Лукач М.І. Бактеріальний опік і некроз груші та яблуні, екологічні ніші їхніх збудників Автореферат

На підставі узагальнених джерел літератури висвітлено історія вивчення, розповсюдження і шкодочинність бактеріального опіку та некрозу плодових культур. Описано їх симптоми, стан вивчення біології збудників, сортові особливості груші та яблуні, їх значення в стійкості до хвороб. Приведені дані про екологічні ніші збудників бактеріальних хвороб.

2.Матеріали і методи досліджень

Дисертаційна робота виконувалась протягом 1998-2000 рр. Обстеження плодових насадженнях та відбір зразків уражених тканин проводили в Чернівецькій (Сторожинецький р-н, Придністровська науково-дослідна станція УААН) та Закарпатській (Тячівський р-н, с.Новобарово, ксп. "Верховина", Ужгородський р-н, с. Худлєво, ксп."Гроно") областях. Також були проаналізовані зразки яблуні та груші отримані з Одеської (Татарбунарський р-н, ксп. "Татарбунарського повстання", Кілійський р-н, с.-з. "Дунайський"), Вінницької (Могилів-Подільський р.-н., с.Бронниця), Донецької (Волновахський р-н, с.-з. "Транспортник"), Київської (Києво-Святошинський р-н., ксп. "Дмитрівка", Харківської (Краснокутська дослідна станція) областей та Автономної республіки Крим (Симферопольський р-н, Кримська дослідна станція садівництва, с.Плодовод, Бахчисарайський р-н, с.-з. "Бурлюк"), в Інституті захисту рослин УААН, Закарпатському територіальному відділі карантину рослин ІЗР УААН, Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАНУ.

Вивчення ступеня ураженості сортів груші та яблуні збудником бактеріального опіку плодових культур на природному інфекційному фоні проводили в Чернівецькій обл. Сторожинецький р-н, Придністровська науково-дослідна станція УААН за шкалою розробленою в США (Звет Т., 1979).

Мікробіологічний та фітопатологічний аналіз зразків, вивчення патогенних, морфологічних, культуральних, біохімічних. фізіологічних та серологічних властивостей проводили як це описано в роботах: К.И. Бельтюкова з співавторами (1967); М.А. Чумаевская з співавторами (1987), З. Клемент та інші (1990).

Вивчення жирних кислот ізолятів бактерій проводили за методикою описаною О.Е.Жеребило з співваторами (1985), О.А. Кіпріянова та інші (1982).

В якості еталонів використовували штами Erwinia amylovora (Burrill 1882) Winslow LMG 2024 та Pseudomonas syringae pv. syringae van Hall NCPPB 281, отримані з колекції живих культур відділу фітопатогенних бактерій Інституту мікробіології та вірусології НАНУ.

3. Бактеріальний опік плодових культур

Симптоми бактеріального опіку на груші та яблуні. Потемніння пелюсток квітів та чашолистиків самі ранні симптоми, які можна було спостерігати в Чернівецькій області. На листках груші бактеріоз виявлявся в вигляді плям, які з‘являлись спочатку у краю або кінчика листка. Тільки на початку липня створюються сприятливі погодні умови (середньодобова температура - 18⁰С та відносна вологість – 80%) для збудника опіку плодових, коли він, розвиваючись, уражує молоді вегетативні пагони. Під впливом E.amylovora утворювались гачкоподібно зігнуті верхівки молодих хворих пагонів. На корі відмічали утворення клиноподібних виразок.

Сортостійкість яблуні та груші до E.amylovora. Вивчення ступені ураження сортів груші та яблуні збудником бактеріального опіку на природному інфекційному фоні показало, що більшість сортів в тій чи іншій мірі уражались збудником опіку плодових. Не виявляли симптомів прояву опіку плодових на сортах груші Киргизьке зимове та Трембіта. Сорти Яблунівське, Буковинка, Вільямс, Ноябрська проявили відносну стійкість до патогену. Чутливими були сорти Бере Гарді та Вікторія. Найбільш чутливими були сорти Конференція, Старкримсон, Кучерянка, Кюре, Жанна Д‘Арк, Улюблена Клаппа та Парижанка (табл.1).

Патогенні властивості бактерій. При штучному зараженні в лабораторних умовах штами Erwinia amylovora викликали усихання бруньок, листків. пагонів груші та яблуні з виділенням ексудату. На зелених плодах груші виділявся ексудат молочно-білого кольору. Сорти груші Парижанка та Конференція рекомендуємо використовувати для вивчення патогенності виділених ізолятів фітопатогенних бактерій. Введення в пагони 1%-го розчину аспарагіну перед інокуляцією патогеном приводило до появи ознак захворювання на 2-3 добу.

Морфологія та культуральні властивості бактерій. Клітини E.amylovora -еліпсовидні рухливі перитрихіальні палички, грамнегативні, факультативні анаероби, спор та капсул не утворювали. Штами E.amylovora на картопляному агарі формували круглі колонії з рівним краєм, плоскі, прозорі, однорідної структури та маслянистої консистенції. На селективному середовищі Д₃ штами E.amylovora через 72 год. утворювали колонії червоно- оранжевого кольору з припіднятою ущільненою центральною частиною.