Новак Ж.М. Заходи поліпшення якості та підвищення врожайності насіння кукурудзи в центральному Лісостепу України

Короткий зміст

СУЧАСНИЙ СТАН І ЗАВДАННЯ ПО ПІДВИЩЕННЮ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ГІБРИДНОГО НАСІННЯ КУКУРУДЗИ (огляд літератури)

Аналіз джерел літератури, в яких висвітлено сучасний стан та проблеми насінництва кукурудзи, підтверджує необхідність заходів зближення термінів цвітіння різних за тривалістю вегетаційного періоду материнських і батьківських форм, зменшення негативного впливу видалення верхнього листя під час кастрації на врожайність гібридного насіння, використання різних схем сівби батьківських компонентів на ділянках гібридизації та визначення оптимальної густоти для певних ліній та гібридів у різних зонах вирощування насіння гібридної кукурудзи.

МЕТОДИКА Й УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи виконана протягом 2002-2005рр. на дослідному полі Уманського державного аграрного університету, розташованому в Маньківському природно-господарському районі Середньодніпровсько-Бузького округу Лісостепової правобережної провінції України.

Ґрунтовий покрив дослідного поля — чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі. В орному шарі міститься: гумусу – 3,3%, рухомих форм фосфору і обмінного калію за Чиріковим – 80-112 мг/кг, лужногідролізованих сполук азоту за Корнфілдом – 80-108 мг/кг ґрунту. Ступінь насичення ґрунту основами знаходиться в межах 81-97%, реакція ґрунтового розчину слабокисла (рН_сол 6,0), гідролітична кислотність — 1,8–2,0 смоль/кг ґрунту.

 У 2001-2002р. спостерігався нерівномірний розподіл опадів по місяцях вегетації (дефіцит вологи в період сівби і цвітіння). Найбільш несприятливими погодними умовами характеризувався 2002-2003р. (нестача опадів з лютого  до вересня і висока температура в період вегетації); 2003-2004р. виявився більш сприятливим ніж попередні  роки досліджень, хоча відрізнявся пониженими температурами повітря на час  сівби та в перші місяці вегетації. Оптимальне поєднання погодних умов було у 2004–2005р.

Протягом 2002–2005рр. вивчали:

1.     Способи зближення термінів цвітіння рослин материнської (лінії Гк 26) та батьківської (лінії Чк 73) форм: сівба їх у різні строки, на різну глибину, з різною густотою вирощування та передпосівна обробка насіння обох компонентів гетерозисних гібридів кукурудзи рістрегулюючими чинниками.

2.     Вплив видалення верхнього листя під час кастрації на урожайність і якість гібридного насіння кукурудзи для материнських форм: інбредної лінії ЦГ 10 і гібрида Мир.

3. Вплив співвідношення між батьківським і материнським компонентами на врожайність і якість гібридного насіння.

4. Відповідність площі живлення певним генотипам кукурудзи.

У дослідженнях застосовували загальноприйняту для даної зони технологію вирощування кукурудзи. Основний обробіток ґрунту включав дискове лущення у два сліди і наступну оранку на глибину 25см. Вирівнювання навесні проводили важкими зубовими боронами в агрегаті з райборінками. Добрива (N₉₀Р₉₀К₉₀): нітроамофоску та аміачну селітру вносили врозкид під передпосівну культивацію. Сівбу проводили в оптимальні для зони строки пунктирним способом з міжряддям 70см. Густоту формували у фазі 3-5 листків. На материнських та батьківських формах проводили три сортових прополювання: у фазах 5-7, 10-12 листків і викидання волотей. Видаляли волоті на фертильних материнських рослинах (при виході з трубки) щоденно впродовж десяти днів. Збирання та облік урожаю проводили в фазу повної стиглості зерна шляхом зважування качанів з усієї облікової площі ділянок з наступним перерахунком на 14%-у вологість за Б.А. Доспєховим  (1985).

Фенологічні спостереження проводили візуально у двох несуміжних повторностях. Відмічали  початок та повну фазу, коли в неї вступило відповідно 10 і 75% рослин. Відмічали дати сівби, появи сходів, 50% волотей, цвітіння волотей і качанів, стиглості зерна: молочну і воскову шляхом розрізання зернівки з середньої частини верхнього качана, а повну стиглість відмічали при появі чорного прошарку на місці прикріплення зернини згідно І.А. Гур’євої, В.К. Рябчуна, П.П. Літуна, В.П. Степанова (2003).

Висоту рослин, прикріплення качанів, площу асиміляційної поверхні листя визначали після фази викидання волотей шляхом проміру 10 типових для даного варіанту рослин у двох несуміжних повторностях. Висоту рослин вимірювали від поверхні ґрунту до верхньої кінцівки волоті. Площу листкової поверхні встановлювали розрахунковим методом, використовуючи параметри довжини та ширини листка за формулою Б.А. Доспєхова (1979).

Вологість зерна кукурудзи, вихід зерна з качана визначали в пробах 10 шт. качанів, які відбирали протягом збирання окремо по кожній обліковій ділянці.

Облік пошкоджень кукурудзяним метеликом, ураження сажками  проводили на дослідних ділянках перед збиранням кукурудзи згідно Н.А. Вилкової, В.Г. Іваненка, А.Н. Фролова (1989).

Варіанти  в досліді розміщували методом рендомізованих блоків, повторень було чотири. Ділянки прополювали від бур’янів одночасно формуючи густоту рослин.