Косенко Н.П. Насіннєва продуктивність цибулі ріпчастої залежно від строків садіння, маси маточних цибулин і площі живлення рослин в умовах південного Степу України

Короткий зміст

Вступ

У розділі викладено актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; мету і завдання досліджень; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; висвітлено особистий внесок здобувача; апробацію результатів дисертації; подано перелік публікацій.

Сучасний стан теорії і практики насінництва цибулі ріпчастої

(огляд літератури)

Представлено аналіз сучасного стану виробництва та результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених з питань біології, морфології та вирощування насіння цибулі ріпчастої в різних ґрунтово-кліматичних умовах. На основі огляду наукової літератури визначено недостатньо вивчені елементи технології вирощування насіння цибулі ріпчастої і обґрунтовано необхідність проведення досліджень у цьому напрямку.

Умови та методика проведення досліджень

Польові досліди та лабораторні дослідження виконували протягом 2000-2005 рр. на дослідному полі та в лабораторії Інституту землеробства південного регіону УААН згідно з “Методикой полевого опыта” (Б.А.Доспехов, 1985), “Методикой полевого опыта в овощеводстве и бахчеводстве” (В.Ф. Белик, Г.Л.Бондаренко, 1979), “Методикою  дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (Г.Л.Бондаренко, К.І.Яковенко, 2001). Під час вивчення основних елементів технології вирощування насіння цибулі ріпчастої користувались Інструкцією з апробації насінницьких посівів овочевих, баштанних культур і кормових коренеплодів та Державними стандартами України – ДСТУ 2240-93, ДСТУ 4138-2002.

Досліди проведено на типовому для південного Степу України темно-каштановому слабкосолонцюватому середньосуглинковому грунті. Потужність гумусового горизонту 45-50 см. За даними обстежень, у шарі ґрунту 0-20 см вміст гумусу складає  2-2,2%, кількість нітратного азоту – 7,9-13,2 мг, рухомого фосфору 75-118 мг, обмінного калію 360-440 мг на 1 кг сухого ґрунту. Реакція грунтового розчину близька до нейтральної або слабко лужна, РН сольової витяжки 7,0-7,4.

Характеристику погодних умов у роки проведення дослідів наведено на підставі "Коротких звітів науково-дослідної роботи групи метеорологічних та агрометеорологічних спостережень" Херсонського обласного центру з гідрометеорології. Погодні умови за основними показниками (температурний режим повітря, кількість опадів та їх розподіл протягом вегетації) істотно відрізнялись за роками проведення досліджень. Найбільш сприятливими вони виявились 2004-2005 рр., загальна кількість опадів за період вегетації рослин становила 352,8 мм, на відміну  від 219,8 і 175,6 мм у 2000-2001 рр. та 2001-2002 рр.

Для вдосконалення технології вирощування насінників цибулі ріпчастої було проведено польові досліди, закладені методом розщеплених ділянок. Ділянки першого порядку - фактор А: строк садіння - мали  загальну площу 378 м² і облікову – 252 м². Ділянки другого порядку - фактор В: маса маточних цибулин - мали загальну площу 189 м², облікову – 126 м². Ділянки  третього порядку – фактор С: площа живлення насіннєвих рослин - мали площу відповідно 63 і 42 м². Повторність досліду шестиразова, загальна площа ділянки – 10,5 м², облікова – 7 м². За двох строків садіння - навесні (ІІ – ІІІ декади березня) та восени (ІІ – ІІІ декади жовтня), досліджували садивний матеріал двох фракцій: дрібні цибулини (50-60 г) та крупні (100-120 г). Третій фактор – вивчення площі живлення насінників -  840 см²; 700 см²; 560 см², що відповідає схемі розміщення рослин: 70 х 12 см, 70 х 10 см, 70 х 8 см.

Вивчення технологічних прийомів вирощування насіння цибулі ріпчастої проводили із середньостиглим напівгострим сортом Халцедон, який занесений до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні.

Насінники цибулі ріпчастої розміщували в овочевій сівозміні після чорного пару. За тиждень до садіння поле чизелювали на глибину 16 – 18 см і нарізали борозни. Висаджували визначену кількість відсортованих маточних цибулин на кожній ділянці згідно схеми досліду вручну. Борозни закривали культиватором із загортувачами. Протягом вегетаційного періоду проводили 2 міжрядних розпушувань ґрунту і одне  з підгортанням у фазу масового стрілкування маточників та два ручних прополювання. Профілактичне обприскування насінників фунгіцидами і інсектицидами проводили до цвітіння насіннєвих рослин.

При проведені спостережень, обліків, розрахунків, відборі зразків грунту керувались загальноприйнятими методичними рекомендаціями. У зразках ґрунту визначали: вміст нітратного азоту (за Грандваль-Ляжем), рухомого фосфору (за Мачигіним), обмінного калію (на полуменевому фотометрі).

Фенологічні спостереження в період вегетації проводили з визначенням початку (10%) та масового (75%) настання основних фенологічних фаз: відростання маточників, стрілкування, цвітіння, молочної та збиральної стиглості. За цими даними встановлювали тривалість періодів “відростання-цвітіння” та “цвітіння-достигання”, а також вегетаційного періоду.

Біометричний аналіз проводили у трикратній повторності (30 типових рослин) за такими показниками: довжина найбільшого листка, висота квітконосних стрілок, коефіцієнт стрілкування (кількість квітконосних стрілок на одній рослині), діаметр суцвіття. Ступінь зав’язування плодів у суцвітті, формування квіток і насіння в одному суцвітті визначали за 20-ма  суцвіттями в варіанті. Облік ураження насіннєвих рослин несправжньою борошнистою росою проводили у період масового цвітіння рослин згідно з методичними вказівками “Фитопатологическая оценка селекционного материала овощных культур” (1990).

Облік урожаю проводили методом суцільного обмолоту з облікової площі ділянки. Урожай насіння збирали у період, коли у 10 % рослин на верхівці суцвіття починали розтріскуватись коробочки. Насінні стрілки зрізали вручну і після сушіння протягом 3-х тижнів насіннєвий ворох обмолочували молотаркою, пристосованою для насіння цибулі. Відсортоване насіння просушували до вологості 10 %. Посівні властивості насіння визначали згідно ДСТУ 2240-93, ДСТУ 4138-2002.