Павкович С.Я. Інтенсивність росту бичків та зміни в окремих ланках метаболізму ліпідів при додаванні рослинного і тваринного жиру до раціону

Короткий зміст

Експериментальна і науково-виробнича частина дисертаційної роботи виконані в умовах кафедри тваринництва і навчально-дослідного господарства “Дублянське” Львівського державного аграрного університету (м.Дубляни, Жовківський район, Львівська область), спілки власників селянських господарств “Колбаєвицька” (с.Колбаєвичі, Самбірський район, Львівська область) та науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок (м.Львів) впродовж 1998-2000 років.

З цією метою проведено два науково-виробничі і один науково-пошуковий дослід на відгодівельних бичках чорно-рябої породи різних вікових груп.

У якості добавок до раціонів піддослідних тварин та інтрарумінального введення бичкам, використовували яловичий кормовий жир виробництва Львівського м'ясокомбінату й олію із насіння ріпака озимого сорту “Тисменицький” і виготовлені на основі вказаних жирів кальцієві мила і аміди жирних кислот. Кальцієві мила жирних кислот одержували шляхом омилення триацилгліцеролів ріпакової олії і яловичого жиру гідроксидом кальцію [Маньковская. 1976]. Аміди жирних кислот отримували при обробці ріпакової олії аміаком [Тютюнник, 1987].

У першому досліді, в якому вивчалась продуктивна і метаболічна дія використання добавок тваринних і рослинних жирів у раціонах бичків, проведено два експерименти.

У першому експерименті дослідження проводились на некастрованих бичках чорно-рябої породи 6-10-місячного віку, розділених у три групи за принципом аналогів по 5 голів у кожній в осінньо-зимовий період. Тварини контрольної групи впродовж вказаного періоду отримували типовий основний раціон, згідно норм, який складався із сіна, кормового буряка, кукурудзяного силосу і зернової суміші [Столярчук, 1989]. Бички 1-ої (дослідної) групи отримували аналогічний раціон, у якому частину зернової основи раціону заміняли нативним яловичим кормовим жиром (5% від маси комбікорму), а тварини 2-ої (дослідної) групи – такий же раціон, у якому частину зернової основи раціону заміняли кальцієвими милами, виготовленими на основі яловичого жиру (5% від маси комбікорму), при збережені ізокалорійності раціону.

У другому експерименті дослідження проводились на чотирьох групах бичків-аналогів чорно-рябої породи 6-10-місячного віку по 5 голів у кожній. Тварини контрольної групи отримували такий же раціон як і бички контрольної групи першого експерименту. Бички 1-ої (дослідної) групи отримували аналогічний раціон, у якому частину зернової основи раціону заміняли нативною ріпаковою олією (5% від маси комбікорму), тварини 2-ої (дослідної) групи – такий же раціон, у якому частину зернової основи раціону заміняли кальцієвими милами, виготовленими на основі ріпакової олії (5% від маси комбікорму), а бички 3-ої (дослідної) групи – аналогічний раціон, у якому частину зернової основи раціону заміняли амідами жирних кислот, виготовленими на основі ріпакової олії (5% від маси комбікорму), при збереженні ізокалорійності раціону.

З метою контролю за інтенсивністю росту і розвитку, тварин щомісячно зважували. У кінці дослідного періоду (по досягненні бичками 10-місячного віку) у плазмі крові, отриманої із яремної вени, визначали вміст загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу, ефірів холестеролу, диацилгліцеролів, триацилгліцеролів і неетерифікованих жирних кислот, а також їх жирнокислотний склад за методами описаними нижче.

Загальний вміст ліпідів визначали за допомогою набору реактивів фірми СПОФА на спектрофотометрі VSU 2-P при довжині хвилі 680 нм. Визначення вмісту окремих класів ліпідів у плазмі крові тварин проводили за допомогою тонкошарової хроматографії на силікагелі [Шталь, 1965

З метою визначення жирнокислотного складу загальних ліпідів їх метилювали шляхом прямої переетерифікації жирних кислот [Курко,1965]. Для цього досліджувані ліпіди в кількості 10-20 мг переносили в скляні ампули, випарювали розчинник, додавали до залишку 1 мл бензолу і 2 мл 5-7% НСl в абсолютному метанолі. Ампули запаювали і поміщали в термостат на 48 годин при температурі 720С. Очистку метилових ефірів проводили шляхом тонкошарової хроматографії, використовуючи як рухому фазу бензол. Очищені метилові ефіри жирних кислот екстрагували хлороформом, після випарювання якого розчиняли їх в гексані і визначали їх вміст на газовому хроматографі Хром – 5. Одержані в процесі аналізу піки жирних кислот на хроматограмах ідентифікували за допомогою стандартів метилових ефірів жирних кислот і за логарифмічною залежністю для гомологічних рядів.

У другому досліді, в якому вивчався вплив використання у складі раціонів бичків на заключному етапі відгодівлі тваринного і рослинного жиру на м'ясні якості туш, жирнокислотний склад м'язової і жирової тканин та економічну ефективність відгодівлі, дослідження проводились у двох окремих експериментах, аналогічних до першого досліду. Різниця полягала лише в тому, що експерименти проводились на некастрованих бичках чорно-рябої породи 16-18-місячного віку, які формувались у групи по 10 голів.

З метою контролю за ростом, тварин зважували при досягненні ними 16-17- і 18-місячного віку. Після забою тварин, по завершенні досліду, у 18-місячному віці визначали м'ясні якості туш: маса парної туші, вихід туші, забійний вихід, вихід м'якоті, індекс м'ясності. Із туш відбирали зразки найдовшого м'язу спини, для визначення вмісту ліпідних компонентів і їх жирнокислотного складу, підшкірного і біляниркового жиру для визначення жирнокислотного складу ліпідів. З цією метою ліпіди з тканин, які до початку досліджень зберігали у замороженому в рідкому азоті стані, екстрагували хлороформ-метаноловою сумішшю у співвідношенні 2:1 [Folch, 1957].

Водорозчинні неліпідні домішки з екстракту видаляли шляхом добавки до нього 0,74 М розчину KCl. Після утворення двофазової системи для досліджень використовували нижній хлороформний шар. Визначення вмісту загальних ліпідів, їх класів та жирнокислотного складу проводили за методами описаними вище. Економічну ефективність використання добавок тваринного і рослинного жиру у раціонах піддослідних тварин вираховували за методикою Резникова Ф.І. (1977).

В окремому досліді вивчався вплив інтрарумінального введення бичкам нативного рослинного і тваринного жиру та їх хімічно “захищених” форм на зміни жирнокислотного спектру ліпідів рубцевої рідини і хімусу дванадцятипалої кишки. З цією метою було проведено два експерименти.

У першому із них дослідження проводили на 3-х групах фістульованих в рубець і дистальну частину дванадцятипалої кишки некастрованих бичках-аналогах чорно-рябої породи 5-місячного віку в осінній період. Добовий раціон тварин складався із сіна, кормового буряка, кукурудзяного силосу і зернової суміші згідно норм живлення [Столярчук,1989]. Бичкам контрольної групи внутрішньорубцево вводили 60 г води. Тваринам 1-ої (дослідної) групи через рубцеві фістули вводили 60 г нативного волового жиру, а бичкам 2-ої (дослідної) групи – кальцієві мила, виготовлені на основі 60 г волового жиру.

У другому експерименті аналогічні дослідження проводили на чотирьох групах фістульованих в рубець і дистальну частину дванадцятипалої кишки 5-місячних бичках. Бички отримували такий же раціон як і тварини першого експерименту. Бичкам контрольної групи внутрішньорубцево вводили 60 г води. Тваринам 1-ої (дослідної) групи через рубцеві фістули вводили 60 г нативної ріпакової олії, бичкам 2-ої (дослідної) групи – кальцієві мила, виготовлені на основі 60 г ріпакової олії, а тваринам 3-ої (дослідної) групи – таку ж кількість амідів жирних кислот. Через 24 години після внутрішньорубцевого введення тваринам жирових добавок, відбирали рубцеву рідину і хімус дванадцятипалої кишки для визначення вмісту ліпідних компонентів і їх жирнокислотного складу.

Екстракцію ліпідів із рубцевої рідини і хімусу дванадцятипалої кишки проводили системою розчинників (хлороформ : метанол : вода у співвідношенні як 1,0 : 2,0 : 0,8). Після 12-ти годинного екстрагування до екстракту додавали 0,1 М розчин КCl в кількості 1/5 його об'єму. Для досліджень використовували хлороформну фазу екстракту. Вміст окремих класів ліпідів і жирнокислотний спектр загальних ліпідів у вказаних екстрактах визначали за методами, описаними вище.

Одержані цифрові дані дисертаційної роботи опрацьовували статистично за критерієм Стьюдента, використовуючи стандартні комп'ютерні програми.