Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератів / СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ НАУКИ / Кормовиробництво і луківництво
Назва: | |
Альтернативное Название: | Малинка Л.В. Производительность низинных лугов Полесья Украины в зависимости от сроков подсев многолетних бобовых трав |
Тип: | Автореферат |
Короткий зміст: | РОЗДІЛ 1. ПОВЕРХНЕВЕ ПОЛІПШЕННЯ ЛУЧНИХ УГІДЬ ШЛЯХОМ ЗБАГАЧЕННЯ ЇХ ТРАВОСТОЇВ БАГАТОРІЧНИМИ БОБОВИМИ ТРАВАМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) Наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів з вивчення значення та основні шляхи підвищення ефективності застосування у луківництві симбіотичного азоту багаторічних бобових трав, а також ефективність збагачення лучних ценозів бобовими компонентами шляхом підсівання їх з частковим порушенням чи без порушення дернини. Обгрунтовано необхідність вивчення й розробки заходів подовження продуктивного довголіття бобово-злакових ценозів шляхом підсівання у дернину із заміною за роками користування бобових компонентів та оптимізації агротехнічних строків проведення цього заходу.
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТІВ, УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ Дослідження нами проведено у двох польових дослідах протягом 1997-2004 рр. на типових для київського Полісся низинних луках у СТОВ “Київ” Макарівського району Київської області. Грунти дослідних ділянок дернові, які сформовані на давньоалювіальних відкладах. Грунт досліду 1 з вивчення заходів подовження продуктивного довголіття бобово-злакових травостоїв – супіщаний, містить у 0-40-см шарі гумусу 1,58-1,67%, рухомого фосфору – 10,6, і обмінного калію – 7-11 мг на 100 г грунту, рН (сол.) - 5,6-6,1 (табл. 1). Грунт досліду 2 з вивчення строків підсівання у дернину старосіяного злакового травостою конюшини лучної – легкосуглинковий, який характеризується більшим вмістом гумусу та меншою кислотністю водного розчину (табл. 2). Дослід 1, що використаний в дисертаційній роботі, закладено лабораторією луківництва Інституту землеробства УААН у 1997 році та включений в аспірантську робочу програму для більш поглибленого опрацювання, аналізу відібраних зразків, узагальненнтя попередніх даних та полальшого проведення експериментальних досліджень. Для залуження і підсівання у досліді 1 використовували сорти видів багаторічних трав з нормою висіву насіння: тимофіївка лучна Козаровицька – 6 кг/га, костриця лучна Козаровицька – 8, стоколос безостий Козаровицький –10, конюшина лучна Кумач – 10, конюшина повзуча Гігант білий –4, лядвенець рогатий Монастирецький – 4, люцерна посівна Ярославна – 10 кг/га. В досліді 2 використана конюшина лучна сорту Маруся, висівалась з нормою 10 кг/га. Режим використання в обох дослідах триукісний.Підсів бобових трав в обох дослідах здійснювали дисковою навісною дослідною сівалкою СН-16ПМ. Розмір ділянок - 18 м2, облікових - 15 м2. Повторність дослідів чотириразова. Фон добрив – Р60К120.Фосфорні добрива вносили в один строк навесні; калійні - рівними частинами в два строки навесні і після першого укосу; азотні (згідно схеми дослідів) в три строки - рівними частинами під кожний укіс. Скошування травостою проводили косаркою МФ-70, з шириною захвату 1,4 м. Перший укос проводили у фазі бутонізації бобових - колосіння злаків, отави – через 35-45 днів. Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливими для багаторічних бобових трав, за виключенням 2002 і 2003 рр., коли у зв’язку з несприятливими умовами зимівлі та нестачею вологи у другій половині літа частково випали бобові компоненти із травостоїв. Обліки і спостереження у дослідах проводили за загальноприйнятими в луківництві методами: облік урожаю - ваговим методом; вміст сухої речовини - шляхом висушування рослинних зразків у термостаті при температурі 100-105оС; на двох несуміжних повтореннях густоту травостоїв визначали шляхом підрахунку кількості пагонів по видах на 2-х зафіксованих площадках розміром 50х50 см, у двох несуміжних повтореннях; висоту домінуючих компонентів - на 10 рослинах та ботанічний склад урожаю - шляхом розбирання пробних снопів, відібраних під час збирання урожаю масою 0,5; рівень компенсації бобовими травами мінерального азоту симбіотичним та нагромадження останнього надземною масою - за методикою ВІК. У рослинних зразках, відібраних під час збирання врожаю, вміст загального і білкового азоту, сирого жиру, сирої клітковини, сирої золи, перетравність сухої маси корму in vitro, вміст фосфору, кальцію і калію визначали методом інфрачервоної спектрофотометрії з використанням комп’ютерного забезпечення; вміст сирого протеїну і білку – множенням кількості загального і білкового азоту на перевідний коефіцієнт 6,25, кількість безазотистих екстрактивних речовин – відніманням від 100% вмісту сирих протеїну, золи, жиру, клітковини; магнію та мікроелементів (міді, цинку, марганцю, заліза) – методом атомно-абсорбційної спектрометрії. Вміст валової і обмінної енергії, кормових одиниць, перетравного протеїну в кормовій одиниці, протеїнове відношення визначали розрахунковим методом з використанням коефіцієнтів перетравності сухої маси та показників хімічного складу корму за В.В.Поповим. Вміст у грунті гумусу визначали за Тюріним, гідролізного азоту – за Корнфілдом, рухомого фосфору і обмінного калію – за Кірсановим, рН (сол.) – за Алямовським. Радіаційне забруднення цезієм-137 грунту та надземної маси лучних травостоїв визначали на гамаспектрометрі АМА-03 Ф4. Математичну обробку одержаних результатів у дослідах проводили з використанням дисперсійного, регресійного і кореляційного аналізів та методу варіаційної статистики за Доспєховим. Для регресійного аналізу використовували квадратичне рівняння другого ступеня, яке має такий загальний вигляд y = ах2 + вх + с, де у - оціночний критерій, х – параметри досліджуваного фактора, а, в, с, - визначені коефіцієнти. Економічну та енергетичну оцінку досліджуваних заходів проводили за методиками ВІК, ВІМ та Інституту кормів УААН.
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛУЧНИХ ТРАВОСТОЇВ ЗА РІЗНИХ СТРОКІВ ПІДСІВАННЯ В НИХ БАГАТОРІЧНИХ БОБОВИХ ТРАВ Аналіз проведених досліджень протягом 1997-2003 рр. показав, що при включенні багаторічних бобових трав до травосумішок з наступним підсіванням до них бобових компонентів формувалися ценози із щільністю на 1м2 2700-3450 пагонів, у тому числі бобових трав – 350-967 пагонів та середнім вмістом їх в урожаї 18-34%. Загальна кількість бобових збільшувалась на 6-16% при підсіванні їх у дернину вихідних бобово-злакових травостоїв на 2-му чи 3-му роках користування і, особливо із заміною їх за роками користування (табл. 1). На вихідному лучноконюшино-злаковому травостої кількість бобових трав у перші два роки становила 32-37%, після випадання конюшини лучної зменшувалась до 7-8%, а після підсівання одного з бобових компонентів збільшувалась до 20-33%. В найбільшій мірі збільшення вмісту бобових компонентів відзначається при заміні їх за роками користування. На вихідному люцерно-злаковому травостої вміст люцерни посівної у перші роки становив 12-18%, а при підсіванні інших видів бобових і, особливо як і на лучноконюшино-злаковому травостої із заміною бобових компонентів за роками При підсіванні конюшини лучної у старосіяний злаковий травостій формувались ценози із середньою щільністю 5000-5500 пагонів/м2 та кількістю бобового компоненту на рівні 450-1200 пагонів/м2 та середнім вмістом їх в урожаї 17-36% (Рис. 1).
Найбільша кількість бобового компонента в травостоях була за ранньовесняного строку підсівання по таломерзлому грунту, а також за підзимного, який проводили при настанні стійкого похолодання і весняного – через 20 днів, після ранньовесняного, і найменша – за літнього, після 2-го укосу. |