Щербина С.О. Енергозберігаючі елементи технології вирощування насіння редьки лобо в умовах лісостепу України

Короткий зміст

Біологічні особливості редьки лобо та

технологічні елементи вирощування її насіння

Наведено огляд публікацій стосовно біологічних особливостей редьки лобо, а також різних елементів технології вирощування її насіння. Виявлено недостатньо вивчені елементи технології насінництва і на їх основі розроблено і обґрунтовано програму досліджень за темою дисертації.

Методика і умови проведення досліджень

Агрометеорологічні умови проведення дослідів. Робота проводилася в Інституті овочівництва і баштанництва УААН у 2001 – 2004 рр. Клімат регіону проведення дослідів характеризується як помірно континентальний. Метеорологічні умови у 2002 і 2004 році сприяли формуванню високої урожайності коренеплодів і насіння. 2003 рік видався сприятливим для отримання посівного матеріалу і незадовільним для вирощування маточників.

Едафічні умови проведення дослідів. Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем типовий малогумусний важкосуглинковий на лесовидному суглинку.

Програма, схема дослідів і методика проведення досліджень. У дослідах вивчали способи підготовки ґрунту при вирощуванні маточників редьки лобо у повторній культурі; вплив строку сівби на вихід маточників, їх збереженість в зимовий період і продуктивність рослин другого року; вплив густоти вирощування рослин на урожайність та вихід маточника; способи зберігання коренеплодів, а також їх вплив на приживлюваність маточників, продуктивність насіннєвих рослин, якість отриманого насіння; густоту висадки маточних коренеплодів. У польових дослідах площа облікових ділянок - 10 м², повторність чотириразова, при проведенні науково-дослідної роботи по зберіганню повторність - п’ятиразова, маса коренеплодів у обліковому зразку - 10 кг. В роботі було використано середньостиглий сорт редьки лобо Лебідка, сортотипу сін-лімен. При проведенні досліджень користувалися загальноприйнятими методиками: ”Методики полевого опыта” Б.А. Доспехова (1985), “Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві” Г.Л. Бондаренко, К.І. Яковенко (2001), статистичний аналіз даних за В.Г. Вольфом (1966).

У дослідах на рослинах першого і другого року вирощування проводили фенологічні і біометричні спостереження. Сівбу насіння і формування густоти рослин проводили згідно схеми досліду, апробацію посівів – за вимогами “Інструкції з апробації насінницьких посівів…” (2002). Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом, об’ємну масу ґрунту – методом ріжучого кільця, облік забур’яненості посівів проводили на фіксованих ділянках, визначаючи кількість і видовий склад бур’янів. Облік урожаю коренеплодів проводили поділяночно, відбираючи маточні і товарні коренеплоди. Під час зберігання маточних коренеплодів простежували динаміку відростання гички на рослинах залежно від способу зберігання; при знятті зі зберігання визначали природне зменшення маси, втрати від хвороб і в’янення, кількість коренеплодів придатних до насінництва. Перед закладанням на зберігання і після нього у коренеплодах визначали вміст сухої речовини, загального цукру, вітаміну С. Для порівняння результатів проводили перерахунок вмісту речовин в кінці зберігання з поправкою на втрату маси. В дослідах з насінниками облік урожаю проводили поділяночно, при цьому визначали якість отриманого насіння згідно ДСТУ - 2240 – 93.

Технологічні умови проведення дослідів. При вирощуванні маточників редьки лобо в якості попередника використовували чистий пар і моркву на ранню продукцію. Підготовку ґрунту, сівбу і формування густоти проводили згідно схеми досліду. Збирали урожай коренеплодів у І-ІІ декаді жовтня. На зберігання закладали здорові, неушкоджені коренеплоди редьки лобо згідно схеми досліду. Попередником насінників були зернові колосові, технологічні прийоми вирощування загальноприйняті для лісостепової зони України. Збирання насіння проводили у два етапи: перший - період масового пожовтіння і підсихання стручків (75%) рослини вирізали, зв’язували у снопи і досушували; другий – обмолот, проводили після повного висихання снопів. Маточники вирощували при зрошенні, насінники – у богарних умовах.

Ріст і розвиток рослин редьки лобо та агрофізичні властивості Ґрунту за різних елементів технології

вирощування

Фенологічні спостереження за розвитком маточників редьки лобо не виявили впливу способів підготовки ґрунту і густоти посіву на проходження рослинами фенофаз. Сівба рослин у І декаді серпня сприяла скороченню періоду від масових сходів рослини до утворення коренеплоду на 4-5 діб порівняно з липневими строками.

Фенологічні спостереження за розвитком насінників редьки лобо виявили, що при зберігання коренеплодів у холодильній камері і в ящиках в умовах сховища після висадки їх у поле уповільнювався розвиток насінників на 3 – 7 діб. Дане явище можна пояснити впливом низьких температур (+1…+2 єС), що спостерігалися при зберіганні маточників в холодильній камері. Це стримувало процес проходження яровизації і після висадки в ґрунт коренеплодам з цих варіантів потрібно було більше часу для завершення третього етапу розвитку. Загущене висаджування коренеплодів навпаки сприяло прискоренню достигання насіння на 4 – 8 діб у результаті прискореного проходження рослинами ІХ – ХІІ етапів періоду розвитку.

 Біометричні спостереження за ростом і розвитком маточників редьки лобо впливу способів підготовки ґрунту на розміри коренеплодів і розетки листя, їх середню масу не виявили. Натомість зі скорочення вегетаційного періоду знижуються як середня маса всієї рослини, так і середня маса коренеплоду. Згідно спостережень на них впливає сума ефективних температур за вегетаційний період рослин, на що вказує тісний кореляційний зв’язок цих показників (r=0,99) (рис. 1). У рослин, отриманих з липневих строків сівби, співвідношення між масою коренеплодів і листя складало 2,5, тоді як при серпневому строці – 1,8. Невисокий коефіцієнт співвідношення свідчить, що в урожаї міститься велика кількість коренеплодів, що не досягли технічної стиглості. Зважаючи на це можна зробити висновок, що мінімальна сума ефективних температур (вище +5 єС), яка необхідна для формування технічно стиглих коренеплодів редьки лобо сорту Лебідка, повинна складати не менше 830 єС.