Маковецький Розробка способів зберігання і використання вологого зернофуражу в годівлі корів

Короткий зміст

Базою для проведення досліджень був сільськогос­подарський виробничий кооператив (СВК) “Родина” с. Глинськ Калинівського району Вінницької області, дослідне господарство “Бохоницьке”, лабораторія підвищення поживності кормів Інституту кормів УААН та агрофірма “Світанок” Васильківського району Київської області.

            В основу роботи покладено розробку нових способів зберігання вологого зерна кукурудзи і пшениці в засіках у приміщенні складу, на критих токах і в рулонах з використанням біологічно-мінерального консерванту на основі насіння гірчиці білої сорту Кароліна селекції Інституту кормів і природного мінералу сапоніту та розробка способу пошарової герметизації вологого зерна кукурудзи в засіках. Розробка модифікованого консерванту для зберігання зернофуражу в силосах на елеваторах та порівняльна оцінка ефективності використання консервованого зерна кукурудзи і пшениці в годівлі корів в порівнянні з сухим зерном.

            Для досягнення поставленої мети проведено 9 дослідів.

            Аналізи зразків зерна на вологу, сирий протеїн, сирий жир, сиру клітковину, золу, кальцій, фосфор проводили згідно “Зоотехнического анализа кормов” (Лукашик Н. А., Тащилин В. А., 1981).

            В основу біологічного консерванту покладено тонко подрібнене зерно гірчиці білої, а консерванту мінерального походження — природний мінерал сапоніт.

            Науково-господарські досліди по використанню в годівлі тварин консервованого зерна проводили на коровах за методом груп (Овсянников А. И., 1976). В кожному досліді виділявся зрівняльний та основний періоди. Зрівняльний період тривав 20-25 днів, основний — 60-90 днів. Годівля піддослідних тварин нормувалася відповідно до загальновизнаних рекомендацій (Калашников А. П., и др., 1985). Склад раціону визначався методикою досліду. Утримання тварин усіх груп було аналогічним. Піддослідні групи корів формувалися за такими показниками: вік, жива маса, лактація і надій за попередню лактацію, період лактації, добовий надій, вміст жиру в молоці. У дослідах на коровах один раз в декаду проводили контрольний удій та з двох добових надоїв відбирали середню пробу молока на вміст жиру і білка.

            Вивчали морфологічні і біохімічні показники крові тварин. Кров для аналізу брали з яремної вени у 4 тварин-аналогів з кожної групи через 2-2,5 години після ранішньої годівлі.

            Вміст органічних кислот і спирту в силосованому та консервованому зерні визначали методом газової хроматографії.

            Концентрацію аміаку в зерні визначали за класичним методом Конвея. Величину рН водної витяжки зерна визначали на рН-метрі.

            Для визначення токсичного впливу корму на організм тварин (шкірна реакція на кролях) готували водну витяжку з корму (екстракт) протягом 12 годин (Таланов Г. А. и др., 1991).

            Основні показники досліджень оброблені біометрично (Плохинский И. А., 1969). Статистично вірогідною вважали різницю при Р < 0,05. Економічна ефективність визначалась на основі фактичних витрат на збирання кукурудзи на зерно комбайном, витрат дизельного палива на сушку зерна, трамбування подрібненого зерна і обмотування рулонів, вартість консерванту з врахуванням внесення при консервуванні зерна, поліетиленової плівки для герметизації в засіках і обмотування рулонів та затрати праці.