Оліфірович В.О. Підвищення продуктивності багаторічних бобово-злакових травостоїв в південній частині Лісостепу Західного

Короткий зміст

Розділ 1. Значення та шляхи підвищення продуктивності багаторічних кормових угідь на схилових землях і покращання старосіяних травостоїв (огляд літератури).

У розділі висвітлено значення та показані можливі шляхи створення високопродуктивних багаторічних травостоїв. Також обґрунтовано необхідність вивчення такого малопоширеного в умовах південної частини Лісостепу західного виду багаторічних бобових трав, як лядвенець рогатий та бобово-злакових травосумішок з його участю. Обґрунтовано можливість застосування маловитратних технологічних прийомів підвищення продуктивності існуючих старосіяних травостоїв. Показані невирішені для умов південної частини Лісостепу західного питання із зазначеної проблеми та обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи.

Розділ 2. Умови та методика проведення досліджень

Дослідження проводились в Буковинському інституті АПВ та Державному підприємстві дослідне господарство  „Центральне” Буковинського інституту АПВ.

Виходячи із завдань досліджень, в 2001–2005 рр. проведено три польових  досліди.

Дослід перший – „Продуктивність і якість агрофітоценозів залежно від компонентного складу травосумішок та умов вирощування, сформованих на ріллі  схилових земель” – проводили в 2001–2005 рр. Травостій створено у 2001 р. весняним посівом травосумішок під покрив озимого жита на зелений корм з нормою висіву 100 кг/га. В досліді вивчалися чотири травосумішки: конюшина лучна, 15 кг/га + тимофіївка лучна, 6 кг/га; люцерна посівна,         15 кг/га + тимофіївка лучна,  6 кг/га; лядвенець рогатий, 8,5 кг/га + люцерна посівна, 5,5 кг/га + тимофіївка лучна, 6 кг/га; лядвенець рогатий, 12 кг/га + тимофіївка лучна, 6 кг/га. Дослідження на цих травосумішках проводили без удобрення та при щорічному внесенні N₃₀Р₃₀К₃₀ (починаючи з першого року використання травостоїв).

Дослід другий – „Вивчити оптимальне співвідношення бобових компонентів в травосумішці: конюшина лучна + люцерна посівна + лядвенець рогатий + тимофіївка лучна” – проводили в 2001–2004 рр. Травостій створено в 2001 р. весняним посівом травосумішок під покрив озимого жита на зелений корм з нормою висіву 100 кг/га. В досліді вивчали шість травосумішок: лядвенець рогатий, 12 кг/га + тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 8 кг/га + люцерна посівна, 3,5 кг/га + конюшина лучна, 3 кг/га + тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 7 кг/га + люцерна посівна, 5 кг/га + конюшина лучна, 3 кг/га + тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 6 кг/га + люцерна посівна,        6,5 кг/га + конюшина лучна, 3 кг/га + тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 4,5 кг/га + люцерна посівна, 8 кг/га + конюшина лучна,  4,5 кг/га + тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 7,5 кг/га + люцерна посівна,  6,5 кг/га  + тимофіївка лучна, 5 кг/га. Цей дослід проводили без удобрення.

Досліди 1 та 2 закладалися на схилі південно-західної експозиції крутизною 5-7^о. Попередником була кукурудза на зелений корм, після якої висівали озиме жито з підсівом багаторічних трав. Ґрунт дослідних ділянок – сірий лісовий важкосуглинковий середньозмитий. Вміст гумусу в орному шарі становив 1,55 %; рухомого фосфору (за Кірсановим) – 7,1 мг/100 г ґрунту і обмінного калію (за Масловою) – 10,3 мг/100 г ґрунту; рН сольової витяжки – 5,1-5,3.

Дослід третій – „Ефективність всівання лядвенцю рогатого і тимофіївки лучної в старосіяний злаковий травостій” – проводили в 2001–2003 рр. В досліді вивчалися чотири варіанти без дискування дернини і чотири варіанти з обробітком її легкою дисковою бороною: старосіяний травостій без всівання трав (контроль); всівання лядвенцю рогатого, 10 кг/га; всівання тимофіївки лучної, 8 кг/га; всівання лядвенцю рогатого, 8 кг/га + тимофіївки лучної, 5 кг/га.

Дослід 3 закладався на старосіяному посіві (1996 р.) костриці лучної на рівнинній ділянці. Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем лучний опідзолений важкосуглинковий. Вміст гумусу становив 3,91%; рухомого фосфору (за Кірсановим)  – 11 мг/100 г грунту і обмінного калію (за Масловою) – 19,5 мг/100 г грунту;  рН сольової витяжки – 6,0-6,2.   

За час проведення досліджень сприятливим був 2001 р., в якому випало 769 мм опадів, при нормі 667 мм. Сприятливим також був 2002 р., коли відбулося дуже раннє (6 березня) відновлення вегетації багаторічних трав, кількість опадів становила 706 мм за рік з досить рівномірним розподілом їх на протязі вегетаційного періоду. Сприятливим був 2005 р., коли випало 779 мм, але розподіл опадів був нерівномірний. Несприятливим був 2003 р. з пізньою, холодною і сухою весною, а кількість опадів становила 547 мм за рік. Меншою за норму була кількість опадів в 2004 р. – 596 мм, що відповідно позначилось на урожайності багаторічних трав.

В усіх трьох дослідах проводили укісне використання травостоїв. Площа посівної ділянки – 70 м², облікової ділянки – 20 м². Досліди закладені в чотириразовій повторності. Облік урожаю, його ботанічного складу та інші спостереження проводили за методиками ВНДІ кормів (1971) та Інституту кормів УААН (1994). Аналізи хімічного складу корму та агрохімічні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками. Математичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу  (Б.А. Доспєхов, 1985). Економічну ефективність результатів досліджень – за методикою ВНДІ кормів (1985). Енергетичну оцінку їх – за методикою О.К. Медведовського, П.І. Іваненко (1988).

Розділ 3. Формування агрофітоценозів залежно від видового складу багаторічних трав, удобрення та способу посіву

Густота і ботанічний склад травостоїв залежно від складу травосумішок та удобрення (дослід 1).  Найбільшу густоту бобового компонента сформували травосумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною (333 рослини/м² лядвенцю рогатого перед уходом в зиму) та лядвенцю рогатого з люцерною посівною і тимофіївкою лучною (332 рослини/м² лядвенцю рогатого  і 44 рослини/м² люцерни посівної). Низькою (53 рослини/м² конюшини лучної) була густота бобового компоненту в травосумішці конюшини лучної з тимофіївкою лучною. Невисокою була густота рослин люцерни посівної в травосумішці люцерни посівної з тимофіївкою лучною – 92 рослини/м² перед  уходом в зиму, що пояснюється менш сприятливими (рН 5,1-5,3) ґрунтовими умовами для цього бобового компоненту.

В подальшому густота пагонів багаторічних бобових трав формувалась залежно від гідротермічних умов по укосах та  роках використання.

Найвищу густоту багаторічних бобових трав мали травосумішки з участю лядвенцю рогатого (196-493 пагони/м²). Густота люцерни посівної протягом чотирьох років дослідження була невисокою (30-94 пагони/м²), а конюшина лучна повністю випала після першого року використання травостоїв. Внесення добрив (N₃₀Р₃₀К₃₀ щорічно) на усіх чотирьох травосумішках сприяло незначному збільшенню кількості пагонів тимофіївки лучної. 

Від  підбору багаторічних бобових трав у травосумішках в першу чергу також залежав  ботанічний склад травостоїв. Найвищий вміст бобового компоненту на протязі чотирьох років використання був у травосумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною. Зокрема, тільки в першому укосі 2004 р. вміст лядвенцю рогатого становив 47,6%. В усіх решта укосах на протязі чотирьох років використання частка лядвенцю становила понад 50%. Лядвенець рогатий був домінуючим компонентом також  у травосумішці лядвенцю рогатого, люцерни посівної і тимофіївки лучної. Слід відмітити, що в цій травосумішці вміст люцерни посівної був незначним – 5%. Також ці дві травосумішки характеризувалися найменшим вмістом різнотрав’я на протязі усіх чотирьох років використання травостоїв.

У травосумішці конюшини лучної з тимофіївкою лучною високий вміст бобового компоненту був тільки у першому і другому укосах першого року використання. Надалі, через недовговічність та ураження хворобами конюшина лучна повністю випала з травостою.