Методи виміру інтелектуальної діяльності

Короткий зміст

Формування та розвиток постіндустріальної економіки, зростання ролі інформації та знань у виробничих процесах ставить у пряму залежність економічний прогрес і суспільний розвиток від інтелектуалізації виробничих процесів. У таких умовах виникає необхідність оцінки даного виду людської діяльності.

Розробка методів оцінки інтелектуальної діяльності на сьогодні перебуває у стані досить жвавого розвитку. Але незважаючи на значну кількість праць, присвяченій даній проблемі у вітчизняній, і особливо в зарубіжній літературі,  існує досить багато суперечностей у підходах та способах оцінити даний ресурс.

Першими виявили складність та гостроту зазначеної проблеми такі дослідники як: Дж. Тобін, Д. Луфі, П. Страссман, Т. Стюарт, К. Свейбі,         Л. Едвінсон, Р. Грант. Їх дослідження, головним чином, і визначили стратегію розробки даного напрямку.

Перш за все слід зазначити, що вимір інтелектуальної діяльності, як економічного ресурсу, становить не тільки теоретичний інтерес, а й практичну значимість. Оскільки він безпосередньо пов’язаний з теорією управління працівниками у сфері знань, де одним з найголовніших факторів підвищення ефективності та результативності діяльності компаній є вміння управляти навиками і здібностями працівників. Виходячи з даного твердження, особистісні характеристики працівників формують конкурентні переваги та впливають, таким чином, на ринкову вартість фірми. Унаслідок цього, виникає проблема визначення ринкової вартості певної компанії, враховуючи не тільки матеріальні активи, а й нематеріальні. Зважаючи на помітне домінування, останніми роками у все більшій кількості країні світу нематеріальних форм  багатства над матеріальним, питання їх оцінки набувають особливої актуальності.