Вірогідність і межі сегментування світового автомобільного ринку

Короткий зміст

                Згідно статистики, частка японських автомобілевиробників на американському ринку збільшується 14-й місяць підряд, у той час як General Motors і Ford Motor терплять мільярдні збитки і закривають заводи. За підсумками III кварталу 2006 р. сумарні збитки цих трьох компаній склали 7,4 млрд. дол. В рамках реструктуризації General Motors скоротив виробництво на 10% в другій половині 2006 р., Ford – на 16%, Chrysler – на 17%. При цьому продажі одного тільки Toyota Motor за підсумками вересня 2006р. виросли на 20%. Особливу заклопотаність американських конкурентів компанії викликає 36-процентне зростання попиту на японські пікапи і мінівени, які завжди вважалися "коником" детройтськіх автогігантів.

Тим не менш, вищеназвані виробники досі контролюють загалом 57% всього автомобільного ринку, а перші 11 виробників займають ринкову частку в 80% (додаток А). Зауважимо, що згідно різних джерел числові дані дещо різняться, але загальна картина практично лишається такою, як представлено в додатку А. Такі виробники як Peugeot, Fiat, південнокорейська Hyundai або японська Honda і Mitsubishi займають  з деяким відхиленням до 3% і менше світового ринку [2, c. 45]. Українські виробники лишаються за межами перших чотирьох десятків, а такий потужний в рамка СНД виробник як ВАЗ у світовому автомобільному ринку займає 16 позицію з ринковою часткою близько  1,2% [2, c. 45].

Решта компаній-виробників автомобілів можуть відігравати більш помітну роль на локальних ринках, проте достатньо коректно в першому наближенні розглядати тільки шість найбільших марок (55% ринку), а для більш точного розгляду слід додати ще п’ять найбільш крупних компаній автомобілебудівників  другого ешелону. При врахуванні перших одинадцяти автомобільних компаній  ступінь охоплення ринку буде становити 80%.

Важливим є поділ ринку на географічні сегменти, з огляду на те, що в світовому масштабі слід очікувати суттєвих відмінностей в цінах на одну й ту ж саму модель у різних країнах, так як у наявності всі виділені в п.2.1 чинники, що зумовлюють диференціацію цін.