Марущак П.Г. Удосконалення елементів технології вирощування і кормового використання скоростиглих сортів сої в правобережному Лісостепу України Автореферат

В огляді літератури узагальнено стан наукових досягнень з розробки технологічних прийомів вирощування, переробки та використання сої. У зв’язку з тим, що в південній частині правобережного Лісостепу України таких дослідів було проведено дуже мало і проведені вони переважно на сортах середньостиглої та пізньостиглої груп та у зв’язку із створенням нових скоростиглих сортів сої таких, як Чернятка та Устя, які широко поширюються в даному регіоні, виникла необхідність вивчення основних технологічних прийомів їх вирощування, а також використання вирощеного врожаю.

РОЗДІЛ 2. Умови та методика досліджень

Дослідження з розробки елементів технології вирощування та використання сої проводились протягом 1999-2002 року у Інституті землеробства УААН та сільськогосподарському товаристві “Устянське” Бершадського району Вінницької області, яке розташоване в південній частині правобережного Лісостепу України.

Переважною різновидністю грунтів господарства та південної частини Вінницької області, де проводились дослідження, є чорноземи опідзолені малогумусні важкосуглинкові. Орний шар цього грунту в господарстві має рН водний 5,83, рН сольовий 5,10, дещо підвищену гідролітичну кислотність Нг-3,07 мг/100 г грунту. Забезпеченість грунту рухомим фосфором (за Кірсановим) висока (21,1 мг/100 г грунту), обмінним калієм – середня (11,5 мг/100 г грунту).

Умови погоди в період проведення досліджень 1999 р. склались надзвичайно несприятливими, хоч середня температура повітря в період посіву в третій декаді квітня становила 13,1°С, а в першій декаді травня 10,1°С, проте в цей період на поверхні грунту в нічні часи ще спостерігались приморозки до

-3°С. Кількість опадів, яка випадала в травні (43,8 мм проти 57 мм середньої багаторічної), червні (відповідно 36,3 і 75 мм), липні (38,5 і 75мм), серпні 7,2 і 57 мм) була явно недостатньою для нормального росту і розвитку рослин сої та інших сільськогосподарських культур. Все це впливало на те, що урожай насіння сої в дослідах був порівняно невисоким.

Умови погоди 2001 та 2002 рр. на початку вегетації були також не сприятливими в зв’язку з тим, що опадів в цей період випало дуже мало. Проте, сходи вдалося отримати на всіх строках сівби достатньо добрими. Кількості опадів у червні (до 143,7 мм проти норми 75 мм) та в липні (до 119,6 мм проти норми 75 мм) та сприятливої температури повітря в цей період було цілком достатньо для формування хороших врожаїв насіння сої.

Досліди були закладені згідно Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур та Методики проведення дослідів по кормо виробництву за схемою багатофакторного досліду:

Фактор	Варіант досліду
Сорт	Чернятка, Устя
Строк сівби	21-23 квітня, 2-3 травня і 12-13 травня
Норма висіву	600, 700 і 800 тис. схожих насінин на га
Інокуляція	Без інокуляції, з інокуляцією штамом бульбочкових бактерій Br.japonicum 71Т

Інокуляцію посівного матеріалу проводили за загальноприйнятою методикою використання бактеріальних препаратів найбільш розповсюдженим виробничим штамом бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum 24107 (71Т). Даний штам нам для досліджень надавався лабораторією грунтової мікробіології Інституту землеробства УААН у формі класичного бактеріального препарату нітрагін з вермикулітним наповнювачем. У зв`язку з тим, що цей штам у сучасній науковій літературі більшістю дослідників наводиться під номером 71Т, ми при викладі отриманих результатів досліджень також представляли даний штам як Br. japonicum 71Т( нітрагін).

Визначення азотфіксувальної здатності рослин сої проводили за загальноприйнятим методикою Е.П.Трепачова - паралельного порівняння з небобовою культурою – ячменем

Попередник – озима пшениця. Агротехніка вирощування сої загальноприйнята для зони Лісостепу. Фосфорні і калійні добрива (Р₆₀К₆₀) вносили під основний обробіток грунту, азотні (N₃₀) - весною під культивацію на всіх варіантах досліду. Грунтовий гербіцид Харнес в дозі 2,5 л/га вносили після посіву сої з послідуючою заробкою в грунт боронами. Площа посівної ділянки – 40 м², облікової - 30 м², повторність – триразова. Облікову частину ділянки збирали вручну у фазі повної стиглості насіння при вологості 14-16 %, обмолот здійснено комбайном.

Математичну обробку врожайних даних проводили методом дисперсійного аналізу з застосовуванням програмного забезпечення статистичного аналізу “COSTAT”; стабільність та пластичність сортів сої на агротехнічні фактори визначали за методикою S.A.Eberhart та W.A.Russell.

Інактивація антипоживних речовин в насінні сої була проведена на екструдері КМЗ-2У. Екструдуювання було проведено при температурі 130 - 150°С. Визначення хімічного складу кормів проводилось на Київській обласній станції хімізації сільського господарства за загальноприйнятими зоотехнічними методиками.

РОЗДІЛ 3. зміна тривалості періоду вегетації та врожаності насіння сої залежно від агротехнічних факторів

В умовах дуже посушливого 1999 року обидва скоростиглі сорти Чернятка і Устя на всіх варіантах досліду не залежно від норм висіву і обробки насіння нітрагіном достигли одночасно і тривалість їх періоду вегетації за першого строку сівби становила 100 днів, за другого – 96 і за третього – 91 день, тобто скорочувались з кожним наступним строком сівби на 4 і 5 днів..

В умовах більш сприятливого 2001 року не відмічено різниці в строках достигання та тривалості періоду вегетації на варіантах з різними нормами висіву за всіх строків сівби, на всіх інших варіантах відмічена суттєва різниця.

За першого строку сівби (21.04) сорт сої Чернятка в цьому році без обробки насіння нітрагіном достиг 19 серпня, а з обробкою 25 серпня; період його вегетації становив 107 і 113 днів відповідно. Сорт Устя за цього строку сівби без обробки насіння нітрагіном достиг 16 серпня, з обробкою – 20 серпня. Період його вегетації становив відповідно 104 і 108 днів.

За другого строку сівби (12.05) сорт сої Чернятка без обробки насіння нітрагіном достиг 23 серпня, а з обробкою – 29 серпня; період вегетації становив відповідно 105 і 111 днів. Сорт сої Устя в цих же умовах достиг 18 серпня, тобто за 100 днів. На цих же варіантах, але з обробкою насіння нітрагіном достигання сорту відмічено 24 серпня, або за 106 днів.

За третього строку сівби (12.5) сорт Чернятка без обробки насіння нітрагіном достиг 28 серпня, або за 100 днів; з обробкою насіння нітрагіном достигання цього сорту відмічено 3 вересня, або за 105 днів. Сорт Устя без обробки насіння нітрагіном достиг 25 серпня, період вегетації становив 97 днів, а з обробкою насіння нітрагіном сорт достиг 1 вересня, або за 102 дні.

Таким чином, обробка насіння нітрагіном скоростиглих сортів Чернятка і Устя збільшувала тривалість періоду вегетації на 4-6 днів; з кожним наступним строком сівби тривалість періоду вегетації обох сортів зменшувалась від 3 до 12 днів; достигання обох сортів всіх строків сівби відбувалось переважно в третій декаді серпня, тобто в період, коли є ще достатньо часу для підготовки грунту для сівби озимих.

Аналізуючи урожайні дані за три роки (1999, 2001, 2002) і результати дисперсійного аналізу можна сказати, що основним фактором, який впливає на урожайність є фактор року, а точніше умови зволоження року. Урожайність насіння сої в дуже посушливому 1999 р. становила в середньому 13,9 ц/га, в більш сприятливі за волого забезпеченням 2001 і 2202 відповідно 26,6 і 25,3 ц/га. Результати дисперсійного аналізу показують, що доля фактору рік становила 75,0%.