Лісовий О.Б. Удосконалення методики первинного насінництва льону-довгунцю

Короткий зміст

НАСІННИЦТВО ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ ТА ІНШИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР (Огляд літератури)

         У розділі подано огляд літератури з питань насінництва льону-довгунця. Проаналізовано етапи розвитку наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування й розробку системи первинного й елітного насінництва, яка забезпечує підтримання сортової чистоти й господарсько-цінних ознак районованих сортів та розмноження насіння нових сортів льну-довгунця. За даними літератури висвітлено також методичні засади насінництва інших сільськогосподарських культур та можливого використання їх для удосконалення методики первинного насінництва льону-довгунця. На основі огляду літератури обгрунтована необхідність проведення досліджень у напрямку поглибленого вивчення методики первинного насінництва льону-довгунця.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ

         Дослідження виконували протягом 2000-2002 років у дослідному господарстві "Чабани" Інституту землеробства УААН.

         Грунт дослідної ділянки дерново-середньопідзолистий пилувато-супіщаний із вмістом гумусу-1,6 %. Вміст поживних речовин у грунті з розрахунку на 100 г грунту, такий: легкогідролізований азот - 5,5-7,0 мг; рухомий фосфор - 12,3-13,6 мг; обмінний калій - 7,0-8,4 мг; гідролітична кислотність в межах 2,1-2,4 мг на 100 г грунту, ступінь насичення основами - 55,3-58 %; рН-сольового розчину становить 5,4-6,0.

         Метеорологічні умови під час проведення дослідів у цілому відповідали біологічним вимогам вирощування льону-довгунця й сприяли формуванню досить високих показників урожайності насіння й соломи.

У першому досліді вивчали за традиційною й новою методиками наступні варіанти маточної еліти сорту Український 2:

1.Визначення меж типовості маточних рослин за кількістю коробочок;

2.Визначення меж типовості рослин за ознакою "загальна висота" шляхом окомірного бракування рослин;

3.Визначення меж типовості рослин шляхом інструментального вимірювання їхньої висоти;

4.Достовірність і доцільність визначення вмісту волокна в кожній маточній рослині і відбракування високоволокнистої й низьковолокнистої фракцій;

Для проведення згаданих досліджень у розсаднику розмноження маточної еліти другого року окомірно відбирали типові, однакові за висотою та іншими морфологічними ознаками рослини. У подальшому у відібраній пробі визначали кількість коробочок, висоту та вміст волокна в стеблах кожної рослини. Для цього всі рослини групували за кількістю коробочок, визначали типову модифікацію, а решту бракували за вказаною ознакою. Далі здійснювали бракування рослин за висотою, потім визначали в кожній рослині вміст волокна в стеблах і за одержаними результатами встановлювали типову моду й проводили бракування за вмістом волокна. Усі аналізи виконували відповідно до вимог "Методичних рекомендацій з первинного насінництва льону-довгунця" (1994 р.).

У другому досліді вивчали морфологічні показники й урожайність нащадків рослин, так званої типової модифікації (моди), вибракуваних низько- і високоволокнистих рослин та рослин масового добору. У досліді було чотири варіанти:

1.Насіння нерозсортованих маточних рослин масового добору.

2.Насіння маточних рослин типової моди.

3.Насіння рослин вибракуваних через низький вміст волокна.

4. Насіння рослин вибракуваних через підвищений вміст волокна.

У кожному варіанті досліду була шестираразова повторність. Сіяли льон з шириною міжрядь 10 см і нормою висіву - 200 схожих насінин на погонний метр. Облікова площа – 1 м², розміщення ділянок послідовне. Фенологічні спостереження та визначення висоти рослин здійснювали за прийнятою методикою щодо проведення польових дослідів з льоном-довгунцем. Облік урожайності насіння й соломи проводили на кожній ділянці, зважуючи всю солому й насіння. Солому з усіх ділянок розстилали для отримання льонотрести, з якої виділяли волокно й визначали його вміст у стеблах.

Третій дослід полягав у визначенні продуктивності другого й третього поколінь маточних рослин указаних вище категорій.

Варіанти цього досліду були аналогічні варіантам другого досліду. Насіння для проведення досліду набирали на ділянках другого досліду із урожаю 2000 року. Повторність досліду чотириразова, розмір облікової ділянки – 1 м². У другому й третьому дослідах були використані сорти: Київський, Рушничок, Могильовський 2 і Український 2. Ці сорти близькі за вмістом волокна, але біологічно різні: перший - стійкий до хвороб, другий - до вилягання, третій - схильний до осипання насіння, четвертий - найкраще переносить посуху.

                                                                                       

ФОРМУВАННЯ МАСИ НАСІННЯ ВИХІДНОЇ МАТОЧНОЇ ЕЛІТИ ЗА ТРАДИЦІЙНОЮ МЕТОДИКОЮ

У фазу жовтої стиглості у 2000, 2001, 2002 роках із розсадника маточної еліти другого року було відібрано відповідно 769, 687 і 715 рослин, які були розсортовані за кількістю коробочок (табл.1).

Із даних таблиці 1 бачимо, що у відібраних пробах маточних рослин, кількість коробочок на рослинах коливалася в межах від 4 до 29 штук. Цей показник був доволі стабільний за роками. За правилами визначення типової моди вибраковуються рослини тієї групи, загальна кількість рослин в яких менша від середнього показника найбільшої кількості рослин у певній групі. В усі три роки досліджень такими були рослини з 4-5 коробочками, а також ті, що мали понад 18 коробочок у 2000 році, понад 20 – у 2002 і понад 22 коробочки у 2001 році. Таких рослин у роки досліджень було вибракувано відповідно 10,8; 9,7 і 10,5 %. Отже, в указані роки до типової моди потрапило відповідно 7, 9 і 8 груп рослин, які становили 89,2; 90,3 і 89,5 %.