Ломако Д.В. Вивчення ознак відтворювальної здатності свиноматок при чистопородному розведенні : Ломако Д.В. Изучение признаков воспроизводительной способности свиноматок при чистопородном разведении

Короткий зміст

Науково-виробничі дослідження проведені протягом 1995-1997 років в умовах племзаводу “Степне” Полтавської області та лабораторіях селекції і генетики ІС УААН.

В дослідах було використано близько 1200 голів чистопородних свиней великої білої породи (УВБ-1) різних статево-вікових груп.

Свині племзаводу “Степне”, який був базовим при створенні внутріпородного типу  УВБ-1 мали високі материнські якості. Утримання та годівля свинопоголів’я були на високому рівні, що відповідає всім зоотехнічним нормам. Для годівлі тварин використовували корми власного виробництва. Раціони були збалансовані за всіма основними показниками і відповідали науково-обгрунтованим нормам. Все це було хорошою основою для проведення досліджень на високому рівні.

Експерименти проводили у два етапи. На першому етапі відібрані основні свиноматки (2-й – 4-й опорос), які представляли усі 5 родин племзаводу, були спаровані з кнурами усих 10 ліній цього племзаводу. Від цих свиноматок був одержаний і вирощений приплід на якому вивчалися усі ознаки відтворювальної здатності свиноматок.

Особливу увагу було звернуто на вивчення великоплідності, вирівняності гнізда та кількості сосків у свиноматок як показників, що мало вивчалися.

Окремим пунктом наших досліджень було вивчення впливу маси поросят при народженні (великоплідність поросят) на їх життєздатність та подальший ріст і розвиток.

Визначали абсолютний і відносний приріст поросят різної живої маси у різні періоди росту за методикою Майонота, Броді. Для цього всі новонароджені поросята від піддослідної групи були умовно розподілені на 8 груп в залежності від їх живої маси при народженні. Зважування тварин проводили в 1, 2, 4, 7, 9 місяців та перед паруваням.

У 6-7 місячному віці у піддослідних тварин проводилася прижиттєва оцінка товщини шпику (на рівні 6-7 грудних хребців), а також визначали вік досягнення живої маси 100 кг.

Метою другого етапу було дослідження впливу підбору вихідних батьківських форм на їх продуктивність. Для виконання цього експерименту відібрали 24 свинки та 8 кнурців, що були оцінені як великі при народженні, та 24 свинки і 8 кнурів, які були оцінені як малі при народженні.