Нероба В.М. Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від їх складу і удобрення на чорноземі опідзоленому правобережного Лісостепу

Короткий зміст

РОЗДІЛ 1

БОБОВО-ЗЛАКОВІ ТРАВОСУМІШКИ –ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК СТВОРЕННЯ МІЦНОЇ  МАЛОЕНЕРГОЄМНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНО ЕФЕКТИВНОЇ КОРМОВОЇ БАЗИ

(аналітичний огляд)

           Проаналізовані дані літературних джерел, що стосуються вирощування  бобово-злакових травосумішок і ролі у створенні міцної , економічно ефективної кормової бази. Показано, які проблеми існують у цій ділянці кормовиробництва та обгрунтовано вибір теми дисертаційної роботи.

РОЗДІЛ 2

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Погодно-кліматичні та грунтові умови проведення досліджень

          Дослідження проводились в 1990-1992 та 1997-1999рр. в КСП “Дружба” с.Грушів Миронівського району Київської області.Територія господарства  розташована в Лісостепу на правому водороздільному плато між ріками Дніпром і Росавою.Грунт – чорнозем опідзолений крупнопилувато-середньосуглинковий.

Орний шар грунту(0-35 см) має таку характеристику: вміст гумусу- 3,1%, гідролітична кислотність – 2,2-2,8 мг-екв на 100 г грунту,рН  сольове –5,9-6,8, вміст калію- 5,7-5,8 мг на 100 г грунту.

           Клімат у районі проведення досліджень помірно-континентальний.

Середньодобова (річна) температура повитря в 1990,1991 і 1992рр.була відповідно  на 2,0; 0,8 і 1,1 С вищою за норму(+7,2 С).Найвологішим був 1990р., коли опадів випало 649,3 мм при нормі 509 мм; у 1991 та 1992 рр.опадів аипало близько норми, або відповідно 103,5 і 96,8%.

2.2. Програма і методика проведення досліджень

               Дослідження проводили за схемою, наведеною в табл.1.дози мінеральних добрив розраховували виходячи з запланованої врожайності (100 ц/га абсолютно сухої маси).При розрахунках винесення NPK урожаєм враховували коефіцієнти використання поживних речовин з грунту і мінеральних добрив.Розрахункова доза добрив склада N142P120K180.

          Посівна площа ділянки дорівнювала 42м2, облікова –26 м2, повторність-  чотириразова.Дослідження проводилися згідно з існуючими методиками. Спостереження за сходами та динамікою щільності(густоти) травостою велися на виділених для цього ділянках площею 0,5 м2 для кожного варіанту досліду, де підраховували кількість рослин та відмічали настання фенологічних фаз.Динаміку лінійного росту визначали на 30-й, 40-й і 50-й дні вегетації та перед початком обліку урожаю шляхом замірювання висоти 20 рослин кожного виду по діагоналі ділянки.

                                                                                                                             Таблиця 1

Схема досліду

Варіанти        Склад травосумішок            Удобрення    

1          Люцерна посівна      Контроль(без добрив) P120K180  

 2         Люцерна посівна+ тимофіївка лучна       Контроль(без добрив) P120K180 N142P120K180          

 3         Люцерна посівка+пажитниця багаторічна         Контроль(без добрив) P120K180 N142P120K180           

 4         Люцерна посівна+ костриця лучна          Контроль(без добрив) P120K180 N142P120K180          

 5         Люцерна посівна+костриця східна          Контроль(без добрив) P120K180 N142P120K180          

 6         Люцерна посівна+ грястиця збірна          Контроль(без добрив) P120K180 N142P120K180          

 7         Люцерна посівна+ стоколос безостий     Контроль (без добрив)  P120K180 N142P120K180        

 8         Люцерна посівна+ очеретянка звичайна Контроль(без добрив) P120K180 N142P120K180          

           Вміст азоту, що легко гідролізується, а також рухомих формфосфору і калію визначали у шарі грунту товщиною0-30 см.Зразки грунту відбиралися перед початком сівби та обліку урожаю.Вміст азоту визначали за методом Тюріна і Кононової, рухомих сполук фосфору- за Чиріковим, калію – на полуменевому фотометрі.Динаміку накопичення зеленої маси та сухої речовини визначали, відбираючи з ділянок площею 1 м2 на двох несумісних повтореннях варіантів пробні снопи, з яких виділяли компоненти сумішок.Вміст сухої речовини визначали шляхом висушування проб рослин до постійної ваги.

           Облік кореневих та поживних залишків проводили у шарі грунту товщиною 0-30 см після збирання врожаю.Після  відмивання коріння на ситах з діаметром отворів 1 мм, висушування та зважування їх визначали вміст азоту, фосфору і калію в абсолютно сухій речовині.

           Симбіотичну активність люцерни встановлювали методом порівняння кількості фіксованого нею азоту з відповідним показником стоколосу безостового(за тривалістю вегетаційного періоду та проходженням фаз розвитку він близкий до люцерни).

           Облік урожаю проводили шляхом зважування зеленої маси після суцільного збирання  та визначення вмісту сухої речовини.Структуру врожаю визначали за пробами, які відбиралися при двох несумісних повтореннях кожного варіанту досліду.Ботанічний склад сумішок визначали при аналізі структури урожаю.

           Біохімічний аналіз кормів здійснювали на інфрачервоному аналізаторі в лабораторії масових аналізів Інституту землеробства УААН.Дані хімічного аналізу перераховували в кормові одиниці та перетравний протеїн..

           Енергетичну оцінку культур і технологій їх вирощуванння проводили з використанням еквіваленкту шляхом визначення затраченої частини енергії та прибуткової її  частини, одержаної з продукцією.У витратній частині визначали затрачену енергію на одиницю площі та на одиницю отриманої продукції, у прибутковій частині на основі даних продуктивності та хімічного складу корму розраховували вихід валової та обмінної енергії.

           Математичний аналіз результатів досліджень проводили дисперсійним та кореляційно-регресивним методами за Б.А.Доспєховим.

2.3. Агротехніка вирощування багаторічних травосумішок

        Досліди закладали у кормовій сівозміні КСП “Дружба” Миронівського району Київської області.Трави висівали 25 липня 1989 року зерно-трав'яною сівалкою. Спосіб посіву –вузькорядний.Попередник – озиме жито на зелений корм.Після  збирання пшениці проводили дискування з наступною оранкою на глибину 20-22см. та боронуванням.У день сівби трав здійснювали поверхневий передпосівний обробіток грунту, після чого грунт прикочували кільчато-шпоровими котками.

           Висівали районовані сорти трав – люцерну сорту Ярославна, а також злакові трави селекції Київської станції луківництва Інституту землеробства УААН.

           Норма висіву люцерни в чистому посіві склада 20 кг на 1 га схожого насіння, а всумішках зі злаковими травами-14 кг.Норма висіву насіння злаків становила: тимофіївки лучної- 7 кг на 1 га, пажитниці багаторічної – 12, костриці лучної- 12, костриці східної-12, глястиці збірної-8, стоколосу безостого-10 і очеретянки звичайної-8 кг на 1га схожого насіння, тобто 70 % норми висіву в чистому посіві.На початку вересня з метою боротьби з бур'янами провели підкошування посівів.Щорічно проводили два укоси трав у фазу утворення суцвіть –початку цвітіння.

РОЗДІЛ 3

ВОДНИЙ І ПОЖИВНИЙ РЕЖИМИ ГРУНТУ

           Спостереження за вологістю грунту в період вегетації трав показали, що протягом усіх років досліджень вологість орного та підорного шарів грунту на початку інтенсивного росту рослин перебувала в оптимальних межах(18,3-25,6% абсолютно сухої наважки при вологості капілярів 17,8% та найменшій вологоємності грунту дослідних ділянок 26,7% сухої наважки).

           В інші періоди вегетації вологість грунту значною мірою залежала від атмосферних опадів.У вологому 1990р.протягом всього періоду вегетації вологість грунту перебувала в оптимальних межах, за винятком третьої декади серпня, коли опадів випало значно менше норми. В той же час у у посушливому  1992 р., коли кількість опадів за вегетацію була меншою від норми(81,6%), вона часто була нижчою за оптимальні показники, особливо у другій половині періоду вегетації (16,2-17,01% сухої наважки).У 1991 році показники вологості грунту займали проміжне положення між показниками 1990 і 1992 рр.

           Погодні умови та ріст і розвиток люцерни істотно впливали на поживний режим грунту.Ці фактори суттєво впливали на азотний режим грунту і значно менше на забезпеченість його рухомим фосфором і калієм.

           Найвищий вміст рухомого азоту в грунті було відмічено на ділянках злаково- бобових сумішок, що мали найменшу врожайність, а на ділянках, що мали приблизно однакову продуктивність ці показники були близькими до показників дослідів з вирощування сумішок люцерни і злакових трав.

           Травосумішки мало впливали на вміст рухомого фосфору у грунті, тоді як кількість калію зі збільшенням їх урожайності зменшувалась.