Сало О.С. Особливості формування урожаю і якості насіння квасолі в залежності від комплексного застосування агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур\'янами в умовах лівобережного Лісостепу України

Короткий зміст

Огляд літературних  джерел

В розділі в стислій формі подається огляд наукової літератури українських та іноземних дослідників із питань технології вирощування квасолі. Детально аналізуються результати досліджень вітчизняних та іноземних вчених з питань регулювання чисельності бур'янів в посівах квасолі, ефективності застосування гербіцидів, а також способів посіву і системи догляду за ними. Підкреслюється, що літературних даних з цих питань технології вирощування нових штамбових сортів квасолі дуже мало, що і стало основою вибору теми дисертаційної роботи.

Умови, матеріал та методика проведення досліджень

Дослідження проводились в 1993 - 1995 рр. у колишньому радгоспі “Таверівський“ Богодухівського району Харківської області, яке розміщено у східній частині лісостепової зони

України з типовим для неї грунтовим покривом, рельєфом та кліматом.

Грунт дослідного поля - чорнозем типовий слабовилугований на лесовидному суглинку.

Клімат району помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря за даними Богодухівської метеостанції дорівнює 6,80С. Сума позитивних температур понад 10 °С складає 2700 °С. За багаторічними даними в середньому за рік випадає 511 мм опадів.

Погодні умови 1993 р. в основному сприяли отриманню повних сходів. Сприятливі умови зволоження і температурного режиму в період цвітіння квасолі позитивно впливали на утворення та виповненість бобів. Однак відносно прохолодна та дощова погода в серпні  привела до затримання терміну дозрівання квасолі.

Погодні умови 1994 р. характерні тим, що температура в травні, червні та липні була нижче середньої багаторічної норми. В травні опадів випало на 25 мм більше норми, однак на протязі всіх літніх місяців та у вересні відзначено гострий дефіцит опадів (за цей строк опадів випало на 140,7 мм менше середньої багаторічної норми). В умовах зниження температур та гострої нестачі вологи рослини квасолі розвивали невелику вегетативну масу, були низькорослими та малопродуктивними.

В 1995 році в третій декаді травня та першій декаді червня стояла спекотлива, суха погода, внаслідок чого сходи квасолі були зріджені , а ріст рослин уповільнювався. Літній період був спекотливим і сухим. В червні опадів випало на 44,9 мм менше місячної норми. Дозрівала квасоля нерівномірно, що позначилось на строках її збирання.

Дослідження проводились в тимчасових польових дослідах за такими схемами.

В схемі “А“ в широкорядному посіві з міжряддями 45 см вивчали ефективність застосування різних видів гербіцидів, строків їх внесення та поєднання базових і страхових гербіцидів.

Схема досліду включала 16 варіантів, приведена в таблицях.

В схемі “Б“ вивчали різні способи посіву квасолі на фоні базового (харнес) та страхового (базагран) гербіцидів. Схема досліду приведена нижче в таблицях. Контроль - широкорядний спосіб посіву (ширина міжрядь 45 см) без гербіцидів, дві міжрядні культивації.

Площа посівних ділянок 36 м2, облікових 20 м2, повторність чотириразова. Ділянки розміщали в один ярус, послідовно. Вирощували сорт квасолі Харківська штамбова. Попередник - озима пшениця. Після збирання попередника проводили лущення стерні дисковим лущильником ЛДГ-15 в два сліди на глибину 6-8 см. Через 10 днів поле обробляли плоскорізом КПШ-5 на глибину 12-14 см, а ще через 15 днів проводили оранку на 20-22 см.

Норма висіву 600 тисяч схожих насінин на 1 гектар. Агротехніка вирощування квасолі, крім заходів, які вивчали в досліді, рекомендована для зони лівобережного Лісостепу України.

Програма досліджень включала наступні спостереження, обліки та виміри:

- фенологічні спостереження - згідно з методикою Доспєхова Б.О. (1968);

- густоту посіву — підрахунком сходів рослин по рядку посіву  в трьох місцях ділянки довжиною в 1 м;

- висота рослин — вимірюванням 20 зафіксованих рослин на всіх варіантах дослідів;

- вологість грунту — на глибині 0-100 см термостатно-ваговим методом з шести свердловин на трьох повторностях досліду. Зразки грунту висушували в сушильній шафі при температурі 1050С. Проби відбирали в фазі цвітіння та перед збиранням урожаю квасолі;

- мікробіологічна активність грунту — за ступенем розкладу тканини аплікаційним методом  Мішустіна Є.М. (1956);

- забур'яненість посівів квасолі визначали кількісно-ваговим методом за Доспєховим Б.О. (1968). Кількість бур'янів за видовим складом  підраховували на трьох ділянках (по 1 м2 кожна) на всіх варіантах досліду у фазі 1-3 справжніх листків квасолі та перед збиранням урожаю. Під час останнього обліку враховували масу бур'янів;

- облік урожаю насіння квасолі проводили методом суцільного обмолочування з усієї облікової частини ділянок. Перед збиранням урожаю з кожної ділянки відбирали по 20 типових рослин для аналізу структури урожаю. При аналізі враховували висоту рослин, висоту прикріплення нижнього бобу, кількість бобів на рослині, кількість насіння в бобах, масу насіння з однієї рослини та масу 1000 насінин;

- урожайні  дані  математично  обробляли  методом   дисперсійного  аналізу  за  методикою   Б.О.  Доспєхова (1985);

- структуру урожаю визначали за загальноприйнятою методикою Держсортовипробування;

- вміст білка в насіннях квасолі визначали в лабораторії якості зерна ХНАУ ім. В. В. Докучаєва;

- визначення залишкової кількості гербіцидів в насінні квасолі проведено в токсикологічній лабораторії Київської проектно-дослідній станції хімізації сільського господарства;

- економічну та енергетичну оцінку варіантів досліду визначали згідно з “Методологическими и методическими рекомендациями“ (А.А. Жученко и др., 1988) та В.П. Март'янова (1996).

ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ, СТРОКІВ ВНЕСЕННЯ ТА

КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ БАЗОВИХ І СТРАХОВИХ ГЕРБІЦИДІВ НА УМОВИ РОСТУ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ НАСІННЯ КВАСОЛІ ХАРКІВСЬКА ШТАМБОВА

Квасоля сильно пригнічується бур'янами, внаслідок чого продуктивність її різко зменшується (Стаканов Ф.С., 1982; Полянська Л., Фурсов Д, 1996). Протягом багатьох десятків років основним способом боротьби з бур'янами в посівах квасолі були агротехнічні заходи і, перш за все, розпушування міжрядь в широкорядних посівах. В останні роки все більше для пригнічення бур'янів в посівах квасолі застосовується внесення гербіцидів. Однак дія гербіцидів в посівах цієї культури до теперішнього часу вивчена вкрай недостатньо. Крім цього, враховуючи дуже високу чутливість рослин квасолі до багатьох препаратів, дуже важливо вивчити ефективність дії різних гербіцидів та їх поєднання в посівах нових штамбових сортів.

Вплив різних видів гербіцидів та їх комплексного застосування на густоту посіву та ріст рослин квасолі в перший період їх розвитку. Результати наших досліджень показали, що внесення трефлану в дозі 5 кг/га безпосередньо під передпосівну культивацію в умовах нашої зони на чорноземі типовому чинить помітну інгібіруючу дію на проростки квасолі, які у цьому варіанті з'являлись на 1-2 дні пізніше, ніж на інших варіантах. Обліки свідчать, що при такому терміні внесення трефлан в дозі 5 кг/га на 10,9-16,4% знижує польову схожість насіння квасолі. При внесенні тієї ж дози трефлану під першу культивацію протягом  всіх років досліджень зниження густоти  посівів не відзначено, не було і затримки з появою сходів квасолі. Отже, при внесенні гербіциду завчасно під першу культивацію в умовах достатнього зволоження грунту проходить швидка його інактивація, внаслідок чого до часу проростання насіння квасолі він вже не може виявити помітної токсичної дії на молоді проростки рослин. Інгібіруюча дія трефлану при внесенні його під передпосівну культивацію гальмує ріст рослин квасолі на перших етапах їх розвитку. В середньому за три роки (1993-1995 рр.) висота рослин квасолі в фазі 2-3 справжніх листочків в цьому варіанті була на 12,9-22,6% меншою, ніж в контрольному посіві. В подальшому ці відмінності зменшувались і до початку цвітіння різниці у висоті рослин не спостерігалось. За нашими спостереженнями інші гербіциди, які вивчались в досліді (прометрин, харнес, олімп, фюзілад супер, базагран), в передбачених програмою дозуваннях не виявляли помітної інгібіруючої

дії на молоді проростки рослин квасолі сорту Харківська штамбова.

Ефективність дії різних видів гербіцидів на забур'яненість посіву  квасолі Харківська штамбова. Основними бур'янами в дослідах були мишій сизий та зелений, плоскуха звичайна, гречка розлога, осот рожевий, березка польова, осот жовтий, молочай прутковидний.

Обліки показали (табл. 1), що на фоні сильної забур'яненості поля при змішаному типу забур'яненості широкорядні посіви з проведенням двох обробітків грунту в міжряддях протягом  всіх років досліджень не забезпечили достатньо повного очищення посіву квасолі від бур'янів. Так, в середньому за три роки досліджень на час збирання урожаю в контрольному посіві налічувалось 78 шт/м2 бур'янів, в тому числі 28 шт/м2 найбільш злісних коренепаросткових, а наземна маса їх досягала відповідно 1080 та 886 г/м2. Обліки показали, що, незважаючи на різні погодні умови, які склались за роки проведення досліджень та виробничої перевірки (1993-1996 рр.), допосівне внесення базових гербіцидів (трефлан, прометрин, харнес) забезпечувало суттєве зниження забур'яненості посівів квасолі. Особливо чітко це просліджується в першій половині вегетації рослин. Так, в середньому за три роки при використанні цих гербіцидів в нашій зоні на початку росту квасолі гинуло від 66,7 до 82,1% бур'янів, в тому числі від 33,3 до 66,7% багаторічних коренепаросткових. В другій половині літа, по мірі випадання ефективних опадів, в посівах квасолі з'являється друга “хвиля“ сходів бур'янів, кількість яких в більшості варіантів досліду помітно зростала в порівнянні з першим обліком. Однак, незважаючи на це, дія базових гербіцидів чітко спостерігається  протягом всієї вегетації квасолі, внаслідок чого кількість і маса бур'янів в цих варіантах до часу збирання урожаю були значно меншими, ніж в контрольних посівах. В наших дослідах серед базових гербіцидів найсильніше пригнічував бур'яни харнес в дозі 2,8 л/га, слабше за інших діяв на бур'яни трефлан, до того ж ефективність його була приблизно однаковою як при внесенні його під першу, так і під передпосівну культивацію.

В умовах Харківської області застосування страхових гербіцидів (базагран - 2 кг/га, олімп - 15 г/га, фюзілад супер - 6 л/га) також забезпечує сильне пригнічення бур'янів, кількість та надземна маса яких в цих варіантах була значно меншою, ніж в посівах без застосування гербіцидів. Дослідами встановлено, що найбільше бур'яни знищуються при комплексному застосуванні базових (до посіву) та страхових (по вегетуючим рослинам) гербіцидів, де посіви квасолі практично  протягом  всієї вегетації були чистими від бур'янів. Так, якщо на час збирання в посіві без застосування гербіцидів на 1 м2 площі в середньому за три роки нараховувалось 78 шт. бур'янів, в тому числі  28 шт.  багаторічних  коренепаросткових, а  їх наземна маса, відповідно, досягала 1080 та 886 г/м2, то при внесенні під передпосівну культивацію харнеса в дозі 2,8 л/га з наступним обприскуванням посіву квасолі в фазі 3-5 справжніх листків розчином гербіциду олімп (15 г/га) загальна кількість досягала 1080 та 886 г/м2, то при внесенні харнеса в дозі 2,8 л/га під передпосівну культивацію з наступним обприскуванням посіву квасолі в фазі 3-5 справжніх листків розчином гербіциду олімп (15 г/га) загальна кількість бур'янів перед збиранням урожаю дорівнювала лише 7 шт/м2, тобто загибель їх досягла 91,1%, а коренепаросткових було всього 2 шт/м2 або їх загинуло  92,9% у порівнянні з контролем. Як відомо, шкодочинність бур'янів визначається не так кількістю, як їх масою. В даному варіанті надземна маса бур'янів дорівнювала лише 21 г/м2 (1,9% від контролю), в тому числі коренепаросткових 15 г/м2 , (1,7%). Практично такі ж результати отримано при комплексному застосуванні харнеса і базаграну, а також харнеса і фюзілад супер. Дещо слабкіше пригнічувались бур'яни, особливо багаторічні, при комплексному застосуванні трефлану з базаграном і олімпом. Однак і в цих випадках в середньому за три роки кількість бур'янів перед збиранням урожаю була на 56,4 і 37,2% меншою, ніж в контрольному їх посіві, а надземна маса - на 84,9 і 70,0% відповідно.