Музафаров Н.М. Оптимізація прийомів сортової агротехніки кукурудзи в умовах східної частини Лісостепу України

Короткий зміст

 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У розділі розглянуто і проаналізовано результати наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів з питань впливу основних елементів технологїї вирощування кукурудзи на формування врожайності зерна з урахуванням її біологічних особли-востей та природно-кліматичної зони. Встановлено, що більшість попередніх досліджень спрямовані на вивчення окремих агрозаходів вирощування кукурудзи, у той час як їх комплексний вплив, направлений на реалізацію генетичного потенціалу гібридів, висвітлено недостатньо. Майже відсутні характеристики сучасних гібридів з погляду їх рівня інтенсивності, індивідуальної потреби в основних елементах живлення, норми їх витрат на формування врожаю.

УМОВИ, матеріал І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН у 2004–2006 рр. в лабораторії рослинництва і сортовивчення у стаціонарній 9-пільній парозернопросапній сівозміні за багатофакторними схемами, методом розщеплених ділянок з урахуванням усіх вимог методики дослідної справи за Б.А. Доспєховим (1985). Чергування культур: 1 – чорний пар; 2 – озима пшениця; 3 – цукровий буряк; 4 – ярі зернові; 5 – горох на зерно; 6 – озима пшениця; 7 – кукурудза на зерно; 8 – ярі зернові; 9 – соняшник. Загальна площа ділянок першого порядку – агрофони основного обробітку ґрунту (полицева оранка і безполицева оранка – чизелювання) – 1080 м²; ділянки другого порядку – застосування органічних і мінеральних добрив – 360 м²; ділянки третього і четвертого порядку – агроприйоми сортової агротехніки вирощування (гібриди, густота рослин, строки сівби, вегетаційне підживлення) 40 м², повторність досліду триразова.

Ґрунти представлені глибоким слабо-вилугуваним чорноземом із зернистою структурою. Він характеризується такими агрохімічними показниками: вміст гумусу (за Тюріним) – 5,8 %; рН – 5,8; гідролітична кислотність – 3,29 мг/екв на 100 г ґрунту. Запаси поживних речовин на сівозмінному фоні: азот – 132 мг/кг (низький вміст), фосфор – 104 мг/кг (підвищений вміст), калій – 128 мг/кг (підвищений вміст); на сівозмінному фоні із застосуванням повної норми органо-мінеральних добрив (гній 30 т/га + N₆₀Р₆₀К₆₀): азот – 140 мг/кг, фосфор – 177 мг/кг, калій – 172 мг/кг.

Клімат району помірноконтинентальний, характерний для східного Лісостепу України – з нестійким зволоженням. Середньобагаторічна сума активних температур становить 2669 ⁰С. Середньорічна температура повітря становить      +7,1 ⁰С, а середня температура повітря за вегетаційний період кукурудзи (травень – вересень) становить + 17,0 ⁰С. Річна кількість опадів коливається від 476 до 636 мм. Гідротермічний коефіціент умов року за період вегетації культури становить: у    2004 р. – 1,35; 2005 р. – 1,15; 2006 р.– 0,87.

Для вирішення поставлених завдань за темою роботи закладено п’ять дослідів.

Дослід № 1. Урожайність зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від фону живлення.

Дослід № 2. Урожайність зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості на різних фонах живлення залежно від підживлення аміачною селітрою під час вегетації. Дослід № 3. Урожайність зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від способу основного обробітку ґрунту. Способи основного обробітку ґрунту включали полицеву оранку на 25–27 см та чизелювання на 25–27 см.

Дослід № 4. Урожайність зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості на різних фонах живлення залежно від строку сівби. Сівбу проводили в три строки: ранній – ІІІ декада квітня; оптимальний – І декада травня; пізній – ІІ декада травня.

Дослід № 5. Урожайність зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості на різних фонах живлення залежно від густоти рослин. Вивчали густоту рослин 40; 50; 60 та 70 тис. шт./га схожих насінин.

Досліди 1, 3, 4 та 5 закладено на чотирьох фонах живлення: сівозмінний фон (без добрив), сівозмінний фон + гній 30 т/га (фон), фон + N₃₀P₃₀K₃₀ та фон + N₆₀P₆₀K₆₀.

Агротехніка вирощування кукурудзи на зерно загальноприйнята для східної частини Лісостепу України за винятком окремих прийомів сортової агротехніки, що вивчали.

Досліди супроводжувалися такими обліками, спостереженнями й аналізами рослинного матеріалу та ґрунту: перед сівбою і після збирання врожаю в шарі ґрунту 0–90 см визначали вміст нітратного та амонійного азоту за методом Грандваль-Ляжу і з реактивом Неслера, а також рухомих форм фосфору та калію за Чириковим; перед збиранням урожаю в зерні та листостебловій масі визначали вміст NPK в одній наважці рослинного матеріалу (С.Ю. Булигін, С.А. Балюк,      А.Д. Міхновська, 1999); вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом (Б.А. Доспєхов, І.П. Васильєв, А.М. Туліков, 1977); польову схожість насіння, фенологічні спостереження і структурний аналіз урожаю проводили згідно з методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (1971); збір урожаю проводили поділяночно переобладнаним комбайном СК-5 “Нива” з подальшим зважуванням зернової маси і перерахунком на 14 % вологість; вміст білка у зерні у відсотках до сухої речовини зерна розраховували за К’єльдалем; вміст крохмалю – за Еверсом у лабораторії якості зерна Інституту рослинництва  ім. В.Я. Юр'єва УААН; статистичний аналіз результатів експериментів здійснювали кореляційним і дисперсійним методами з використанням пакета комп’ютерних програм Statistica 6,0 (№ ліцензії BXXR502C631824NEN3), розрахунки економічної та енергетичної оцінки вирощування кукурудзи – за допомогою методичних рекомендацій В.П. Мартьянова (1996).

оптимізація прийомів сортової агротехніки гібридів кукурудзи різних груп стиглості

За погодними умовами досліджень у 2004 р. ГТК становив 1,35, а середній рівень урожайності зерна гібридів – 7,63 т/га, у 2005 р. – 1,15 і 6,84 т/га відповідно, 2006 р. – 0,87 і 2,81 т/га відповідно. Запаси продуктивної вологи в ґрунті в середньому за період вегетації у 2004 та 2005 рр. майже однакові: в орному шарі (0-30 см) – 45,9 та 39,5 мм, а в метровому (0-100 см) – 177,4 та 173,5 мм відповідно. За посушливих погодних умов 2006 р. відмічено суттєве зниження вологи в ґрунті від оптимального рівня у 2,2 раза, що призвело до неефективного використання рослинами мінеральних та органічних добрив, а разом з тим до зниження врожайності.

Наші дослідження 2004–2006 рр. щодо використання рослинами елементів мінерального живлення з ґрунту показали, що найбільший винос для формування врожаю зерна та листостеблової маси був у середньостиглих гібридів: азоту – 221,08; фосфору – 129,5 і калію – 159,25 кг/га (у середньому по фонах живлення). Більше всього поживних речовин з ґрунту виносив гібрид Харківський 311 МВ: азоту –     207 кг/га, фосфору та калію – 334 кг/га. Гібриди Анаста і Дар 347 МВ виносили NРК менше на 27–24 %, а гібриди Хельга, Моналіза та Харківський 340 МВ – менше на 41–49 % у порівнянні з Харківським 311 МВ. Для формування 1 т зерна ці гібриди витрачали: азоту – 38,1 кг/т, фосфору – 21,6 кг/т і калію – 26,2 кг/т. Найвищі коефіцієнти використання поживних речовин відмічено у гібрида             Харківський 311 МВ; на фоні без добрив: азоту – 33,5 %, фосфору – 32,9 %, калію –40,6 %; на фоні із внесенням повної дози добрив: азоту – 62,5 %, фосфору – 32,7 % та калію – 49,6 %. А найменшими ці коефіцієнти були у гібрида Моналіза: азоту 28,0–40,6 %, фосфору – 17,9–14,0 %, калію – 13,9–23,3 % відповідно до фонів живлення.

У ранньостиглих гібридів у середньому по фонах живлення відмічено середній винос поживних речовин з ґрунту: азоту – 186,2; фосфору – 95,3; калію – 148,6 кг/га. Найбільше поживних речовин з ґрунту виносив гібрид Харківський 195 МВ –         203 кг/га азоту, 118 кг/га фосфору та 182 кг/га калію, а гібрид Дніпровський 181 СВ виносив NРК менше, зокрема 220 кг/га азоту, 99 кг/га фосфору та 144 кг/га калію. Для формування 1 т зерна гібриди витрачали NРК на неудобреному фоні – 82 кг, а при внесенні добрив – 90 кг. Найвищі коефіцієнти використання поживних речовин на фоні без добрив відмічено у гібрида Дніпровський 181СВ: азоту – 29,3 %, фосфору – 21,3 % та калію – 30,6 %. При внесенні повної дози добрив найвищі показники визначено у гібрида Харківський 195 МВ: азоту – 36,7 %, фосфору – 17,0 % та калію – 27,0 %.

У групі середньоранніх гібридів у середньому по фонах живлення спостерігався найменший винос поживних речовин з ґрунту: азоту – 191,3; фосфору – 112,3 та калію – 124,4 кг/га. Найбільше поживних речовин з ґрунту виносив гібрид          Дніпровський 293 МВ – 252 кг/га азоту, 145 кг/га фосфору та 185 кг/га калію, а найменше гібрид Еліта – 206 кг/га азоту, 113 кг/га фосфору та 132 кг/га калію. Для формування 1 т зерна гібриди витрачали NРК на фоні без добрив – 74,4 кг, а при внесенні добрив – 85 кг. Найвищі коефіцієнти використання поживних речовин по всіх фонах живлення відмічено у гібрида Харківський 294 МВ: азоту 39,1–43,5 %, фосфору – 30,3–26,1 %, калію – 23,3 % відповідно до фонів живлення. Аналіз окупності 1 кг д.р. NPK зерном виявив, що високий рівень окупності в середньому по досліду мали такі гібриди: у ранньостиглих – Харківський 195 МВ – 1,26 кг, середньоранніх – Дніпровський 293 МВ – 1,96 кг, середньостиглих – Анаста – 1,32 кг.