Турченяк С.М. Особливості формування насіння цукрових буряків при вирощуванні його безвисадковим способом залежно від норм висіву і строків сівби

Короткий зміст

У першому розділі „Особливості безвисадкового способу вирощування насінників, їх продуктивність залежно від агротехнічних прийомів” на підставі опрацьованих джерел визначено, що сів­бу за такого способу проводять літом, як правило в II – III декадах серпня. Рослини рос­туть і розвиваються в інших погодних умовах, ніж  маточні буряки за висад­кового спо­собу вирощування насіння, сівбу яких проводять навесні. Якщо при висадко­во­му способі всі прийоми обробітку спрямовані на одер­жання в першому році соковитих крупнокліткових коренеплодів, то за безвисад­ко­вого — на от­ри­ма­н­ня дрібних коренеплодів (діаметром 0,5-2,5 см) із ксероморфною структурою, тобто рослин дрібно­клітинної будови з добре розвинутою провідною судин­ною системою, які най­холодостійкіші. Ефективність безвисадкового спо­собу вирощування насіння зале­жить, головним чином, від збереженості рослин в період перез­имівлі. То­му, основною ме­тою в першому році вегетації є отри­мання до зими коре­не­плодів оптимальної величини і структури, які най­хо­ло­достійкіші, а в дру­гому ро­ці вегетації – високопродуктивних насінників.

На підставі проведеного аналізу встановлено, що в насінницьких господар­ствах сівбу безвисадкових насінників проводять в різні строки, переважно в тре­тій декаді серпня з рекомендованими нормами висіву. Проте, як показує аналіз джерел літератури, ці питання вивчено недостатньо, особливо в умовах Одесь­кої області. Щодо сівби із зменшеними нормами висіву, то такі дослідження були проведені лише в АР Крим, але в комплексі норми висіву і строки сівби не вив­чалися. Ці обставини й зумовили необхід­ність проведення дослідів з вивчення особливостей формування гібридного насіння залежно від норм висіву та строків сівби.

У другому розділі „Програма, методика та умови проведення досліджень” наведено програму досліджень, якою було передбачено встановити закономірності фо­р­му­ва­ння гібридного насіння залежно від норм висіву і строків сівби за безви­сад­кового способу його вирощування та вивчити різноякісність насіння залежно від умов його формування і розміщення на насіннику. Досліди прово­дили в Інституті цукрових буряків та  насінницькому господарстві Сільськогосподарський виробничий кооператив „Росія” Кілій­ського району Одеської області в 2003/04 - 2006/07 роках на безвисад­кових насін­никах. Сівбу здійс­ню­вали 25 серпня (рекомендований строк ІЦБ) – кон­троль та в більш пізні строки –  30 серпня та 5 вересня (не рекомендова­ний строк). В кожний строк сівби проводили нормами висіву: 45-50 (реко­мендована норма ІЦБ) – контроль та із зменшеними нор­мами – 30-35, 20-25 і 12-15 шт. на погонний метр рядка. Пе­ред­бачалося, що при більш пізніх строках сівби зменшені норми висіву забезпечать більш інтенсивний ріст і розвиток рослин та високу їх збере­женість без зниження про­дук­тивності безвисадкових насін­ників.

Досліди з вивчення різноякісності насіння залежно від його розміщення на насінниках вивчали за норм висіву 45-50 та 12-15 шт. на погонний метр рядка в два строки сівби – 25 серпня – (рекомендований ІЦБ) і 5 вересня – найпіз­ніший строк, що вив­чали. Виробничу перевірку про­водили в СВК «Росія» Кілійського району Одеської області в 2006/07 р.

Площа облікової ділянки становила 42 м², повторність – чотириразова. Дос­лідження проводили з компонентами схре­щування гібрида, створеного на ос­нові цитоплазматичної чоловічої сте­риль­ності Український ЧС 70. Технологія ви­­ро­щування насін­ни­ків загально­прийнята, відповідно з рекомендаціями ІЦБ (1984).

В польових дослідах визначали густоту насінників перед зимівлею, після зимівлі та перед збиранням врожаю згідно з методикою досліджень по цукрових буряках (1986), стан розвитку рослин перед зимівлею (висоту рослин, кількість лист­ків, діаметр коренеплодів, масу корене­плодів) та вміст цукру в коренеплодах  згідно з методикою ІЦБ (1986), вміст сухої речовини в листках і ко­ренеплодах згідно з методикою Іванова М.І. (1946), площу листової поверхні за методикою Орловського М.І. (1948). Стан розвитку рослин в період цвітіння та перед зби­ран­ням (висоту рослин, тип насінника, кількість стебел і пагонів, ступінь зав’я­зуван­ня насіння та щільність розміщення плодів) за методикою ІЦБ (1986). Врожай­ність насіння бункерну та після очистки визначали зважуванням його по ділянках з кожного повторення. В лабораторних дослідах визначали фракційний склад на­сіння та однона­сін­ність – згідно з ГОСТ 22617.1-77, масу 1000 насінин – згідно з ДСТУ 4232-2003, енергію проростання, схожість, однорост­ко­вість та доброя­кіс­ність – згідно з ДСТУ 2292-93. Відбір середніх проб насіння для визначення його посівних якостей про­во­дили згідно з чинним ДСТУ 4328-2004.

Математичну обробку даних проводили методом диспер­сійного аналізу за Доспеєховим Б.О. (1979). Економічну ефективність вирощу­вання насінників безви­сад­ковим способом визна­чали за реко­мендаціями – «Методичні вказівки по виз­на­ченню еко­номічної оцінки вирощу­вання сільськогосподарських культур за інтен­сив­ни­ми технологіями» (1988).

Південно-західна частина Одеської області, де розміщений сільсько­гос­по­дарський виробничий кооператив (СВК) „Росія” Кілій­сь­кого району є спри­ят­ли­вою зоною для вирощування насіння цукрових буряків безви­садкових спосо­бом.

Ґрунти на дослідних ділянках – чорно­земи південні на лесових породах, представлені важкосуглинковими різновида­ми. Гумусова частина профілю до­ся­гає 60-65 см, безпосередньо гумусовий горизонт 30-35 см, що не лімітує глибину оранки. Гідролітична кислотність становить 1,2-1,5 мл-екв на 100 г ґрунту, реак­ція ґрунтового розчину близька до нейтральної,  рН сольової витяжки – 6,5. У го­ризонті 0-30 см вміст гу­мусу становить 6,0%, азоту, що легко гідролізується (за Корнфіллом) – 10,0-15,0, рухомих форм фосфору і обмінного калію (за Чири­ко­вим), відповідно, 10,0-12,0 і  6,5-7,5 мг на 100 ґрунту.

Метеорологічні умови вегетаційного періоду 2003 – 2007 рр. в цілому були сприятливими для росту і розвитку безвисадкових. М’які зими, як правило, забезпечували добру збереженість рослин до весни, а значна кіль­кість опа­дів в період вегетації другого року разом з поливами і високим рівнем агро­тех­ніки забез­пе­чи­ли одержання високого врожаю кондиційного насіння. Проте 2003/04 р. харак­те­ризувався надмірним випаданням опадів в період збирання насінників, 2006/07 р. – сильною ґрунтовою і повітряною посухою, що призвело до зни­жен­ня врожай­ності гібридного насіння. Зимо­вий період 2005/06 р. характеризувався неспри­ят­ливими погодними умовами, що призвело до вимерзання безвисадкових насін­ників в усіх насін­ниць­ких господарствах півдня України. В цілому ж, аналізо­ваний період слід віднести до типового за всіма показниками погоди для даних районів.

У третьому розділі „Біологічні особливості росту і розвитку рослин та формування врожаю і якості насіння” в підрозділі 3.1 „Ріст і розвиток безвисадкових насінників в осінній період та їх збере­же­ність” викладений матеріал проведених досліджень. Гус­то­та безвисадкових насінників та строки їх сівби суттєво впли­вають на стан розвитку рослин перед зимівлею та збереженість в зимовий період. Встанов­лено, що найменш інтен­сивно ріст та розвиток рослин восени спос­терігався за сівби безвисадкових насін­ників в пізній строк – 5 вересня при всіх нормах висіву без істотної різниці за варіантами. Так, висота рослин була в межах 18,1 – 19,0 см, маса коренеплоду 2,1 – 3,2 г, площа асиміляційної поверхні 232,9 – 296,7 см²,  діаметр голівки коре­не­плоду 7,5 – 8,6 мм. За сівби безвисадкових насінників в рекомендований ІЦБ строк – 25.08 спос­те­рігалося закономірне збіль­шення осно­вних біометричних показників рослин із зменшенням норм висіву, особливо, за норм висіву 20…25 та 12…15 шт. на погонний метр рядка. За сівби безвисадкових насінників 30.08 не відмічалося істотної зміни біомет­рич­них параметрів рослин порівняно з оптимальним строком.. Лише із змен­шенням норм висіву до 20…25 та 12…15 насінин на погонний метр рядка спо­с­те­рігалася тенденція їх під­вищення. Тобто за сівби насінників в цей строк і зменшення норм висіву з 45…50 до 20…25 та 12…15 шт. на погонний метр рядка істотної різниці за розвитком рослин не було, що свідчить про доцільність мож­ливого зниження норм висіву за вказа­ного строку сівби.

 За сівби 25 і 30 серпня з нормами висіву 45-50, 30-35 та 20-25 шт. на погонний метр рядка сформувалося найбільше холодостійких рослин з діа­мет­ром коре­не­плодів 0,5-2,5 см (рис.1). Таких коренеплодів бу­ло в межах від 80 до 86,3% залежно від норм  висіву. За сівби з високими нормами базисного насіння – 45-50 та 30-35 шт. на погонний метр рядка не холодостійкі коренеплоди були представлені переважно дрібними – з діаметром менше 0,5 см, а за сівби з мен­ши­ми нормами висіву – 20-25 та 12-15 шт. на погонний метр рядка – переважно були пред­ставлені коренеплодами з діаметром більше 2,5 см. За сівби 5 вересня було сформовано найменше холодо­стійких корене­пло­дів при всіх нормах висіву.

Отже, на формування най­більш холо­до­стійких коренеплодів вплива­ли як строки сівби, так і нор­ми висіву базис­ного насіння. Частка впливу строків сівби стано­вила 4,7%. Норми висіву більше впливали на фор­мування та­ких коре­не­плодів, їх частка становила 8,3%.. Істотно на формування холо­дост­ійких коре­неплодів впливали неконтрольовані чинники, частка їх впливу стано­вила 79,9%.