Мазуркевич А.О. Елементи енергозберігаючої технології вирощування насіння цибулі ріпчастої в умовах південної зони України

Короткий зміст

Сучасний стан виробництва, перспективи поліпшення елементів технології вирощування насіння цибулі ріпчастої Allium cepa L.

 Представлено аналіз сучасного стану та результатів попередніх досліджень з питань біології, морфології, селекції та насінництва цибулі ріпчастої, виявлено досі недостатньо вивчені елементи насінництва і обґрунтовано необхідність проведення нових досліджень у цьому напрямку.

Методика, матеріал та умови проведення досліджень

Експериментальну роботу виконано на Кримській дослідній станції Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН в 2000-2004 рр. у відповідності з тематикою наукових досліджень.

Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем південний малогумусний  карбонатний важкосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі – 2,7-3,5%, рН сольове – 7,0-7,5. Клімат регіону дослідження – континентальний, з недостатнім зволоженням і частими суховіями. Тривалість періоду з температурою повітря вище 10⁰С становить 180-200 днів.  Літо жарке з середньою температурою повітря у липні 24-29 ⁰С. Максимальна температура може сягати 35-39⁰С. Коефіцієнт зволоження складає 0,40-0,59, щорічна кількість опадів – 450-500 мм. Погодні умови за роки проведення досліджень досить різнилися, що дало можливість отримати об’єктивні дані і достовірні результати. Основні посіви розміщували в зрошуваній сівозміні. Технологія вирощування цибулі ріпчастої – рекомендована для південної зони.

Об’єктом досліджень була солодка цибуля ріпчаста (Allium cepa L.) сорту Ялтинська місцева. У дослідах вивчали розсадний і безрозсадний способи вирощування маточників року та строки їх садіння за різних густот. 

Дослідження проведено згідно із загальноприйнятими методиками  Г. Л. Бондаренко (1979),  Б.А. Доспєхов (1985), В.Ф. Белик (1992), В.Ф. Белик, „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001). Ідентифікацію і контроль здійснювали за основними апробаційними ознаками у відповідності з “Руководством по апробации овощных культур и кормовых корнеплодов” (1982). Насіннєвий матеріал оцінювали за галузевим стандартом ДСТУ 2240-93 „ Насіння сільськогосподарських культур сортові та посівні якості”. Площа облікової ділянки 20 м² (посівної 25 м²). Повторність дослідів чотириразова. Протягом вегетаційного періоду проводили спостереження, обліки та аналізи: метеорологічні – з обліком температури повітря, ґрунту, кількості опадів; фенологічні – відмічали дати сівби, садіння, з’явлення сходів, першого, другого, третього справжніх листків, початок формування цибулини. Облік густоти розміщення проводили, підраховуючи кількість рослин на 1 м² у шести місцях кожної повторності. Біохімічні аналізи – визначення вмісту сухої речовини за гравіметричним методом, цукру за фероцианидним методом, аскорбінової кислоти за колоріметричним методом по реакції 3,2,6 діхлорфеноліндофенолом – виконували в лабораторії аналітичних вимірювань Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Економічну ефективність розраховували, виходячи із вартості насіння з кожного варіанту за фактичними затратами праці та коштів. Біоенергетичну оцінку розраховували  за методикою О. С. Болотского (2001). Адаптивні параметри сортів і елементів технології визначали згідно з статистичними моделям О.В. Кільчевського і Л.В Хотильової (1985).

У дослідах сівбу насіння проводили в першій декаді березня за розсадного та першій декаді квітня – безрозсадного способу. Розсаду вирощували у плівкових теплицях без обігріву.  Садіння  розсади проводили у віці 55-60 днів у відкритий грунт на початку першої декади травня за густотами 200, 300, 400 і 500 тис.шт./га. У варіантах за безрозсадного вирощування норма висіву насіння складала 10 кг/га. Густоту формували у фазі 3-4 справжніх листків згідно з схемою досліду. Маточники висаджували восени (третя декада жовтня) і весною (третя декада лютого-перша декада березня) за густотами 100, 150, 200, 300, 400 і 500 тис. шт./га. Під час проведення дослідів технологічні заходи щодо застосування добрив, використання засобів захисту рослин та зрошення були загальноприйнятими.