Джам М.А. Особливості розвитку фузаріозу колоса зернових колосових культур в умовах Полісся України та вдосконалення захисних заходів

Короткий зміст

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В огляді літератури на підставі літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів висвітлено особливості біології та шкідливості збудників фузаріозу колоса зернових колосових культур. Описано еколого-біологічну характеристику збудників захворювання та заходи захисту від захворювання.

 УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили в 2001-2004 рр. у відділі захисту зернових культур ІЗР УААН, а також у польових умовах типових для Полісся - на державних сортовипробувальних станціях Київської, Житомирської та Чернігівської областей.

Грунт – cірий опідзолений, з вмістом гумусу 2,0%, рН 5,5. Клімат помірно-континентальний з відносно теплим і вологим літом, (але період вегетації нерідко буває досить посушливим) та з м’якою зимою. Тривалість безморозного періоду – 150-160 днів. Середня температура повітря в липні коливається від 18,5 до 25,7ºС. Річна сума опадів становить 550-650 мм.

Поширення та розвиток фузаріозу колоса визначали на сортах озимої пшениці, тритікале та жита на державних сортостанціях вищевказаних областей (Рекомендации по борьбе с фузариозом..., 1988).

З метою визначення видового складу збудників проводили фітопатологічний аналіз зразків зерна, зібраного в різних районах обстежуваної зони (Билай, 1977). При відсутності типового спороношення використовували метод мікрокультури (Билай, Элланская, 1975). Методом кореляційного аналізу встановлено залежність між показниками погоди та часткою домінуючих видів (Доспехов, 1973).

Шкідливість захворювання визначали на природному та штучному інфек­ційних фонах (Методы селекции…, 1988). Інокуляцію колосся здійснювали суспензією конідій F.graminearum, F.culmorum, F.sporotrichiella var. poea, а також їх сумішшю. Уражене колосся етикувалось (за 5-бальною шкалою). Методом регресійного аналізу отримано рівняння залежності зниження маси зерен з колоса та маси 1000 зерен від ступеня розвитку хвороби на штучному та природному фонах (Захист зернових.., 1992; Доспехов, 1973).

Для визначення токсичних властивостей фунгіцидів застосовано метод пророщування конідій в краплині розчину препарату на предметному склі (Голишин, 1970).

Ефективність дії фунгіцидів вивчали в умовах штучного інфекційного фону.

Ідентифікацію та визначення вмісту мікотоксинів здійснювали скринінг–методом (Методичні вказівки..., 1998).

Статистичну обробку експериментальних даних проводили за методами варіаційної статистики (Доспєхов, 1985) з використанням комп’ютерних програм Excel i Statgraphics.