Волощук І.С. Продуктивність конюшини гібридної залежно від агротехнічних прийомів вирощування в умовах західного Лісостепу

Короткий зміст

ЗНАЧЕННЯ БОБОВИХ ТРАВ У СТВОРЕННІ МІЦНОЇ КОРМОВОЇ БАЗИ, ЗБІЛЬШЕННІ виробництва КОРМОВОГО БІЛКА

(огляд наукової літератури)

Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів із питань підбору агрофітоценозів конюшини гібридної з однорічними культурами, способів сівби, норм висіву, мінерального живлення та інокуляції насіння. Визначено актуальні, недостатньо розроблені питання із зазначеної проблеми та обґрунтовано вибір теми дисертації.

Умови та методика проведення досліджень

Польові та лабораторні дослідження проведено в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН у 2000-2003 рр.

Предмет досліджень – сорт конюшини гібридної (Trifolium hybridum L., екологічний тип Tistulosum Cilib) Придністровська.

Ґрунт на дослідних ділянках – сірий опідзолений крупнопилувато-легкосуглинковий. Орний шар характеризується такими агрохімічними показниками: рН сольової витяжки – 4,7, вміст гумусу (за Тюріним) – 1,9%, ступінь насиченості ґрунту основами – 89,2%, гідролітична кислотність – 2,9 мг-екв. на 100 г ґрунту, сума увібраних основ – 5,4 мг-екв. на 100 г ґрунту, рухомий фосфор (за Кірсановим) - 98 мг/кг, обмінний калій (за Чириковим) - 87 мг/кг, легкогідролізований азот (за Корнфільдом) - 90 мг/кг ґрунту.

Метеорологічні умови в роки досліджень були характерними для зони західного Лісостепу і відповідали середнім багаторічним, за винятком дещо вологішого 2001 р., який спричинив підвищення врожаю зеленої маси і зниження насіннєвої продуктивності конюшини гібридної. Екстремальних умов не було.

Програма досліджень реалізовувалася шляхом проведення трьох тимчасових польових дослідів у 2000-2002 рр., виробничої перевірки у 2003 рр. та впровадження у виробництво у 2004 р.

Експериментальну роботу проведено польовим і лабораторним методами. Польові досліди закладали за загальноприйнятою методикою. Загальна площа дослідної ділянки - 56 м², облікова - 50 м². Розміщення варіантів – рендомізоване, повторення – 4 разове.

Насіння конюшини гібридної протруювали препаратом вітавакс 200 ФФ, в.с.к. – 2,0 кг/т, суспензія препарату 5-10 л води на одну тонну насіння. Мікроелементи вносили позакоренево: Мо (молібден) - у формі молібденовокислого амонію (0,4 кг/га в фазі початку цвітіння), В (бор) - у формі борної кислоти в дозі 2,0 кг/га в фазі початку цвітіння. При забур’яненості посіву однорічними дводольними бур’янами обробку проводили гербіцидом базагран, в.р. у дозі 3,0-6,0 л/га в період від весняного відростання до початку стеблоутворення при висоті 10-15 см. Посіви, пошкоджені стебловим довгоносиком чи іншими шкідниками, обробляли інсектицидом базудин 600 EW, 60% в.е. – 0,5-0,75 л/га в період вегетації. Мінеральні добрива вносили у формі гранульованого суперфосфату (19,5% д. р.) та калійної солі (40% д. р.). Сівбу проводили трав’яною сівалкою, збирання – комбайном "Сампо-500". Доведення насіння до посівних кондицій проводили на лабораторних петкусах і трієрах. Дані врожаю обробляли методом дисперсійного аналізу. Продуктивність кожного варіанта визначали шляхом скошування і зважування зеленої маси та зерна з облікової площі. Фенологічні спостереження проводили на всіх варіантах досліду із визначенням дат фаз вегетації конюшини гібридної: сходів, відростання, стеблування, галуження, бутонізації, цвітіння, дозрівання, повної стиглості. Облік насіння проводили шляхом обмолоту кожної ділянки з наступним зважуванням, а облік зеленої маси з перерахунком на сіно – відповідно до коефіцієнта усушки. Зразки відбирали з чотирьох ділянок по 0,25 м², які висушували на повітрі до постійної маси. Густоту травостою визначали підрахунками кількості пагонів, структуру урожаю – шляхом поділу куща на фракції: листкові пластинки, стебла, головки. Якість насіння визначали за Державним стандартом України "Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості" (ДСТУ 2240-93 к.).

Проведено повний зоотехнічний аналіз корму: вміст абсолютно сухої речовини визначали за методикою ВІК (1971), загальний азот – за К’єльдалем, білковий азот – за Берштейном іонселективним методом, вуглеводи – за Бертраном, жир – методом обезжиреного залишку, клітковину – за Геннебергом-Штоманом, золу – сухим озоленням, фосфор – на фотоколориметрі, калій, натрій – на полум’яному фотометрі, кальцій, магній – комплексометричним методом. Вміст кормових та енергетичних кормових одиниць визначали на підставі одержаних аналізів із використанням відповідних коефіцієнтів для переведення перетравних поживних речовин і їх енергетичних еквівалентів у кормові одиниці за Томме М.Ф.

Енергетичну ефективність визначали за методичними рекомендаціями О.К. Медведовського, П.І. Іваненко, економічну – за "Методикой определения экономической эффективности в сельском хозяйстве" (1986).