Цибульняк Ю.О. Обгрунтування заходів захисту винограду від чорної плямистості (Phomopsis viticola Sacc.)

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури

На підставі аналізу і узагальнення літературних даних розглядаються питання поширення і симптоми прояву хвороби, особливості біології збудника, стійкість різних сортів винограду, а також методи захисних заходів. Посилення шкодочинності даної хвороби, поширення її на сортах винограду промислового сортименту вимагає вдосконалення захисних заходів і пошуку нових високоефективних засобів захисту.

Умови і методи проведення дослідження

Дослідження поширеності чорної плямистості проводили у виноградарських господарствах півдня України (Миколаївська область) шляхом маршрутних обстежень, польові досліди закладали у ВАТ «Коблево». Ця зона характеризується значними запасами тепла і посушливим кліматом. Сума ефективних температур становить 3200–3400 ⁰С. Середня місячна температура повітря найтеплішого місяця (липня) – 22,9 ⁰С, а найхолоднішого (січня) – 3,2 ⁰С. Середня тривалість вегетаційного періоду 225 днів, безморозного періоду – 195–205 днів. Річна кількість опадів – 330–360 мм. Ґрунти у ВАТ «Коблево» – чорноземи південні солонцюваті,  які переходять у темно-коричневі. За механічним складом вони пилувато-середньосуглинисті. Вміст гумусу – 0,7 – 1,3 %, рН ґрунту – 6,9.

Стаціонарні дослідження з вивчення оптимальних строків проведення захисних заходів і ефективності фунгіцидів проводили у ВАТ «Коблево» на насадженнях сорту Совіньон 1978 року посадки, які сильно уражувалися хворобою. Формування кущів – двоплечий кордон, високоштамбовий (висота штамба 80 см), схема посадки 4 х 2 м. Культура прищеплена (підщепа – Рупестріс х Ріпарія 101-14), неукривна, незрошувана.

Використовували загальноприйняті методи наукових досліджень із виноградарства і фітопатології. Польові досліди закладали згідно «Методичними вказівками щодо державних випробувань фунгіцидів, антибіотиків і протруйників насіння сільськогосподарських культур», Москва, 1985, «Методикикою випробування і застосування пестицидів», Київ, 2004. Обліки ступеня ураження хворобою виноградних рослин проводили відповідно до «Рекомендацій щодо захисту виноградників від хвороб та шкідників», Одеса, 2004. Агробіологічні обліки, обліки маси урожаю проводили згідно з «Агротехнічними дослідженнями зі створення інтенсивних виноградних насаджень на промисловій основі», Новочеркаськ, 1978. Масову концентрацію цукрів у соку ягід винограду визначали рефрактометром згідно з ДСТУ 27198-87, масову концентрацію титрованих кислот у соку ягід – титруванням 1/3 моль/дм³ розчином NAOH (ДСТУ 25555-82). При вивченні ефективності  фунгіцидів до схеми польових дослідів включали випробовувані фунгіциди і необроблений контроль. Захист від решти хвороб і шкідників був однаковим в усіх варіантах досліду. Дослід закладений в триразовій повторності. Площа кожного варіанта досліду 0,1 га. На кожному варіанті було по 30 облікових кущів – по 10 в кожній повторності. Розміщення варіантів досліду на ділянці – рендомізоване, повторювань – методом систематичних повторень. Статистичну обробку експериментальних даних проводили за загальноприйнятими методиками з використанням методу дисперсійного аналізу.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Поширення і розвиток  чорної плямистості на різних сортах винограду

(на прикладі виноградників ВАТ «Коблево» і ВАТ «Ольвія»

Миколаївської області)

У господарствах Миколаївської області на початку наших досліджень (2003 – 2004 роки) без проведення захисних заходів від чорної плямистості неураженим залишався сорт Ізабела. Найменше цією хворобою у ВАТ «Коблево» були уражені насадження сортів Молдова, Каберне-Совіньон, Мерло, Одеський чорний і Рислінг, дещо сильніше насадження сортів Ркацителі і Фетяска біла, дуже сильно – сорти Аліготе, Трамінер рожевий і Ранній Магарача. Найбільш сильне ураження відмічено на сортах Мускат Гамбургзький і Совіньон. Поширення і розвиток хвороби в ВАТ «Ольвія» на приблизно тому ж сортименті винограду дещо відрізняли. Трамінер рожевий був уражений меншою мірою, а Каберне-Совіньон – більшою. Отримані результати свідчать про вплив екологічних умов зростання сорту на ступінь його стійкості проти хвороби, тобто про польову витривалість сорту. Встановлено, що порівняно із спостереженнями Козаря І. М. і Березовської О. О. про польову витривалість сортів винограду в Одеській і Миколаївській областях у середині 80-х років минулого століття, сорти Фетяска біла і Ркацителі вже не є толерантними до чорної плямистості, в той же час сорти Рислінг і Каберне-Совіньон можна віднести до таких.

Перші візуальні ознаки чорної плямистості були виявлені  2003 року на зелених погонах у першій декаді липня. У подальшому перші ознаки хвороби виявлялися саме в цей строк, окрім тих років, коли складалися несприятливі умови для її розвитку (наприклад 2007 рік). У сильному ступені ознаки хвороби відмічались у першій половині серпня. Перед збором урожаю в будь-який, навіть найнесприятливіший рік зафіксовано ознаки чорної плямистості.