Шевченко Оптимізація процесів формування продуктивності різностиглих гібридів кукурудзи при застосуванні гербіцидів в північному Степу України

Короткий зміст

Стан  вивчення проблеми та  обґрунтування   напрямків дослідження.         У розділі представлені систематизовані  теоретичні та результативні  аспекти  досліджень  проведених вітчизняними та  зарубіжними вченими  з  питань  технологічної  оптимізації режимів  забезпечення  ефективного росту  і розвитку гібридів  кукурудзи з  урахуванням їх адаптивності та конкурентноздатності  в агроценозах  різного  ступеня  забур’яненості при використанні гербіцидів. Проведено  аналітичний огляд закономірностей  формування продуктивності гібридів  кукурудзи різного  генетичного  потенціалу під  впливом забезпеченості вологою  і  поживними  елементами та  значення технологічних  прийомів в регулюванні факторами життєзабезпечення рослин.

       Умови та  методика проведення  досліджень. Експериментальна частина дисертаційної роботи виконувалась в 2005-2007 рр. на дослідному господарстві “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН. Місце проведення польових науково-дослідних робіт відноситься до північної частини степової зони України і характеризується достатньо сприятливими гідротермічними умовами і потенціалом родючості грунту.

      Ґрунтовий покрив дослідної ділянки представлений чорноземами звичайними малогумусними середньосуглинковими. Загальна потужність гумусового горизонту  ґрунту становить  75 см. Вміст фізичної глини (часток < 0,01 мм) складає 34-40%, мулистої фракції (часток < 0,0001 мм) – 24-25%, гумусу в орному шарі – 3,2%. Поживний режим характеризується вмістом азоту, що легко гідролізується (за Тюриним) – 2,9-5,2 мг, рухомого фосфору (за Чириковим) – 12,7-13,5 мг і обмінного калію (за Бровкиною) – 18,9-25,8 мг на 100 г сухого грунту.

Вологість стійкого в’янення рослин (ВВ) невисока і по всьому профілю (до 150 см) її значення не виходять за межі 9,9-11,2%.

   Середня багаторічна сума опадів за рік в північній частині Степу знаходиться в межах 425-500 мм. На Дослідному господарстві “Дніпро” середньорічна температура повітря складає 8,4⁰С, сума опадів – 472 мм. Дві третини річної норми опадів випадає в теплий період року.  

    За  сукупністю гідрометеорологічних факторів найбільш  сприятливим  щодо впливу на  ріст і  розвиток гібридів  кукурудзи виявився  2005 р. Значною контрастністю  гідротермічних умов відрізнявся 2006 р. Екстремальним за показниками, що характеризують  посушливість, виявився 2007 р., коли середня температура повітря перевищувала норму  на 3,0ºС, кількість днів з  вологістю  нижче 30%  становила  61.

         При проведенні польових дослідів використовували існуючі методичні вказівки і розробки: “Методические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой (1980)”, Доспехов Б.А. “Методика опытного дела” (1985). Оцінка параметрів агроценозів кукурудзи під впливом гербіцидів і бур’янів здійснювалась шляхом вивчення динаміки фаз розвитку культури, інтенсивності динаміки лінійних показників та площі асимілятивного апарату, визначення структури, вологості зерна при дозріванні, запасів вологи в ґрунті, ступеня забур’яненості посівів, видового складу бур’янів, вологоспоживання кукурудзи і бур’янів, проведення обліку продуктивних рослин та врожайності зерна при стандартній вологості. За допомогою лабораторних методів визначали вміст основних елементів живлення в рослинах кукурудзи, бур’янів та зерновій продукції. Статистичний аналіз результатів проводили згідно моделей дисперсійного та кореляційного методів для оцінки ступеня достовірності даних та взаємодії факторів.

           При плануванні агротехнічних умов вирощування кукурудзи виходили з існуючих зональних рекомендацій виробництву. Гібрид кукурудзи Заліщицький 191СВ висівався густотою 45 тис. га, Солонянський 298СВ – 40 тис. га, Соколов 407МВ – 35 тис. га. Кукурудза розміщувалась у типовій ланці сівозміни – пар чорний – озима пшениця – кукурудза.

         Особливості росту і розвитку різностиглих гібридів кукурудзи. Проведені нами польові досліди показали, що для формування фізіологічно зрілого зерна гібридам кукурудзи різної стиглості (середньораннього Заліщицький 191СВ, середньостиглого Солонянський 298СВ і середньопізнього Соколов 407МВ) необхідна неоднакова кількість теплових ресурсів. В середньому за 2005-2007 рр. тривалість періоду “сходи – повна стиглість” у них знаходилась в межах 114-132 діб. При цьому мінімальним цей показник був у гібриду Заліщицький 191СВ (ФАО 200) – 114 діб, Солонянський 191СВ (ФАО 300) – 119, Соколов 407МВ (ФАО 400) – 132 доби.

Загальна різниця тривалості всього вегетаційного періоду окремих гібридів кукурудзи залежала від тривалості окремих міжфазних періодів, пов’язаних безпосередньо з формуванням і дозріванням зерна.