Любчич О.Г. Особливості формування продуктивності та якості зерна проса залежно від умов азотного живлення на сірих лісових грунтах




  • скачать файл:
Назва:
Любчич О.Г. Особливості формування продуктивності та якості зерна проса залежно від умов азотного живлення на сірих лісових грунтах
Альтернативное Название: Любчич О.Г. Особенности формирования производительности и качества зерна проса в зависимости от условий азотного питания на серых лесных почвах
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ АЗСТУ У ФОРМУВАННІ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРОСА (огляд літератури)


У розділі узагальнено результати багаторічних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених із питань ролі азоту у формуванні продуктивності проса. Приводяться дані, у яких висвітлюється вплив азотних добрив на поживний режим ґрунту, накопичення мінерального і нітратного азоту в органах рослин, урожайність проса та хімічний склад зерна. На основі аналізу літературних джерел встановлено рівень проведених досліджень з питань розробки системи удобрення проса та виявлено необхідність удосконалення системи азотного  живлення культури на сірих лісових ґрунтах.


РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.


Експериментальна робота проводилась протягом 2001-2004 рр. на дослідних полях лабораторії інтенсивних технологій зернобобових, круп'яних і олійних культур ННЦ “Інститут землеробства УААН”.


Ґрунт дослідної ділянки сірий лісовий легкосуглинковий. Фізико-хімічні і агрохімічні властивості орного шару ґрунту характеризуються такими кількісними значеннями основних показників родючості: рНсол. 5,2-5,3, сума поглинутих основ 6,8-7,0 мг екв./100 г ґрунту, ступінь насичення основами 72%, вміст гумусу (за Тюріним) 1,15%, загального азоту 0,04-0,06%, азоту, що легкогідролізується 53-64 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору 10-12 мг, обмінного калію 7-9 мг/100 г ґрунту (за Чириковим).


Погодні умови в роки проведення досліджень за основними гідротермічними показниками (температурний режим і кількість атмосферних опадів) різнились і мали суттєві відхилення від середніх багаторічних показників. Нестача вологи протягом всього вегетаційного періоду і підвищенні температури повітря у 2001 році негативно вплинули на ріст і розвиток проса. 2002 і 2003 роки характеризувалися надмірною кількістю опадів та наближеним до норми температурним режимом. Найсприятливіші для реалізації потенціалу продуктивності досліджуваних сортів були погодні умови 2004 року.


У першому польовому досліді протягом 2001 – 2004 рр. у технології вирощування проса двох сортів Київське 87 і Миронівське 51 вивчали строки та дози внесення азотних добрив. Розгорнута схема досліду представлена в таблиці 1.


 


Аміачну селітру (34,5% д.р.) вносили в п’ять строків: основне, разом з фосфорно-калійними добривами (Р60К60) під першу весняну культивацію, одночасно з сівбою та в період вегетації культури на III, VII і ІХ етапах органогенезу у відповідні фази розвитку: кущіння, викидання волоті і цвітіння-початок плодоутворення. В досліді вивчалось три дози азоту: 45, 60, і 90 кг/га. Контролем служив варіант без добрив. 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)