Засуха Ю.В. Оптимізація годівлі свиней в умовах промислової технології

Короткий зміст

Експериментальну частину роботи виконано в науковій лабораторії кафед­ри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пше­ничного На­ціонального аграрного університету. Науково-господарські дослідження про­ве­дено у колгоспі ім. Фрунзе Бєлгородського району Бєлгородської області про­тягом 1984-2000 рр. на комплексі з виробництва свинини потужністю 65 тис. свиней за рік.

Поставлені завдання вирішувалися в 22 науково-господарських та 52 балан­со­вих дослідах з використанням зоотехнічних, фізіологічних, гематологічних, біо­хімічних, етологічних та статистичних методів досліджень, згідно схеми дос­ліджень (рис.1).

У дослідах використано більше 11 тис.гол. свиней різних статевих і вікових груп.

Підготовку зернових та зернобобових культур, соку люцерни та продуктів його переробки, цукрових буряків до згодовування проводили на розроблених технологічних лініях, що включали спеціальні машини і механізми.

Оптимальні режими екструдування зерна злакових і бобових культур та його сумішок відпрацьовували у виробничих умовах з дотриманням реко­мен­до­ваних параметрів роботи екструдера (Богданов Г.А. и др.,1980).

Для досліду у якості вихідного матеріалу використовувалось зерно таких сор­тів: гороху - “Рамонський-78”, пшениці ‑ “Миронівська-808”, ячменю ‑ “Ну­танс-518”, кукурудзи ‑ “Ювілейний”, вирощене у господарстві та люпину бі­ло­го сорту “Сонячний” і сої ‑ “Київська-48”.

Сік із люцерни одержували на пресі-дезинтеграторі рослинної сировини конст­рукції НДІТ Лісостепу і Полісся України у складі напівпромислової тех­но­ло­гічної лінії за технологією виробництва білково-вітамінного концентрату із соку люцерни, викладеною Горіним В. Я. та ін.(1981).

Збагачені соком люцерни екструдовані зернові корми одержували шляхом змішування екструдату із натуральним соком у співвідношенні 2:1, а із випареним -1:1 і пропусканням суміші через прес-гранулятор.

Для приготування сухого корму із цукрових буряків була змонтована технологічна лінія, у якій використовували дві спарені сушарки (АВМ-1,5) у комплексі із агрегатами для миття і подрібнення буряків (Пономарев А.Ф., Алимов Т.К., Походня Г.С., 1997).

Повнораціонні комбікорми та кормосуміші для свиней різних виробничих груп виготовляли на комбікормовому заводі господарства.

Для вивчення перетравності поживних речовин нативного і екструдованого зерна пшениці, ячменю, кукурудзи, гороху, сої, люпину, а також люцернового соку і продуктів його переробки, нативної і висушеної стружки цукрових буряків було проведено 28 диференційованих дослідів на 6-ти місячних кабанчиках великої білої породи живою масою 80-85 кг, а при вивченні перетравності поживних речовин комбікормів у кнурів-плідників і молодняку свиней – від­повідно 10 і 14 балансових дослідів, які ставили за загальноприйнятими методиками, рекомендованими М.Ф.Томмэ (1955), А.И.Овсянниковим (1976), Е.З. Ткачевим (1988).

Мета досліджень на кнурах-плідниках - вивчення ефективності зго­до­ву­ван­ня сухих молочних відвійок, білково-вітамінного концентрату на основі соку люцерни, екструдованої сумішки гороху і насіння соняшнику та екструдованого зерна пшениці, збагаченого випареним соком люцерни і сухою стружкою цук­ро­вих буряків за різного статевого навантаження. Для цього було проведено нау­ко­во-виробничий дослід на 40 кнурах-плідниках уельської породи віком 19-21 місяць, з яких сформували 5 груп, по 8 голів у кожній. Крім того, тварини кожної групи були поділені на дві підгрупи (а, б) по чотири голови у кожній, де а – статеве використання кожного дня, б – один раз у п’ять днів.

Кількісні та якісні показники спермопродукції визначали за методиками О.В. Квасницького (1983), К.Л. Левин (1980); Г.В. Паршутина и др.(1983), а показники обміну речовин - за методиками, рекомендованими А.А.Кудрявцевим (1974), С.П. Кулаченко, Э.С. Коганом (1969) та ін..

Для заморожування, зберігання та розморожування сперми кнурів та осіменіння свиноматок проводили за методиками ВІТа (Кононов В. и др., 1975).

Мета досліджень на свиноматках полягала у визначенні рівня і пов­но­цін­ності їх годівлі, виявленні біологічних можливостей вирощування максимальної кіль­кості поросят-сисунів під однією високомолочною свиноматкою та вста­нов­ленні ефективності використання таких маток в умовах про­мислової технології. З цією метою було проведено три наукових досліди, у яких вирішувались такі завдання: з’ясувати причини втрат живої маси високомолочними свиноматками і оптимізувати їх годівлю за рахунок нетрадиційних протеїнових і вуглеводних кормів (перший дослід); оптимізувати використання цукрових буряків у годівлі свиноматок (другий дослід); вивчити можливість інтенсивного використання маток-годівельниць за умов різного рівня їх годівлі та вирощування поросят різних гнізд з регульованим режимом підсису (третій дослід).