Кормош С.М. Урожайність та якість насіння і надземної маси лофанту ганусового залежно від технологічних елементів вирощування в умовах низинної зони Закарпаття

Короткий зміст

ЕКОЛОГО-БОТАНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕНОФОНДУ ТА ОКРЕМІ ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЛОФАНТУ ГАНУСОВОГО

(огляд літератури)

Представлено аналіз публікацій щодо основних напрямів технології вирощування насіння та надземної маси малопоширених овочевих рослин.  Проаналізовано сучасний стан і результати попередніх досліджень з питань біології, морфології, народногосподарського значення та насінництва малопоширених рослин. На основі аналізу визначено недостатньо вивченні питання і обґрунтовано необхідність проведення досліджень у напрямку розширення зони вирощування, вдосконалення технології вирощування та вивчення ведення насінництва лофанту ганусового.

Умови та методика проведення досліджень

Роботу виконано в 1993-2005 рр. згідно з тематикою досліджень. Ґрунт дослідних ділянок – дерновий опідзолений середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі – 1,29%, рН сольове – 5,3, поживних речовин: азоту – 11,4 мг, рухомого фосфору – 10,9 мг, калію – 19,2 мг на 100 г ґрунту. Клімат регіону– помірно теплий. Тривалість періоду з температурою повітря вище 10 °С становить в середньому 186 днів при середньодобовій температурі повітря 15-21 °С, максимальній -  36-40 °С. Середньорічна кількість опадів складає 667 мм. Погодні умови за роки проведення досліджень досить різнилися, що дало можливість отримати об’єктивні дані та достовірні результати.

У дослідах вивчали вплив мікроелементів та ґрунтосуміші з добавкою цеоліту від 0,5 до 2,0 частини за масою (5 - 20 т/га) на енергію проростання, схожість насіння та розвиток розсади, розсадний та безрозсадний способи вирощування рослин за різних площ та мінерального живлення (N_30-180Р_30-180К_30-180).

Польові досліди та супутні спостереження проводили згідно загальноприйнятим методикам: Б.А. Доспехова (1979), “Методические рекомендации по выращиванию эфиромасличных и пряно-ароматических растений” (1986р.). Площа облікової ділянки на холодних грядках – 0,25 м² , польових дослідів – 8,4 м², повторність дослідів чотирикратна. Протягом вегетаційного періоду проводили: спостереження за температурним режимом, кількістю опадів; фенологічні обліки – дати сівби, садіння, фаз розвитку рослин; біохімічні аналізи – визначення вмісту сухої речовини за методом висушування до постійної маси, аскорбінової кислоти – за Муррі, каротину – за Муррі з використанням електрофотометрії, клітковину – за методом Кюрнера і Гопака, ефірну олію – методом парової перегонки. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за методом дисперсійного аналізу (Б.А.Доспехов, 1985), витрати енергії – за методиками біоенергетичної оцінки технологій вирощування сільськогосподарських культур (Кулик М.Ф. та ін. 1991; Болотських О.С., Довгаль М.М., 2000; Кардашов А.Т., 2004).

Розсаду вирощували у плівкових теплицях без обігрівання. Розсаду висаджували  у 60-70-денному віці згідно схеми досліду. У варіантах за безрозсадного способу вирощування норма висіву становила 3-4 кг/га. Густоту формували у фазі 3-4 справжніх листків за схемою досліду. Під час проведення дослідів із застосуванням добрив технологічні заходи були загальноприйнятими для регіону.

ОПТИМАЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ ТА ГРУНТОСУМІШІ З ЦЕОЛІТОМ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЛОФАНТУ ГАНУСОВОГО

Нами встановлено, що обробка насіння мікроелементами позитивно впливає на показники енергії проростання та схожості.

        Розчин борної кислоти в концентрації 0,1%  виявився найбільш ефективний по цьому препарату. Енергія проростання при цьому склала 63%, що перевищило інші концентрації на 3-5%, і контроль на 13%, а схожість збільшувалась до 67%, що було на 14% більше в порівнянні з контролем (рис.1). Застосування перманганату калію було ефективнішим, а отримані дані відрізнялись меншою строкатістю по варіантах досліду. Більш ефективно діяла на енергію проростання та схожість концентрація розчину KMnO₄ – 0,05%. Ці показники відповідно становили 65% та 71%, що перевищувало контроль на 15% та 18%. Обробка насіння мідним купоросом у концентрації 0,05% та 0,1% була також досить ефективною. Енергія проростання насіння збільшувалась відповідно до контролю на 14-16%, схожість – на 17-19% і була істотною. Дані концентрації розчинів мікроелементів прискорювали з'явлення сходів на 2-3 дні та період посів – кущення розсади на 3-6 днів.

Позитивно вони впливали і на біометричні показники, що сприяло виходу добре розвинених рослин стандартної розсади. Висота рослин збільшувалась до 15,1-19,0 см, маса рослин – до 3,9- 5,0 г, довжина коренів -  до 4,4-6,7 см відповідно.