням зразка до постійної маси у сушильній шафі при температурі 1050С (Доспехов Б.А., 1985).
7. Кореневу систему рослин стевії досліджували методом викопування моноліту (Мойсейченко В.Ф., 1994).
8. Надземну масу стевії починали збирати, коли на контрольних варіантах рослини стевії вступили у фазу бутонізації. Перед збиранням аналізували структуру рослин, для чого з кожного повторення облікової ділянки по діагоналі відбирали типові для певного варіанта 10 рослин. Не допускаючи в’янення, кожну рослину зважували. Потім обривали листки і зважували їх також окремо (Майсурадзе Н.И., 1987).
9. Урожайність сухих листків і глікозидів визначали розрахунковим методом.
10. Статистичний аналіз результатів досліджень проводили за кореляційними і регресійними зв’язками, дисперсійним методом із використанням пакета програм для персонального комп’ютера „Statistica-6” (Ермантраут Е.Р. та ін. 2000).
11. Економічну оцінку елементів технології вирощування стевії здійснювали складанням технологічних карт за певними нормативами на ручні й механізовані роботи (1996). Вартість основної продукції, добрив, розсади визначали за закупівельними цінами станом на початок 2005 року. За визначеними витратами і фактичним врожаєм розраховували собівартість сухих листків і рівень рентабельності виробництва.
12. Оцінку енергетичної ефективності досліджуваних варіантів проводили за методикою О.К. Медведовського і П.І. Іваненка (1988).
РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН СТЕВІЇ
Дослід з густотою посадки і строком проведення пінцирування. Застосування пінцирування на рослинах стевії при висаджуванні розсади у відкритий ґрунт підвищувало їх приживаність порівняно до контролю (без нього) у середньому на 7% (рис.1).
R2) становив за логарифмічною функцією відповідно 0,74 і 0,97). На ділянках з пінцируванням розсади при висаджуванні приживаність із загущенням посівів з 65 до 110 тис.шт./га зростала з 93,7 до 95,9%; на варіанті без пінцирування рівень приживання не збільшувався.
Рослини стевії у варіанті з пінцируванням при посадці на початку росту були найвищими: висота їх у середньому на 3 та 6 см (на 14 та 31%) переважала контроль та тих, яким застосовували агроприйом через 35 днів після садіння розсади. За варіантами строків проведення прийому найбільшою висотою у фазі бутонізації відзначалися рослини у варіанті із пінцируванням при посадці розсади – 66,0 см, найменшою – при дворазовому її проведенні (при посадці розсади та через 60 днів після неї – 57,1 см). На варіантах із пінцируванням при висаджуванні розсади та проведенням її через 35 днів після садіння найвищими були рослини за густоти насаджень 80 тис.шт./га – відповідно 72,4 і 63,5 см, тоді як з наступним збільшенням кількості рослин на площі висота рослин істотно зменшувалася. За інших строків проведення агроприйому перевагу мав варіант з густотою рослин 95 тис.шт./га. | 
