Мотрук І.Н. Управління продукційним процесом вирощування насіння кормових буряків у західному Лісостепу України

Короткий зміст

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРМОВИХ БУРЯКІВ, ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН РОЗРОБКИ ТЕХНОЛОГІІ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ (огляд літератури)

Подано аналіз літератури з питань біології кормових буряків та агротехніки вирощування насіння. На основі проведеного аналізу встановлено, що маточники і насінники кормових буряків характеризуються рядом біологічних ознак, які необхідно враховувати при вирощуванні їх в різних зонах. Сучасний стан насінництва кормових буряків ще не відповідає критеріям ефективного виробництва. Промислову технологію виробництва насіння кормових буряків в основному розроблено для центрального Лісостепу України, для умов же західного Лісостепу України, де зосереджено до 40% об’єму заготівлі насіння, така технологія практично не розроблена. Усе це і зумовило провести додаткові дослідження ( а з багатьох питань і вперше) щодо з'ясування елементів технології вирощування кормових буряків першого та другого років життя в умовах південно-західної частини західного Лісостепу України.

ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Згідно із завданнями досліджень в програму входило проведення польових дослідів на буряках першого і другого років життя та при зберіганні маточників у зимовий період. З питань технології вирощування та зберігання маточників щорічно було проведено по 11, а з питань технології вирощування насінників – по 12 дослідів.

Польові досліди та лабораторні дослідження проводили в 1990-2001 роках. Основна частина роботи виконана на дослідному полі Івано-Франківського державного аграрного коледжу ім. Тисменицького та КСП “Дністер” Рогатинського районів Івано-Франківської області. Посівна площа ділянок маточних буряків становила 200-250 м², облікова – 100 м², посадкова площа насінників – 150 м², облікова – 100 м², повторність - три-чотириразова.

Виробничі досліди і впровадження розроблених прийомів проводили в спеціалізованих насінницьких господарствах з кормових буряків Івано-Франківської, Хмельницької, Львівської та Тернопільської областей.

Виробничі досліди закладали на ділянках від 1 до 5-10 гектарів в 2-3 разовій повторності. Агротехніка на дослідах - загальноприйнята у відповідності з рекомендаціями (А.М.Фомічов та ін., 1988).

У дослідах використовували насіння зареєстрованих сортів багатонасінних та однонасінних кормових буряків: Еккендорфський жовтий, Переможець, Львівський жовтий, Урсус Полі, Тімірязєвка 87, Центаур, Київський, БЖВ. У спеціальних дослідженнях ураженості рослин коренеїдом – гібрид цукрових буряків Ялтушківський ЧС72 (як еталон).

У процесі постановки і проведення досліджень користувались загальноприйнятою методикою польових дослідів (Б.А.Доспехов, 1985), методичними вказівками Науково-дослідного інституту кормів ім. В.Вільямса та Інституту цукрових буряків УААН (К., ВНИС, 1986), а також методиками державного сортовипробовування сільськогосподарських культур.

Результати одержаного цифрового матеріалу щодо густоти насадження, маси, діаметру, довжини коренеплоду, вмісту процента сухих речовин, зусиль на відривання клубочків оброблялись методами варіаційної статистики, математичну обробку даних врожаю маточних коренеплодів і насіння – за методикою з використанням дисперсійного аналізу (Доспехов Б.А.,1985) за спеціальними програмами на персональному комп’ютері.

Метеорологічні умови в 1990-2000 рр. в основному були сприятливими для росту і розвитку маточних буряків і насінників, за винятком 1991-1992, 1995-1996 та 1997 рр., коли в період пізньовесняних (червневих, липневих) строків сівби маточних буряків простежувалось кілька періодів з особливо холодною погодою, що призвело до нерівномірності появи сходів.

У період збирання насінників у 1993,1994 рр., та в 1998 р. погода була теплою, але дощовою, випало опадів 205-275% від норми, що призводило до  значних втрат насіння.

Узагальнюючи в цілому метеорологічні умови за роки досліджень (1990-2001 рр.), можна відзначити, що їх коливання в окремі роки від середніх багаторічних, вплинули на ріст і розвиток рослин і в результаті – на величину врожаю маточних коренеплодів і насіння кормових буряків. Тобто, період, що вивчався, слід віднести до типового за всіма  показниками погоди для даного регіону.