Сучек М.М. Формування продуктивності гречки залежно від сортових особливостей і елементів технології вирощування в південно-західному Лісостепу України

Короткий зміст

Стан проблеми підвищення врожайності гречки та шляхи її вирішення

(огляд літератури)

У розділі, на підставі літературних джерел, розглянуто вплив способів сівби, норм висіву та припосівного удобрення на формування врожайності і якості зерна різних сортів гречки. Проаналізовано сучасний ринок добрив України, що можуть бути використані для припосівного внесення під гречку. Обґрунтовано необхідність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи.

Умови та методика проведення досліджень

Дослідження проводились в 2003-2005 рр. у відділі рослинництва Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції (ХДСГДС), яка знаходиться в с. Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Ґрунт дослідного поля чорнозем опідзолений середньосуглинковий. Агрохімічні показники орного шару (0-30 см) в середньому за три роки та поділяночно такі: гумус – 3,2-4,0%, рН сольове 6,0-6,6%, гідролітична кислотність і сума обмінних основ, мг-екв. на 100 г сухого ґрунту відповідно 1,1-3,4 та 34,2-43,8, насиченість основами 91-97%, азот загальний – 0,22-0,27%, фосфор – 0,14-0,18 мг в 100 г ґрунту. Поживних речовин в мг на 100 г сухого ґрунту: азот гідролізований – 13, рухомий фосфор 8-9, обмінний калій – 9-11.

Погодні умови в роки проведення досліджень були неоднакові і відрізнялись по роках від середньобагаторічних показників, що дозволило більш точно вивчити вплив досліджуваних факторів на формування врожаю високоякісного зерна різних сортів гречки. Так, за даними метеопосту Хмельницької ДСГДС погодні умови 2003 року характеризувались підвищеною температурою і дефіцитом вологи в першій половині вегетаційного періоду, а в 2005 році – надмірною сумою опадів (понад п’ять норм) у другій половині. Найбільш сприятливим за роки досліджень був 2004 рік.

Експериментальну роботу по удосконаленню технології вирощування гречки виконували шляхом проведення польових і лабораторних досліджень.

Дослід 1. Формування продуктивності гречки залежно від сортових особливостей, припосівного внесення різних видів добрив і способу сівби.

Фактор А – сорти: Вікторія (контроль), Роксолана, Зеленоквіткова 90, Рубра.

Фактор В – види добрив для припосівного внесення: 1. Без добрив (контроль). 2. Нітроамофоска (марка А) – 100 кг/га. 3. Екогран – 300 кг/га. 4. Біогумус – 300 кг/га. 5. Глауконіт – 300 кг/га. Добрива вносились в туках під час сівби.

Фактор С – способи сівби: звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см і нормою висіву 3,5 млн схожих насінин на 1 га; широкорядний з шириною міжрядь 45 см і нормою висіву 2,0 млн схожих насінин на 1 га.

Розміщення варіантів у досліді – рендомізоване. Повторність – чотириразова. Площа облікової ділянки – 25 м². Попередник – озима пшениця.

Дослід 2. Формування продуктивності гречки залежно від сортових особливостей, різних норм висіву і способу сівби.

Фактор А – сорти: Вікторія (контроль), Роксолана, Зеленоквіткова 90 і Рубра.

Фактор В – способи сівби: звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см і широкорядний з шириною міжрядь 45 см.

Фактор С – норми висіву: за звичайного рядкового способу сівби – 3,0; 3,5 (контроль); 4,0 і 4,5 млн схожих насінин на 1 га; за широкорядного – 1,5; 2,0 (контроль); 2,5 і 3,0 млн схожих насінин на 1 га;

Розміщення варіантів у досліді – рендомізоване. Повторність – чотириразова. Площа облікової ділянки – 25 м². Попередник – озима пшениця. Удобрення – внесення нітроамофоски (марка А) – 100 кг/га під час сівби.

Гречку в дослідах вирощували за загальноприйнятою для зони технологією з врахуванням заходів, що вивчали. Обліки, спостереження та аналізи проводили за методикою державного сортовипробування та іншими загальноприйнятими методиками (Б.О. Доспехов (1985), Е.Р. Ермантраут, М.І. Бахмат, І.П. Рихлівський, Ю.В. Гойсюк, Ю.В. Хмелянчишен (2005)., А.А. Ничипорович (1976)., Е.К. Лівенцовою (1954), В.Ф. Мойсеченко, В.О. Єщенко (1994 р.). О.К. Медведовського, П.І. Іваненка (1988).