Обертюх Ю.В. Розробка способів знешкодження антипоживних речовин зерна сої при використанні на кормові цілі

Короткий зміст

Основні дослідження проводились на базі лабораторії підвищення поживності кормів Інституту кормів УААН і дослідного господарства “Бохоницьке” протягом 1991-2003 років. Науково-господарські досліди проводились на Корделівському комбікормовому заводі с. Корделівка Калинівського району, СТОВ “Липовецьке” смт. Липовець, КСП “Україна” с. Стадниця Вінницького району, племзаводі “Дружба” с. Гордіївка Тростянецького району та КСП “Новофастівське” с. Новофастів Погребищенського району Вінницької області. Науково-господарські досліди і виробничу перевірку одержаних результатів було проведено в умовах ТОВСОП “Михайлівське” с. Михайлівка Вінницького району Вінницької області.

            В основу роботи покладено розробку нових способів інактивації антипоживних речовин зерна сої при використанні його на кормові цілі та вивчення впливу соєвого корму на організм сільськогосподарських тварин. Методикою досліджень передбачалося: визначення хімічного складу сортів зерна сої колекції Інституту кормів УААН; вивчення динаміки інактивації інгібіторів трипсину різних сортів сої при дії термічного фактора; розробка способів інактивації антипоживних речовин при обробці зерна на агрегаті СБ-1,5, сушильно-обжарювальній печі П4-60, тепловій камері КТС-02, вітчизняних екструдерах КМЗ-2М, ПЕС-250, УЭС-Ф-800У та Insta-Pro-2000R зарубіжного виробництва, вологотепловій обробці в автоклаві; вплив зерна сої, обробленого при високих температурних режимах, на організм телят, стан внутрішніх органів, травної системи, їх гістоструктуру і показники крові; в технологічному процесі приготування соєвого “молока”, а саме: вплив попереднього замочування зерна на інактивацію антипоживних речовин у соєвому “молоці”, вплив соєвого “молока” з різним вмістом інгібіторів трипсину на процеси травлення в телят різного віку; вплив хімічних реагентів на інактивацію антипоживних речовин; приготування соєвого “молока” на основі молочної сироватки; вплив бродильних процесів на інактивацію антипоживних речовин у вегетативній масі сої при силосуванні. На основі результатів досліджень передбачалось побудувати математичну модель інактивації інгібіторів трипсину.

            Науково-господарські досліди проводили на тваринах за методом груп-аналогів (Овсянников А. И., 1976). В кожному досліді виділявся зрівняльний та основний періоди. Зрівняльний період тривав 20-26 днів, основний — 60-90 днів. Годівля піддослідних тварин нормувалася відповідно до загальноприйнятих вимог (Дмитроченко А. П., Пшеничный П. Д., 1982; Калашников А. П. и др., 1985; Томме М. Ф., 1969). Піддослідні групи тварин формувалися за такими показниками: вік, жива маса, стать, енергія росту в зрівняльний період. Індивідуальні прирости тварин визначали за зміною живої маси шляхом зважування їх на початку і в кінці зрівняльного й основного періодів.

            Всього проведено 18 дослідів: 9 лабораторних по вивченню ефективності знешкодження антипоживних речовин сої різними способами, 5 науково-господарських — по відпрацюванню параметрів технології знешкодження антипоживних речовин зерна сої, 2 науково-господарських — по вивченню порогової концентрації інгібіторів трипсину на розлади процесів травлення в молодняка великої рогатої худоби та продуктивної дії термохімічно обробленої сої на відгодівельному молодняку свиней, 1 фізіологічний дослід — по вивченню впливу обробленого при високій температурі зерна сої на ендокринну систему та стан внутрішніх органів телят і 1 науково-виробничий — по згодовуванню телятам соєвого „молока” з поглибленою інактивацією інгібіторів трипсину.

            Основні показники досліджень оброблялись біометрично (Плохинский Н. А., 1970) і за допомогою методів варіаційної статистики. Розрахунки проводили із застосуванням персонального комп’ютера за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel 2002, оформлення та друкування роботи — у текстовому редакторі Microsoft Word 2002.

            Зоотехнічну, економічну та виробничу оцінку результатів досліджень проводили розрахунковим методом, враховуючи, вартість кормів і прирости живої маси тварин. Економічна ефективність способів інактивації антипоживних речовин визначалась на основі фактичних витрат.