Мотренко С.М. Фізико-механічні та біологічні властивості дражованого насіння цукрових буряків залежно від маси дражувальної оболонки

Короткий зміст

В першому розділі  „Дражування насіння цукрових буряків, його переваги та перспективи використання” на підставі опрацьованих джерел визначено, що одним з ефективних способів зниження затрат праці при вирощуванні цукрових буряків з одночасним підвищенням їх врожайності є сівба насінням з покращеними фізико-механічними властивостями, що забезпечується його шліфуванням, калібруванням та дражуванням. Основною метою дражування є надання насінню сферичної форми з метою покращення його розміщення в рядку при висіві. Дражоване насіння має правильну форму, близьку до кулеподібної, високу сипучість, а це сприяє підвищенню точності висіву насіння на 10-15% [Басин В.С., Кришталь Т.Е., Ковтун Ю.І., 1971] та зменшенню норми висіву насіння [Якименко І., 1978]. За дражування уніфікується маса, форма і розміри насіння, підвищується його сипучість, що забезпечує рів­но­мірне розміщення його в рядках. Плів­ко­утво­рююча захисна оболонка забезпечує надійне закріплен­ня хімічних пре­па­ратів навколо насінини [Steiner A.M., 2001]. Поліп­шен­ня посівних якостей насіння забезпечує сівбу його на кінцеву густоту, що при­з­водить до зменшення норм висіву насіння, затрат праці на прорід­жу­ван­ня сходів, до підвищення врожаю цукрових буряків [Доронін В.А., Дронова Г.В., 1994].

На підставі проведеного аналізу встановлено переваги дражованого насіння, висвітлено способи його підготовки та вимоги до насіння, підготовленого для дра­жування. Проте, як свідчить аналіз джерел літератури, ці питання вивчено недостатньо, особливо щодо способів підготовки насіння для дражування та оптимізації маси дражувальної оболонки в процесі обробки насіння. Ці обставини й зумовили необхід­ність проведення додаткових дослідів з вивчення особливостей формування дражованого насіння залежно від маси дражувальної оболонки, розміру та якості насіння до дражування.

У другому розділі „Програма, методика та умови проведення дослід­жень” наведено програму досліджень, якою було передбачено вивчення фізико-меха­нічних та біо­логічних влас­тивостей дражованого насіння цукрових буряків за­леж­но від його якості до дражування, роз­міру насіння і маси дражувальної оболонки. На підставі отриманих даних розро­бити спо­сіб дражування насіння, який забезпечував би одержання дражо­ваного на­сін­ня, придатного для сівби на кінцеву густоту рослин в усіх буря­косіючих зонах України.  

Схе­мою  лабораторних дослідів передбачено формування дражувальної оболонки масою 30, 40, 50, 60, 70 і 100% від маси насіння технологічних фракцій 3,25 – 3,75 мм, 3,75 – 4,10 мм та 3,75 – 4,25 мм. В польових дослідах вивчали продуктивність цукрових буряків за сівби дражованим насінням з вищевказаною масою дражувальної оболонки, яке було підготовлене з технологічних фракцій 3,25-3,75 мм та 3,75-4,25 мм. В контрольному варіанті було недражоване насіння вище вказаних фракцій. Лабора­торні досліди проводили в Інституті цукрових буряків УААН (ІЦБ УААН) та на насіннєвому заводі ЗАТ "Ворскла", по­льові – в  Сум­ському інституті агропромислового ви­роб­ниц­т­ва упро­довж 2004 - 2006 років, виробничу перевірку проводили в ПОСП „Гарант” Лозівського району Харківської області в 2007 р.

Дражували насіння сумішшю німецької фірми KWS, яка використовується для виробництва дражованого насіння в України. Для польових дослідів дражоване насіння обробляли композицією захисно-стимулюючих речовин,  що рекомендована Інститутом цукрових буряків УААН.

В лабораторних дослідах визначали: фракційний склад насіння за масою і числом до дра­жу­вання і після дражування та його вирівняність згідно з ГОСТ 22617.1-77, співвідношення накатаної дражувальної маси до маси насіння – методом зва­жування дражованого насіння до обрушення оболонки з поверхні насіння та після обрушення, форму дражованого насіння (коефіцієнт округлості) – шляхом ка­ліб­­рування зразка на решетах з повздовжніми та круглими отво­рами і розрахунку відношення середнього значення найменшого діаметра насіння до середнього значення найбільшого його діамет­ра, кількість насіння, що проросло на 3-й, 4-й (енергія про­ростання) і 10-й (схожість) дні недражованого і дражованого насіння  залежно від ступеня накатування маси дражувальної оболонки, його одноростковість згідно з ДСТУ 2292-93, масу 1000 насінин згідно з ДСТУ 4232-2003. Відбирання серед­ніх проб насіння проводили відповідно до ДСТУ 4328-2004. Моделювання рівномірності висіву дражованого насіння проводили на стенді з викорис­танням пневматичного висіваючого апарату сі­валки ТОДАК.

Пов­тор­ність ла­бораторних і польових дослідів чотирикратна, дослідів з моде­лю­ван­ня рівномірно­сті ви­сіву – п’ятикратна. Площа посівної ділянки - 81 м, облікової – 54 м. Лабораторні та польові дослідження проводили з насінням диплоїдного гібрида на стерильній основі Льговсько-Вер­хняцький ЧС-31 з енергією пророс­тання та схожістю  94-97 % і 89-92%,  виробничу перевірку проводили з використанням інкрустованого, капсульованого та дражованого насіння диплоїдного гібрида на стерильній основі  Уладово-Верхняцький ЧС-37. В польових дослідах визначали: вологість ґрунту в орному шарі перед сівбою та в період появи схо­дів ( на початку появи сходів і повних сходів); динаміку появи сходів згідно з методикою досліджень по цукрових буряках (1986); польову схожість згідно з методикою ІЦБ (1990); рівномірність розміщення рослин після появи повних сходів та пе­ред збиранням врожаю; ураження хворобами та шкідниками; густоту рослин перед збиранням врожаю; врожайність коренеплодів фабричних буряків – зважуванням їх по всіх ділянках; цукристість коренеплодів - методом холодної дигестії за методикою ІЦБ (1986).

Математичну обробку даних проводили методом дис­пер­сій­ного аналізу за Доспе­ховим Б.О. (1979). Економічну ефективність роз­робленого способу дражування визначали за методичними вказівками з визначення еко­но­мічної оцінки вирощування сіль­ськогосподарських культур за інтенсив­ни­ми технологіями (1988).

Досліди прово­дили на чорноземі типовому глибокому малогумусному середньосуг­линис­тому на лесових породах, що характеризується такими агрохімічними показниками: глибина гумус­ного горизонту становить 40-46 см, гумусової частини про­філю – 127-132 см. що не лімітує глибину оранки, вміст гумусу (за Юріним) становить 4,1%, рН сольової витяжки ста­новить 5,3, рН водної суспензії - 6,8, сума ввіб­раних основ (за Каппеном) - 26,8 мг-екв. на 100 г ґрунту, вміст загального азоту за Голу­бє­вим становить 0,26%, легко гідро­­лізо­ваного азоту (за Корнфілдом) - 11,2 мг 100 г ґрунту, рухомого фос­фо­ру та обмінного калію (за методом Кірсанова) - відпо­відно 14,4 і 6,9 мг на 100 г ґрунту.

Метеорологічні умови за роки проведення дос­лід­жень (2004-2006 рр.) в цілому були сприятливими для вирощування цукрових буряків, відхилення ряду основних по­каз­ників (температури, кількості опадів, відносної вологості по­вітря) від серед­ніх багаторічних показників не наближалося до екстре­маль­них, що загалом сприяло одер­жанню високих врожаїв коренеплодів цукрових буряків з висо­кою їх цук­ристістю.