Конуп Л.О. Бактеріальний некроз і почорніння деревини винограду на півдні України

Короткий зміст

Огляд літератури

На основі узагальнення літературних джерел висвітлена історія вивчення бактеріального некрозу винограду та фітоплазмових хвороб, їх поширення, діагностика, система захисту рослин від цих хвороб у різних країнах. Наведені дані біологічних особливостей патогенів. Описані типові симптоми бактеріального некрозу та фітоплазмових хвороб, способи передачі хвороб та поширення патогенів у природних умовах.

Матеріали і методи досліджень

Матеріалом наших досліджень були  ізоляти збудника бактеріального некрозу - Xуlophilus ampelinus із різних сортів винограду Одеської області (ІВіВ ім. В.Є. Таїрова, ДГ “Таїровське”), а також фітоплазма, збудник почорніння деревини винограду в Одеській області на сорті винограду Шардоне (АСТ “Украгро”, ТОВ “Технолог”).

Ізоляти збудника бактеріального некрозу були ідентифіковані у лабораторії вірусології і мікробіології ІВіВ ім. В.Є. Таїрова, на кафедрі мікробіології і вірусології ОНУ ім. І.І. Мечникова та у лабораторії вірусології, мікробіології та агрохімії Розсадницького комплексу ЗАТ “Одеський коньячний завод”. Ідентифікацію бактеріального некрозу проводили мікробіологічними (Lehoczky, 1971), біохімічними (Методические указания, 1981) та серологічними (Никитин, 1977, Фримель, 1979) методами. Патогенність ізолятів перевіряли на тест-рослинах: мікросаджанцях винограду та виноградних кущах (Леманова, 1988). Ідентифікацію фітоплазми проводили методом полімеразної ланцюгової реакції згідно Boudon-Padieu et al. (2005) та за допомогою електронної мікроскопії (Granata, Grimaldi, 1991).  

Поширення бактеріальних хвороб винограду вивчали на промислових насадженнях господарств Одеської, Миколаївської, Херсонської областей і АР Крим. Обстеження промислових насаджень проводили на відповідність нормативному документу - “Технология производства безвирусного посадочного материала плодовых, ягодных культур и винограда”, 1989.

Референтний штам бактеріального некрозу Xуlophilus ampelinus 120-1 був отриманий з Іспанії (Instituto Valenciano de Insticaciones Agraris). Антисироватку до соматичного антигену збудника бактеріального некрозу отримували відповідно до методики B. Digat (1978), шляхом імунізації кроликів породи шиншила, з однаковим віком 1,5-2 роки, вагою 2-3 кг та однієї статі. Кролики добре переносили процес імунізації. На основі отриманої нами антисироватки було виготовлено діагностичний набір для виявлення збудника бактеріального некрозу винограду. Діагоностика збудника бактеріального некрозу з діагностичним набором фірми “Loewe” (Німеччина) підтвердила наші результати.   Спектрофотометрія виконувалась на спектрофотометрі Dynatech (США).

Для діагностики фітоплазми використовували метод ПЛР та електронну мікроскопію. ПЛР ампліфікацію проводили з універсальною парою праймерів, специфічною для фітоплазм fU5/rU3 у програмованому термостаті „Терцик”, фірми „ДНК – Технологія” (Росія) (Мілкус та інші, 2005). Фрагменти ДНК фага л 2100 – 150 пар нуклеотидів використовували як маркер молекулярної маси. Результат реєстрували за допомогою УФ-трансілюмінатора. Для виявлення локалізації фітоплазм в тканинах винограду виготовляли ультратонкі зрізи жилок листя на ультрамікротомі LKB-8800A і досліджували за допомогою електронних мікроскопів HU-11E, JEM-7, TESLA BA613.

У якості тест-рослин використовували мікросаджанці винограду, зелені пагони та кущі винограду (Vitis vinifera L.). Зараження тест-рослин проводили за загальноприйнятими методиками (Goodman et al., 1993).

 Термотерапію виноградних саджанців і лози, уражених почорнінням деревини проводили на промисловому пристрою Розсадницького комплексу ЗАТ “Одеський коньячний завод”.

Усі математичні розрахунки проводились із використанням спеціальних математичних програм (Statistica 6.0, Excel XP, Non Linear) персональних ЕВМ (IBM Pentium 4) (Доспехов, 1985).

Фітосанітарне обстеження виноградників на ураженість

збудником бактеріального некрозу винограду

Одеська область, що межує з Молдовою і Румунією, піддається загрозі завезення садивного матеріалу, хворого на бактеріальний некроз, тому фітосанітарне обстеження промислових виноградників є дуже актуальним.

При обстеженні насаджень у зоні промислового виноградарства на території Одеської і Миколаївської областей було виявлено на окремих кущах симптоми бактеріального некрозу, що проявлялися у відставанні росту кущів, хлорозі, зменшенні цукристості ягід, і, нарешті, у загибелі рослини.