Левченко В.Б. Кільцева гниль картоплі та заходи щодо обмеження її розвитку в умовах Полісся України

Короткий зміст

СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕННЯ КІЛЬЦЕВОЇ ГНИЛІ

БУЛЬБ КАРТОПЛІ

На основі узагальнених даних літератури висвітлено питання щодо розповсюдження і шкодочинності кільцевої гнилі картоплі, деяких особливостей біології збудника та патогенезу хвороби, а також фактичний стан захисту картоплі від кільцевої гнилі.

Ареал хвороби – всі регіони країни, де вирощується картопля, але в ряді регіонів, і зокрема в зоні Українського Полісся, кільцева гниль є недостатньо вивченим захворюванням. Вона домінує серед хвороб картоплі з контактним способом передачі інфекції.

Аналіз літературних джерел свідчить про те, що до цього часу існують суперечливі погляди стосовно ареалу і шкодочинності кільцевої гнилі картоплі в зоні Полісся України, біологічних особливостей штамів збудника, взаємовідносин рослини–господаря із збудником кільцевої гнилі, впливу інших хвороб картоплі при сумісних інфекціях на розвиток кільцевої гнилі.

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА

ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження виконувались на кафедрі селекції і фітомедицини та дослідному полі Державного агроекологічного університету (м. Житомир) в 1999 – 2001 рр. Розповсюдження і шкодочинність кільцевої гнилі картоплі, а також біологічні особливості збудника вивчали на бульбовому матеріалі з різних еколого–географічних районів Житомирської, Волинської, Рівненської, Київської та Чернігівської областей.

Дослідне поле університету розташоване в селі Велика Горбаша Черняхівського району, Житомирської області. Грунти дослідної ділянки – дерново–підзолисті супіщані. Орний шар містить 0,8 – 1,4% гумусу, рН сольової витяжки складає 4,2 – 5,2. Середньорічна температура повітря +8,5^оС. Середня багаторічна сума опадів за рік становить 508 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні – липні (55 – 60 мм).

Для визначення поширення кільцевої гнилі систематично проводили аналізи зразків бульб картоплі, відібраних у різних господарствах Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської областей. Обліки і фітоекспертизу проводили згідно методик Інституту картоплярства УААН.

Шкодочинність збудника кільцевої гнилі визначали на фоні природного розвитку захворювання шляхом аналізу структури врожаю здорових і уражених кільцевою гниллю бульб. Ступінь ураження бульб картоплі кільцевою гниллю визначали за методикою О. Д. Белової (1964).

Визначення впливу інфекції фузаріозу на розвиток кільцевої гнилі та вплив ураження картоплі паршею звичайною на розвиток цього збудника вивчали за методиками М. Л. Куликовської, С. С. Сидоренко,                     К. Г. Бельтюкової та ін. (1968).

Проникнення збудника кільцевої гнилі крізь покривні тканини бульб картоплі, а також вплив кільцевої гнилі на біохімічні показники вивчали на основі методик А. В. Христова, 1989; Л. Н. Бушкова, 1983; А. С. Воловика, 1984.

Для визначення взаємовідносин кільцевої гнилі картоплі з хворобами іншого таксономічного походження в умовах Українського Полісся, користувались загальноприйнятими в фітопатології методиками досліджень (М. В. Горленко, 1959; Н. А. Дорожкін, 1974; М. С. Дунін, 1961; М. Н. Капустін, 1969; С. Ю. Клыков, 1982).

Удосконалення заходів захисту картоплі від кільцевої гнилі проводили на основі аналізу бульбового матеріалу уражених хворобою рослин. Вплив удобрення на резистентність районованих і перспективних сортів картоплі до кільцевої гнилі, а також оцінку сортів і гібридів картоплі на стійкість до цієї хвороби проводили за методиками                   Д. В. Ахмедова, (1972); Ф. И. Брюшкової, (1961); И. И. Бусько, (1989);      Л. Н. Бушкової, (1983).

Оцінку економічної, енергетичної ефективності та статистичний аналіз проводили за методиками В. П. Мертенса (1990), Б. А. Доспехов (1979).

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ І ШКОДОЧИННІСТЬ КІЛЬЦЕВОЇ ГНИЛІ

 КАРТОПЛІ В ЗОНІ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

В останні роки, при несвоєчасному проведенні сортозаміни і сортооновлення, кільцева гниль набула широкого розповсюдження. За період 1999 – 2001 рр. нами проведено обстеження у 32 господарствах з яких 8 розташовані на території Житомирської, 6 – Волинської, 5 – Рівненської, 8 – Чернігівської та 5 – Київської областей. Аналіз бульб проводили восени, через місяць після збирання врожаю, та весною в період перебирання картоплі.

Результати аналізів бульб показали, що кільцева гниль досить широко розповсюджена в зоні Полісся України. За результатами досліджень була складена картограма розповсюдження кільцевої гнилі картоплі в зоні Полісся України. За ступенем розповсюдження Полісся України умовно розділено на три зони (рис. 1).

Як видно з рис. 1, до зони незначного розповсюдження кільцевої гнилі належать господарства Луцького та Ківерцівського районів Волинської області, де розповсюдженість хвороби становила в межах 4,7 – 5,2%, Костопольського району Рівненської області - 3,4%, частина господарств Києво – Святошинського і Броварського районів Київської області, в яких ступінь розповсюдження становив 6,2%.

В зону помірного розповсюдження кільцевої гнилі входять господарства Житомирської (Овруцький район - 7,2%), Волинської (Рожищенський район - 5,2–9,5%), Рівненської (Сарненський район - 9,4%), Чернігівської (частина господарств Добрянського, Чернігівського районів - 5,7%) областей, а також господарства Іванківського і Бородянського районів Київської області, де ураження бульб в межах 8,2–8,7%.

До зони сильного розповсюдження відносяться господарства різних форм власності і присадибні ділянки Коростенського, Олевського, Малинського районів Житомирської області, де ураження бульб кільцевою гниллю було в межах 11,4–13,2%; Млинівського району Рівненської області - 9,4–11,4%; Городнянського і Козелецького районів Чернігівської області - 15,5% та Бориспільського і Макарівського районів Київської області - 8,2–10,7%.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗБУДНИКА КІЛЬЦЕВОЇ ГНИЛІ КАРТОПЛІ

При вивченні видового складу бактерій, отриманих з бульб картоплі уражених кільцевою гниллю, нами виділено штами 12лП, 38лП, 42л, 55, 68 збудника Corynebacterium sepedonicum Sp. et. K. Не всі з них за три роки досліджень зберегли свою патогенність. Зокрема штами 12лП, 42л, 68 з часом втратили її. Сильнопатогенними залишились штами 38лП, 55. Вивчаючи їхні біологічні особливості, було встановлено, що кожен з них при незначному контакті з здоровими бульбами викликав їх ураження, яке з часом проявлялось як кільцева гниль. Таким чином найбільш шкодочинними були штами 38лП, 55. Вони викликали загнивання 40 - 42% бульб. Крім штамів збудника Corynebacterium sepedonicum Sp. et K., було виділено Pseudomonas fluoresens, Bacillus niesentericus. У збудника Pseudomonas fluoresens лише один штам мав сильну патогенність, а решта три – відповідно середню і слабку патогенність. У збудника Bacillus niesentericus до груп слабої, середньої і сильної патогенності було віднесено по одному штаму.

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ РОСЛИНИ–ГОСПОДАРЯ ІЗ ЗБУДНИКОМ

КІЛЬЦЕВОЇ ГНИЛІ CORYNEBACTERIUM SEPEDONICUM Sp. et K.

Вплив збудника кільцевої гнилі на продуктивність картоплі. Відомо, що збудники гнилей бульб бактеріального походження можуть сильно знижувати енергію проростання картоплі Ф. И. Брюшкова, 1961.

Нашими дослідженнями встановлено, що бактерії збудника кільцевої гнилі після ураження рослин картоплі знижують їх схожість до 70%. Наслідком цього є зменшення кількості стебел в кущі з 3 – 4 до 2 шт., висоти стебел з 42 до 30 см., урожайності бульб з одного куща від 500 до    225 г, а товарності з 95 до 80%. Смакові якості бульб уражених кільцевою гниллю знижуються на 2-3 бали.

Проникнення збудника Corynebacterium sepedonicum Sp. et. K. в бульби через поверхню покривних тканин. Результатами наших досліджень встановлено, що товщина покривних тканин в різних частинах бульби не однакова, що є сортовою ознакою картоплі і суттєво впливає на її ураження кільцевою гниллю. Бактерії кільцевої гнилі проникають в середину бульб картоплі двома шляхами: через сочевички і перидерму. Мінімальну товщину перидерми відмічено в базальній частині бульб. У таких сортів як Пролісок, Бородянська рожева, Либідь вона становить 1,3 – 2,7 мк. У верхній і середній частинах бульби, товщина перидерми коливається в межах 2,9 – 3,0 мк. Оцінка стану поверхні покривних тканин бульб картоплі показала, що в процесі росту сочевички розтріскуються, збільшуючись в своєму розмірі до 1,7+0,2 мк. Через щілини і тонкий шар перидерми, бактерії кільцевої гнилі легко проникають до судинного кільця викликаючи його загнивання.