Місюра Н.О. Паразитичні фітонематоди у тимчасових лісових розсадниках Центрального Полісся України

Короткий зміст

Розділ 1. Огляд літератури

Висвітлено дані про видовий склад фітонематод у лісових розсадниках України та країн близького і далекого зарубіжжя, наведені відомості про шкідливість паразитичних видів нематод, яка проявляється як на рівні цілого організму рослини (пригнічення росту надземної частини та кореня, пожовтіння листя),  так і на рівні окремих органів (некрози, деформації). Проаналізовано характер взаємовідносин між фітонематодами різних екотрофічних груп і грунтовими та мікоризоутворюючими грибами. Показана роль паразитичних нематод та грибів у виникненні комплексних захворювань, зокрема кореневих гнилей. Обговорюються можливості використання протинематодних заходів для контролю чисельності шкідливих видів у лісових розсадниках.

Розділ 2. Місце, умови та методи проведення досліджень

Нематологічні обстеження сіянців деревних рослин лісових розсадників проводили в період 2004 − 2006 рр. Маршрутними обстеженнями були охоплені 13 розсадників Макарівського, Бородянського районів Київської області та Голосіївського і Києво-Святошинського районів м. Києва.

            Стаціонарні дослідження виконували на території навчально-дослідного розсадника Лабораторії лісового насінництва та розсадництва кафедри лісових культур ННІ ЛГ та СПГ Національного аграрного університету (Голосіївський район) на сіянцях сосни звичайної.

Проби прикореневого ґрунту сіянців сосни звичайної відбирали 1 раз на місяць щороку з червня по вересень включно. Нематод виділяли, фіксували та визначали за загальноприйнятими методиками (Кирьянова, Кралль, 1971; Деккер, 1972; Метлицкий, 1978; Сігарьова, 1986). Підраховували кількість нематод в 100 см³ ґрунту.

З метою встановленняя статусу домінування видів скористалися коефіцієнтом постійності виду Кассагнау (СС) (Cassagnau, 1961). Подібність видового складу визначали за індексом  Жaккарта (Jaccard, 1912).

Шкідливість фітонематод на сіянцях сосни звичайної визначали з допомогою кореляційно-регресійного аналізу (Доспехов, 1995).

 Для визначення протинематодної ефективності протруйників насіння сосни звичайної скористалися формулою ,

де Pf – післязбиральна чисельність паразита в ґрунті;

     Pi – передпосівна чисельність паразита в ґрунті.

Розділ 3. Видовий склад та структура комплексу фітонематод у

тимчасових лісових розсадниках

Загальний список виявлених нематод складається із 49 видів, які належать до 44 родів, 22 родин та 5 рядів.

Найбільш повно представлений ряд Tylenchida, що включає 19 видів       (39 %) фітонематод. Саме до нього належить більшість шкідливих видів фітогельмінтів та мікогельмінтів. Велика кількість видів також належить до ряду Rhabditida (15 видів, або 31 %). Значно меншою кількістю видів представлений ряд Dorylaimida (9, або 18 %), а такі ряди, як Araeolaimida та Enoplida, мають по 3 види (6 %) (рис. 1).

Рис. 1. Таксономічний склад фітонематод, виявлених у ризосфері      

             сіянців сосни звичайної (розсадники Центрального Полісся,

             2004 − 2006 рр.)      

За екотрофічними групами нематоди розподіляються у такому співвідношенні: фітогельмінти (паразитичні види) – 6 (12,2 %); мікогельмінти – 12 (24,5 %); сапробіонти – 31 (63,3 %), тобто як 1:2:5. Отже, найменшою кількістю видів представлена група фітогельмінтів, мікогельмінтів вдвічі більше, а сапробіонти перевищують кількість видів фітогельмінтів у 5 разів та мікогельмінтів – у 2,5 раза.